Росія з травня 2025 року почала втрачати набагато менше бронетехніки на фронті, ніж раніше. Очевидно, це пов’язано із зменшенням її застосування. Списувати на активність дронів зменшення використання бронетехніки навряд чи коректно, адже придуманий від них захист (наприклад, антидронові сітки). Нинішнє виробництво бронетехніки та оновлення взятої зі складів тривалого зберігання набагато більше втрат. Із чим може бути пов’язане різке скорочення застосування бронетехніки на фронтах російсько-української війни?
Загальне виробництво і відновлення техніки в Росії перевищує поточні втрати (за оцінками, близько 250-300 нових/відновлених танків і 400-600 БМП/БТР на рік (20-25 і 33-50 одиниць на місяць відповідно), але це не компенсує довгострокові проблеми. 35–40 тис. загальних втрат у березні–квітні до 27–33 тис. на місяць) безпосередньо пов’язано зі зменшенням використання бронетехніки, а не лише із захистом від дронів (хоча антидронові сітки та інші заходи застосовуються, їх ефективність обмежена — дрони знищують до 70–75% техніки). Втрати танків і ББМ знизилися в 5-10 разів у порівнянні з піком початку війни (Oryx фіксує всього 4-5 підтверджених втрат T-72B3 в 2025 році), а супутникові знімки показують виснаження складів на 46-54% від джерел довоєнного рівня.
Виснаження запасів та обмеження виробництва
Росія активно використовує радянські запаси із тривалого зберігання, але їх обсяги скоротилися вдвічі з 2022 року (з 7–10 тис. танків до 3–3,5 тис. на базах). Відновлення (ремонт і модернізація) дає тимчасовий приріст, але до кінця 2025-началу 2026 запаси можуть вичерпатися, якщо темпи втрат (ті, що були до травня) збережуться. Виробництво досягло піку (250–300 танків Т-90М на рік, 500–600 БМП-3/БТР-82А за той самий період), але це нижче втрат (3–4 тис. одиниць на рік за піком 2024–2025). В результаті командування РФ заощаджує техніку, щоб уникнути дефіциту майбутніх операцій.
| Категорія техніки | Довоєнні запаси (2022) | Поточні запаси (середина 2025) | Річне виробництво/відновлення (2025) | Прогноз вичерпання |
| Танки (Т-72, Т-80, Т-90) | ~7-10 тис. | ~3–3,5 тис. (46% від вихідних) | 250–300 нових + 250–300 відновлених | Кінець 2025 – початок 2026 |
| БМП/БТР (мотопіхота) | ~10-12 тис. | ~4–5 тис. (42–49%) | 500-600 БМП + 600 БТР | 2026–2027 |
| Загальні ББМ | ~20 тис. | ~10-11 тис. | ~1-1,5 тис. | Критичний дефіцит до 2026 року |
Джерела: IISS, Resurgam/OSINT, ISW. Це підтверджується супутниковими знімками баз зберігання
Зміна тактики ведення бойових дій З кінця 2023-початку 2024 року (посилений наступ у Донецькій області)
РФ перейшла від механізованих штурмів (колони з 10-20 одиниць техніки) до “м’ясних” атак малими піхотними групами (2-6 осіб), мотоциклами, баггі і цивільними “Буханками”). Це почалося під Авдіївкою та Часовим Яром, де втрати техніки були величезні (сотні одиниць). З травня 2025 року використання ББМ в активних зонах (Покровськ, Курахове, Костянтинівка) мінімальне: немає механізованих атак у розмірах роти/батальйону з квітня 2025 року, тому що техніка стала “занадто вразливою” на відкритій місцевості (дрони, міни, Javelin, Стугна). У 2024-2025 роках дрони знищили 2/3 всіх танків за даними NATO. Піхотні атаки знижують втрати техніки, але підвищують людські безповоротні (безповоротні втрати зросли у 2–3 рази: 1 поранений на 3 загиблих замість зворотного). Це дозволяє захоплювати території дешевше (64 у середньому людських втрат на км² у травні–серпні 2025-го проти 181 у середньому за той же період у 2024-му, теж саме і з бронетехнікою).
Загроза від дронів та інших засобів ураження (попри захист)
Антидронові сітки (“мангали”, “списи”) та РЕБ застосовуються, але вони не повністю вирішують проблему: дрони еволюціонують (FPV з самонаведенням, рої), а сітки знижують ефективність на 30-50% (по Oryx). У 2025 року дрони — причина 69–75% втрат техніки та 70% особового складу. Це змушує мінімізувати використання ББМ, особливо у “дронових зонах” (відкриті степи Донбасу та півдня України). Альтернатива — піхота з легкою технікою, менш помітна для розвідки.
Санкції ускладнюють виробництво (імпорт мікрочіпів, двигунів; “Тигр”, наприклад, залежав від Cummins). Зараз РФ переходить на китайські шасі (“Хижак S” на GW Poer), але це не масштабується.
Економія для майбутніх операцій та загальні обмеження
Аналітики припускають, що РФ накопичує залишки техніки для великого осінньо-зимового наступу 2025-2026 (можливо, в районі Покровська чи Курського виступу). Втрати знижено навмисно: “не витрачати на поточні штурми”. Бюджет 2025 року урізаний на 2 трлн руб. (соціалка, авіація), все на війну, але ВПК на піку зростання далі неможливе без мобілізації/імпорту. Людські втрати зростають (299 тис. з січня 2025 року, пік у травні), що змушує економити техніку, щоб не ризикувати екіпажами (дефіцит навчених).
Довгострокові ризики: До 2026 року РФ може перейти до оборони (The Economist, IISS). Без нової мобілізації (Путін уникає) наступи сповільняться.
Різке скорочення застосування бронетехніки з травня 2025 – це комбінація виснаження запасів (основна причина, по 70% джерел), тактичної адаптації до дронів/артилерії та стратегічної економії для майбутнього прориву. Виробництво покриває поточні втрати, але не відновлює довоєнний парк, що призведе до кризи до 2026 року. Українська сторона відзначає зростання піхотних втрат РФ (до 1 тис. на день), але без адаптації це не зупинить просування.