Головні союзники України в Європі мають намір звернутися до Європейського Союзу з проханням про десятки мільярдів євро позик для спільної закупівлі зброї для постраждалої від війни країни, а також для посилення власної обороноздатності.
Про це пише POLITICO.
Напередодні закінчення терміну подання заявок на нову схему позик за програмою допомоги у сфері безпеки для Європи на суму 150 мільярдів євро, яка передбачає надання зброї, у вівторок, кілька країн ЄС повідомили видання, що вони розглядають можливість використання цих коштів для допомоги Україні в захисті від повномасштабного вторгнення Росії.
Схема кредитування була запропонована Комісією у березні в рамках ширшої програми ReArm Europe та спрямована на стимулювання оборонної промисловості Європи та зменшення багаторічної військової залежності блоку від Сполучених Штатів.
Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Угорщина (?) та Литва офіційно висловили зацікавленість у запиті на отримання позик, повідомив журналістам у вівторок речник ЄС з питань оборони Томас Реньє. Інші, включаючи Чехію, Латвію, Болгарію та Грецію, заявили, що зроблять це до крайнього терміну у вівторок опівночі.
Спільно купуючи зброю за цією схемою, країни можуть забезпечити нижчу ціну, ніж якби вони діяли самостійно, а потім постачати озброєння Україні (за умовами, придбану нову зброю вони можуть заміщати своєю старою для постачання в Україну; мабуть тому у списку з’явиться Угорщина).
Франція, ймовірно, також подасть заявку на отримання позик, тоді як Німеччина, Швеція та Нідерланди, як очікується, відмовляться, повідомляють джерела, знайомі з планами цих урядів.
Однак навіть країни, які не беруть позик, все ще можуть скоротити вартість поставок озброєння, беручи участь у спільних закупівлях.
Європейські країни стикаються зі зростаючим тиском щодо збільшення власних запасів озброєння та військової допомоги Україні після того, як президент США Дональд Трамп заявив про небажання продовжувати фінансування військових зусиль Києва.
Країни також вивчають можливості безпосередньої купівлі зброї в українських компаній, що заохочується в рамках програми SAFE. Це дозволить Києву «збільшити масштаби свого оборонного виробництва та технологічної інтеграції з ЄС», – повідомив український дипломат виданню POLITICO.
Комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс написав у четвер , що щонайменше 20 країн вимагатимуть до 100 мільярдів євро за цією схемою. Остаточна цифра буде відома у вівторок, коли настане крайній термін подання заявок на отримання позик, хоча Брюссель зазначив, що навіть тим, хто запізниться, не відмовлять.
Брюссель запропонував 45-річний термін для погашення позик та авансових платежів у розмірі до 15 відсотків. Дешеві довгострокові позики будуть фінансуватися за рахунок боргу на рівні ЄС, використовуючи кредитний рейтинг блоку “ААА”.
Спочатку програма була спрямована приблизно на 20 країн, яким позики ЄС надавалися за вигіднішою процентною ставкою, ніж та, що пропонував би ринок, якби вони позичали від свого імені.
Однак, пропозиція спочатку здавалася неприйнятною для заможних скандинавських країн, які з побоюванням ставилися до спільних схем запозичень та мали високі кредитні рейтинги, таких як Швеція, Данія та Фінляндія.
Намагаючись залучити до цієї схеми союзників України, Кубілюс та комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликали країни ЄС використовувати SAFE для купівлі зброї для України.
«Ми наполегливо запрошуємо вас розглянути, як залучити Україну до ваших планів. Закупівлі для України, разом з Україною, в Україні можуть мати значення для нашої колективної безпеки», – йдеться у листі до країн-членів на початку цього місяця.
Країни з високим рівнем боргів та дефіцитів, такі як Австрія та Італія, менш охоче беруть позики через побоювання щодо збільшення існуючого боргу, оскільки це може затримати їхній вихід з каральної процедури ЄС для тих, хто надмірно витрачає кошти, повідомили чиновники.
Франція, яка давнім часом виступає за збільшення витрат ЄС на оборону, ймовірно, візьме ці позики, незважаючи на обмеження внутрішнього бюджету. Бельгія, яка також обтяжена високим боргом, вимагатиме від 7 до 11 мільярдів євро за цією схемою, за словами чиновника, обізнаного з цим питанням.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив у понеділок, що його країна запросить 1,2 мільярда євро кредитів у рамках цієї схеми.