31 травня поблизу селища Вигоничі у Брянській області сталася залізнична катастрофа з жертвами. Пасажирський потяг врізався в обвалений міст. Слідчий комітет Росії (СК РФ) квалыфыкува це як теракт. Пізніше, коли в мережі з’явилися фото і відео, де було видно, що потяг врізався в міст (пасажирський вагон лежить на мості, а не під мостом), СК РФ видалив повідомлення про теракт. Що насправді сталося? Які версії?
На основі доступної інформації про залізничну катастрофу 31 травня 2025 року поблизу селища Вигоничі Брянської області, де пасажирський потяг №86 (Климов – Москва) врізався в уламки автомобільного мосту, що обвалився, можна виділити такі ключові факти, версії та обставини. Аналіз включає офіційні заяви, повідомлення ЗМІ, пости у соціальних мережах та їх можливі інтерпретації з урахуванням вимог критично оцінювати офіційні наративи.
Факти про катастрофу
31 травня 2025 року, близько 22:44 за московським часом, на перегоні Пільшино – Вигоничі у Вигоничському районі Брянської області, де залізничні колії перетинаються з автомобільною дорогою А-240, обрушився автомобільний міст.
Пасажирський потяг №86 врізався в уламки мосту, що призвело до сходу з рейок локомотива та кількох вагонів. Загинули семеро людей, включаючи машиніста та лікаря дитячого хоспісу «Будинок з маяком». Постраждали від 66 до 97 осіб (дані варіюються залежно від джерела), у тому числі діти, з них троє у тяжкому стані.
Міст обрушився в момент, коли ним проїжджала фура компанії «Міраторг». Уламки впали на залізничну колію, і поїзд зіткнувся з ними.
На місці працювало 16 бригад швидкої допомоги, 180 рятувальників МНС, співробітники СК, ФСБ та МВС. Рух на ділянці А-240 було перекрито, РЗ створили оперативний штаб, а постраждалих доставляли до лікарень, включаючи можливу евакуацію до Москви.
Версії Слідчого комітету Росії (СК РФ)
Початкова версія (теракт із підривом):
СК РФ спочатку заявив, що обвал мосту в Брянській області (і аналогічний інцидент у Курській області) стався в результаті підриву, кваліфікованого як терористичний акт (стаття 205 КК РФ). Офіційний представник СК Світлана Петренко повідомила, що підриви спричинили катастрофу, а кримінальні справи передано до Головного слідчого управління СК.
У першу годину після катастрофи губернатор Брянської області Олександр Богомаз також заявив про підрив мосту, не вказуючи організаторів.
Telegram-канали Shot та Baza стверджували, що підрив був здійснений з використанням чотирьох вибухових пристроїв: два на опорі мосту та два на шпалах.
Зміна формулювань СК РФ:
Пізніше СК РФ видалив зі свого Telegram-каналу повідомлення, де підриви прямо називалися причиною, замінивши його новою версією, в якій йшлося лише про «обвалення конструкції» у Брянській області та «падіння залізничного складу з пошкодженого мосту» в Курській області. Згадки про теракт та підриви зникли, а стаття КК РФ не уточнювалася.
Це викликало критику з боку деяких російських Telegram-каналів та Z-блогерів, які звинуватили СК у «підчистці» інформації.
Відсутність звинувачень України в офіційних повідомленнях СК:
У доступних джерелах немає прямих заяв СК РФ, де Україна офіційно звинувачувалася в підриві мосту. Згадки про «українських диверсантів» чи причетність України до теракту відсутні в офіційних повідомленнях СК та губернатора Богомаза. Однак губернатор Орловської області Андрій Кличков у своєму Telegram-каналі припустив, що це міг бути «черговий нелюдський теракт київського режиму», але це не є офіційною позицією СК.
Версії України
Офіційна позиція: На момент 2 червня 2025 року в наданих джерелах немає прямих заяв офіційної української влади, яка підтверджує або спростовує причетність до інциденту. Україна не коментувала катастрофу у Брянській області.
Контекст: У той же період (31 травня – 1 червня 2025 року) повідомлялося про атаки українських безпілотників на регіони Росії, включаючи Воронеж та Білгород, а також про передбачувану операцію «Павутина», пов’язану з ударами по російських військових об’єктах. Це може опосередковано підтримувати версію про диверсію, але прямих доказів причетності України до підриву мосту у Вигоничах немає.
Альтернативні версії та аналіз
Диверсія (підрив моста):
Аргументи за:
Початкові заяви СК РФ та губернатора Богомаза про підрив підтверджуються повідомленнями Telegram-каналів про вибухові пристрої.
Схожий інцидент у Курській області (обвалення залізничного мосту під вантажним поїздом) також був кваліфікований як підрив, що вказує на можливу скоординовану атаку.
Московська залізниця (МЗ) повідомила про «незаконне втручання у діяльність транспорту», що опосередковано підтверджує версію диверсії.
Регіон Брянської області знаходиться неподалік кордону з Україною, що робить його потенційною метою для диверсій в умовах конфлікту.
Аргументи проти:
Вилучення СК РФ згадок про підрив і теракт може вказувати на невпевненість у цій версії або відсутність доказів.
Відсутність офіційних звинувачень на адресу України з боку СК РФ та російської влади, а також відсутність заяв від України ускладнює підтвердження причетності «українських диверсантів».
Telegram-канали (Shot, Baza) не є надійними джерелами, оскільки їхня інформація може бути неперевіреною або спекулятивною.
Техногенна аварія:
Аргументи за:
Міст міг обрушитися через знос конструкції, особливо з огляду на те, що на ділянці А-240 з 20 травня 2025 року проводилися ремонтні роботи, що могло вказувати на проблеми з інфраструктурою.
Наявність фури «Мираторг» на мосту в момент обвалення могло створити додаткове навантаження, що сприятиме руйнуванню.
Зміна формулювань СК РФ (видалення згадок про підрив) може бути спробою уникнути поспішних висновків до завершення розслідування.
Аргументи проти:
Початкові заяви СК та губернатора про підрив, а також аналогічний інцидент у Курській області, роблять версію техногенної аварії менш імовірною.
Випадковий обвал з наступною спекуляцією:
Можливо, міст обрушився через технічні причини (знос, дефекти конструкції, перевантаження від фури), а версія про підрив була висунута для політичних цілей або пояснити катастрофу в умовах конфлікту. Вилучення СК згадок про теракт може бути пов’язане з відсутністю доказів підриву або бажанням уникнути ескалації.
Проте точний збіг часу обвалення з проходженням поїзда та аналогічний інцидент у Курській області знижують ймовірність цієї версії.
Фото та відео з місця катастрофи, опубліковані в Telegram-каналах (Baza, Mash, 112, Shot), показують обвалений міст, серїозні пошкодження локомотива та вагонів, один вагон опинився на мосту, а не під ним.
Ці матеріали підтверджують, що поїзд врізався у вже завалену конструкцію, що узгоджується з версією підриву, оскільки вибух міг статися до підходу поїзда. Однак самі по собі фото та відео не доводять наявність вибухових пристроїв, оскільки руйнування могли бути спричинені й іншими факторами (наприклад, обвал через знос).
Що насправді сталося?
На основі доступної інформації неможливо точно встановити причину катастрофи без додаткових даних розслідування. Найбільш ймовірні сценарії:
1. Підрив (диверсія):
Швидше за все, міст був підірваний з огляду на початкові заяви СК РФ, губернатора та повідомлення про вибухові пристрої. Це підтверджується аналогічним інцидентом у Курській області та контекстом прикордонного регіону. Однак відсутність прямих доказів та видалення згадок про підрив у СК РФ викликають питання про достовірність або політичне підґрунтя цієї версії.
Причетність України залишається непідтвердженою, оскільки офіційних звинувачень від СК РФ немає, а заява губернатора Орловської області Кличкова є лише припущенням.
2. Техногенна аварія з політичною інтерпретацією:
Не виключено, що міст обрушився через знос чи перевантаження, а версію про підрив було висунуто для посилення антиукраїнської риторики в умовах конфлікту. Вилучення СК згадок про теракт може вказувати на відсутність доказів диверсії або бажання уникнути ескалації до завершення розслідування.
3. Теракт спецслужб РФ під чужим прапором, щоб послабити позиції України на майбутніх 2 червня переговорах про припинення вогню.
Залізнична катастрофа, спричинена вибухом, мала призвести до жертв серед цивільних осіб, що за міжнародним правом прирівнюється до тероризму. Звинувативши в цьому Україну, російська влада сподівалася викликати до неї антипатію та послаблення підтримки, що на руку Росії, яка веде з нею війну за захоплення її територій.
Кремлівські ЗМІ та блогери, які працюють за “методичками” своїх кураторів уже знали, як висвітлювати цю подію, потім одразу звинуватили Україну в теракті. Слідчий комітет РФ також кваліфікував подію як теракт, не ставши відразу звинувачувати в ньому Україну.
Коли з’явилися переконливі фото, які доводять, що не міст обвалився на потяг під час вибуху, а сам потяг врізався в раніше обвалений міст, що показує, що метою атаки (якщо це була диверсія) було знищення мосту, що відразу перекривав автомобільний і залізничний зв’язок з північною частиною України. Локомотивна бригада не побачила вчасно обвалений міст і не застосувала екстреного гальмування, що спричинило катастрофу. Це змусило СК РФ видалити кваліфікацію як теракт.
Висновок
Найбільш імовірною причиною катастрофи є підрив моста, кваліфікований СК РФ як теракт, але точні обставини та організатори залишаються неясними. Відсутність офіційних звинувачень на адресу України та зміна формулювань СК РФ вказують на нестачу доказів чи обережність у висновках. Фото та відео підтверджують обвал мосту до зіткнення з потягом, але не дають однозначної відповіді про причину. Для остаточних висновків потрібно дочекатися результатів розслідування СК РФ, яке ведеться Головним слідчим управлінням.
Знімок зверху: Вагон залетів на міст, а не опинився під зруйнованим мостом