Тарифи, введені Дональдом Трампом у 2025 році, є масштабним протекціоністським кроком, який зачіпає глобальну торгівлю. Вони включають базовий тариф 10% на імпорт із більшості країн, а також підвищені ставки для окремих держав, включаючи 145% на товари з Китаю. Ці заходи викликали дії у відповідь, особливо з боку Китаю та ЄС, що посилює ризик глобальної торгової війни. Нижче наведено аналіз їх впливу на світову економіку, економіку США, ЄС, країни, що розвиваються, і Китай, виконаний на основі доступних оцінок.
Вплив світову економіку
Тарифи Трампа звели пусковий механізм входу світової економіки до рецесії, адже тарифи порушують глобальні ланцюжки поставок, збільшуючи витрати на імпорт та експорт. Goldman Sachs оцінює ймовірність глобальної рецесії у 2025 році у 45%, а JPMorgan – у 60%. За даними Bloomberg, за три дні після оголошення тарифів глобальні ринки втратили $10 трлн. капіталізації (близько 10% світового ВВП). Ціни на сировину, включаючи нафту, впали через очікуване зниження попиту в умовах уповільнення економіки. Ініціатива американського президента створила умови для початку торгівельних воєн. Відповідні тарифи від Китаю (125% на американські товари), ЄС (до €26 млрд на американський експорт) та інших країн (Канада, Індія) посилюють нестабільність. Закриття лазівки “de minimis” (безмитний імпорт товарів до $800) вдарило по електронній комерції, особливо з Китаю, де 60% таких постачань йшли до США.
Порушення глобальної торгівлі знижує ефективність світової економіки. За оцінками МВФ, тарифи можуть скоротити глобальне зростання на 0,5–1% у 2025 році. Зміцнення долара (на фоні тарифів) робить експорт США дорожчим, а імпорт до інших країн — дешевшим, що може посилити торгові дисбаланси.
Вплив на економіку США
Тарифи підвищують вартість імпорту, що підвищує ціни для американців. Tax Foundation оцінює зростання видатків домогосподарств на $1300 на рік (1,3% доходу після податків). Інфляція, яка в березні 2025 року склала 2,4% (нижче за очікувані 2,6%), може зрости до 3–4% через тарифи. Nationwide Mutual прогнозує зростання цін на товари на $1000 на рік на домогосподарство через тарифи на Канаду, Мексику та Китай. Федеральний резерв Атланти прогнозує скорочення ВВП США на 2,8% у першому кварталі 2025 року (проти зростання 2,3% раніше). Goldman Sachs та Oxford Economics очікують уповільнення зростання до 0,5% до кінця 2025 року з 2,4% на початку року. Втрати на фондовому ринку становили $6 трлн за чотири дні після оголошення тарифів — рекорд для S&P 500 із 1950-х.
Не залишаться осторонь промисловість та зайнятість. Тарифи на сталь та алюміній (25%) підтримують місцеве виробництво, але підвищують витрати для автопрому та будівництва. У першому терміні Трампа тарифи на сталь створили 3200 робочих місць, але втрати в інших секторах (сільське господарство) склали $27 млрд. Дослідження 2024 року (Autor et al.) показало, що тарифи 2018–2019 років не збільшили зайнятість у захищених секторах, а заходи у відповідь скоротили робітник.
Тарифи принесли США $8,75 млрд у березні 2025 року, що на $2 млрд більше, ніж роком раніше. Trade Partnership Worldwide оцінює зростання доходів від тарифів до $1 трлн на рік (з $78 млрд у 2024 році), проте вони вдарять по різних галузях, торгувати з якими контрагентам США стане не вигідно.
Вплив на економіку Євросоюзу (ЄС)
Тариф 20% на експорт ЄС до США (пізніше знижений до 10% на 90 днів) торкається товарів на $330 млрд. Це загрожує автопрому (Німеччина, Італія) та люксовим брендам (Франція, Італія). тарифи ЄС у відповідь на американські товари (сталь, віскі, мотоцикли) на €26 млрд можуть вдарити по експорту США, але також підвищать ціни в Європі.
Європейські ринки втратили трильйони доларів капіталізації за три дні після оголошення тарифів. Deutsche Bank знизила прогнози щодо акцій люксових та гірничодобувних компаній (Kering, LVMH, Rio Tinto) на 16–39%. Урсула фон дер Ляйєн зазначила, що тарифи шкодять бізнесу та споживачам, закликаючи до угоди про нульові тарифи. ЄС прагне диверсифікувати торгівлю (наприклад, з АСЕАН) та зміцнювати внутрішній ринок, щоб знизити залежність від США. Франція (Макрон) та Польща (Туск) виступають за переговори, але Німеччина (Мерц) та Фінляндія (Валтонен) готують жорсткі заходи, якщо діалог провалиться.
Вплив на країни, що розвиваються
Тарифи на Індію (26%, знижено до 10%), В’єтнам (46%), Бразилію (10%) та ін. збільшують витрати на експорт у США, основний ринок для багатьох країн. Нігерія (14%) зіткнулася з валютним тиском, продавши $200 млн для підтримки найри (місцева валюта). Таїланд прогнозує зростання цін для споживачів США, знижуючи експорт. Країни з високою залежністю від експорту (В’єтнам, Мексика) втрачають конкурентоспроможність. Наприклад, В’єтнам очікує на початок переговорів про двосторонню угоду. Деякі країни (наприклад, Фіджі) можуть виграти від перерозподілу потоків товарів, але зростання цін на сталь та алюміній вдарить і їх економікам.
Країни АСЕАН (крім В’єтнаму) домовилися не вводити тарифи у відповідь, щоб зберегти доступ до ринку США, і шукають альтернативні ринки. Індія та Нігерія активізують регіональну торгівлю (AfCFTA, азіатські ринки), щоб компенсувати втрати.
Вплив взаємних “захмарних” тарифів на економіку Китаю
Тариф США на китайські товари зріс до 145% (включаючи 104% нових та 20% за фентанілом), що може скоротити двосторонню торгівлю з $700 млрд до мінімуму або зовсім до її припинення. Китай відповів тарифами 125% на американські товари (сільгосппродукція, вугілля, газ), а раніше – 84%. Це б’є за американськими фермерами, які втрачають ринок збуту. Goldman Sachs знизила прогноз зростання ВВП Китаю на 2025 рік із 4,5% до 4% через тарифи. Експорт у США (13% від загального експорту Китаю у 2024 році) скоротиться, посилюючи тиск на промисловість. Закриття “de minimis” (90% посилок у США) зруйнувало бізнес-модель компаній на зразок Shein і Temu, додавши $570 млн. збитків для економіки США. Китай перенаправляє товари до ЄС та АСЕАН, що може спричинити демпінг та ціновий тиск у цих регіонах.
Частка торгівлі у ВВП Китаю впала з 60% у 2000-х до 37%, що знижує вразливість. Китай посилює торгівлю з ЄС, Мексикою та В’єтнамом. Можливі заходи уряду Сі Цзіньпіна: девальвація юаня (у 2025 році юань впав до 19-місячного мінімуму), обмеження на експорт рідкісноземельних металів та антимонопольні розслідування проти Google, збільшення товарообігу з підсанкційною Росією. Тарифи прискорюють “розлучення” економік США та Китаю. Обмеження на доступ китайських компаній (Alibaba, Baidu) до ринків капіталу США можуть перерости у фінансову війну.
Економіка Китаю страждає від боргової кризи в нерухомості, і тарифи посилюють тиск, але Пекін готовий до жорстких контрзаходів, що унеможливлює швидкий компроміс.
Таким чином, трампівські тарифи призведуть до зміни економічного ландшафту на планеті:
– Загалом для світової економіки тарифи викликають рецесійні ризики (45–60%), втрати ринків ($10 трлн) та зростання цін, загрожуючи глобальній торгівлі.
– Для економіки США – споживачі втрачають $1000–1300 на рік, ВВП може скоротитися на 2,8%, але сталевий сектор та доходи держави зростуть.
– Для економіки ЄС – тарифи б’ють по експорту ($330 млрд) та ринків, якщо ЄС не вирішить питання з диверсифікацією та погодженням нульових взаємних мит зі США.
– Для економіки країн, що розвиваються, постраждають від зростання витрат, але деякі (Фіджі, Індія) можуть знайти свої ніші.
– Для економіки Китаю – тарифи 145% скорочують експорт, зростання ВВП падає до 4%, але Китай адаптується через інші ринки та контрзаходи, ризикуючи фінансовою ескалацією.
Тарифи Трампа створюють хаос на світовому ринку, але їхній ефект залежить від переговорів у найближчі 90 днів (пауза для більшості країн, крім Китаю). Без компромісу торговельна війна посилить рецесію, особливо для США та Китаю, а країни, що розвиваються, і ЄС – балансуватимуть між адаптацією та заходами у відповідь. Втім, Китай за ці 90 днів трампівській паузи може невпізнанно змінити умови у світовій торгівлі, уклавши вигідні спілки та угоди.