Україна продовжує демонструвати свою готовність вести переговори з Росією на власних умовах, а вимоги України щодо мирного врегулювання відповідають міжнародному праву — на відміну від небажання Росії брати участь у переговорах, які завершуються чимось іншим, окрім повної капітуляції України.
Президент України Володимир Зеленський 15 липня заявив, що українські плани щодо другого мирного саміту мають бути готові до листопада 2024 року, і підтвердив, що на ньому має бути присутнім представник Росії. Зеленський заявив, що в рамках підготовки Україна наприкінці липня або на початку серпня 2024 року проведе зустріч у Катарі з питань енергетичної безпеки, у серпні 2024 року — зустріч щодо свободи судноплавства в Туреччині та зустріч з питань обміну військовополоненими та репатріації депортованих українських дітей у Канаді у вересні 2024 року — три питання, на яких було зосереджено комюніке першого ініційованого Україною Глобального саміту миру у Швейцарії у червні 2024 року.
Недавні заяви Кремля продовжують демонструвати, що Росія є негнучкою в переговорах з Україною, однак офіційні особи Кремля прямо заявили, що Росія не братиме участі у другому мирному саміті, оскільки його умови не є стартовими з огляду на вимоги Росії. Українські офіційні особи наголошували, що мета першого мирного саміту – сприяти миру, заснованому на міжнародному праві, у тому числі законах, стороною яких є Російська Федерація. Вимоги України щодо повного виходу Росії з території України передбачені міжнародним правом і тому є обґрунтованими. Проте вимоги Росії щодо повної капітуляції України та продовження російської окупації української землі є і будуть порушенням міжнародного права.
ISW продовжує оцінювати, що вимоги Путіна щодо капітуляції України дозволять російським військам і окупаційним адміністраціям продовжувати свої широкомасштабні та навмисні кампанії етнічних чисток в окупованій Україні, а повне відновлення цілісності території України є необхідним для звільнення українського народу від окупації Росією. Прийняття будь-чого, крім звільнення Україною свого народу, є прихованим схваленням незаконної окупації Росією понад п’яти мільйонів українців.