Командування “Об’єднаного угруповання вс рф на південно-західному ТВД”, мабуть, продовжує вживати заходів щодо стабілізації ситуації на Курському операційному напрямку та створення там суцільного фронту.
Про дії російського військового командування з організації оборони Курської області Росії, де українські сили проводять свою “спеціальну військову операцію”, пише український оглядач Костянтин Машовець.
Він зазначає, що продовжується перегрупування в зону відповідальності угруповання військ (УВ) “Північ” додаткових сил та засобів. А саме – протягом останнього тижня почалося переміщення наступних частин та підрозділів з інших операційних напрямків:
– З Сіверського та Краматорського напрямів переміщуються частини та підрозділи 106-ї парашутно-десантної дивізії ПДВ (106 пдд), в обсязі – один параштно-десантний полк + розвідувальний батальйон.
– з Курахівського напряму, як мінімум, в один гаубичний самохідний артилерійський дивізіон зі складу 20-ї мотострілецької дивізії (20 мсд).
Крім того, очевидно, командування противника намагається прискорити формування та розгортання додаткового резервного компонента у складі своєї армії, який можна було б задіяти вже протягом цієї осені.
Так, на базі 14-го армійського корпусу (АК) – до його складу входять дві “північні” бригади – 80-а “арктична” окрема мотострілецька бригада (80-омсбр) та 200-а окрема омсбр, – триває формування 71-ї мотострілецької дивізії (71-мсд).
І хоча, поки що, російське командування не вирішило де саме використовувати її частини та підрозділи (або у складі ГВ “Центр”, або у складі ГВ “Північ”, за місцем формування низки її частин та підрозділів), а також має певні складнощі з укомплектуванням з’єднання особовим складом і штатною військовою технікою, але очевидно, що найближчим часом воно таки зможе розташовувати, принаймні, один мотострілецький полк зі складу цієї дивізії (ймовірно, 127 мсп).
І, швидше за все, він також поїде до Курської області. В даний час росіяни намагаються доукомплектувати його хоча б основною кількістю штатної ВТ (виходить – “не дуже”, тому що незважаючи на всі зусилля, в полку все одно, наприклад, не вистачає ВТ до штатної кількості, принаймні не менш ніж на 200 одиниць). Планується, що полк доукомплектується протягом вересня (максимум, початок жовтня) з баз зберігання ВТ та центрів мобілізаційного розгортання та буде переміщений до зони так званої “сво”.
Крім цього, слід зазначити, що протягом вересня, очевидно, у складі УВ “Центр”, що оперує на Торецькому та Покровському напрямках, командування противника намагається наростити обсяг свого оперативного резерву.
Так, у складі 41-ї загальновійськової армії (41 ОВА) противника (Торецький напрямок), його командування закінчує відновлення та бойове злагодження 1437-го мотострілецького полку (1437 МСП), який після літніх боїв фактично “сточив” повністю.
Цю військову частину противник використав раніше виключно як штурмову. І після задіяння її у численних атакуючих/штурмових діях у смузі армії, протягом серпня полк зазнав катастрофічних втрат, для рівня своєї боєздатності, очевидно, повністю її втративши і був відведений “на відновлення”. І ось, очевидно, його нарешті відновили.
Насамперед ОБСЯГИ сил і засобів, якими ВЖЕ оперує російське командування, як оперативні резерви – окремі полиці, батальйони та дивізіони.
Ну, полк ще більш-менш. Але окремі батальйони та дивізіони це очевидно ТАКТИЧНІ резерви, а не оперативні. Вони просто не здатні виконувати той обсяг завдань, для виконання яких призначені повнокровні бригади та дивізії. Російське командування, очевидно, не може цього не розуміти і тим не менш намагається юзати як саме оперативні резерви – надерті з різних місць полки та окремі батальйони.
Звичайно, якщо їх збереться в достатній кількості, вони можуть стати оперативними резервами (достатньо буде додати їм відповідну структуру управління і звести в одне формування більшого рівня угруповання). Але річ у тому, що поки що “не збирається”.
Принаймні в тому випадку, коли це не передбачено російськими ж планами, як це зараз відбувається на Курському операційному напрямку, де ми маємо сумнівне задоволення спостерігати у складі УВ “Курськ” супротивника якусь “солянку”, або краще сказати “конгломерат” сил і коштів, стягнутих туди як “…що було під рукою”.
Як, наприклад, 810-а окрема бригада морської піхоти (810 ОБр МП), яка очевидно заїхала далеко від основних своїх “операційних районів” і яка, по суті, є “намобілізованою” дивізією (чисельність особового складу доходить до позначки в 10 – 11 тисяч осіб), але діюча на Курському напрямку лише двома своїми батальйонами, бо решта – або небоєздатна, або задіяна на інших напрямках.
Цілком можливо, що найближчим часом російське командування спробує провести у складі УВ “Північ” таке собі переформатування сил і коштів, коли, зрештою, визначиться зі складом сил і коштів, яким буде доручено “вирішувати Курську проблему”.