ZpTown

Бельгія висунула три умови для вилучення заморожених російських активів на користь України

Бельгія

Реалізація плану Єврокомісії щодо видачі Україні репараційного кредиту на 140 млрд євро за рахунок заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду зустрінуться в п’ятницю, щоб обговорити вимоги останнього і спробувати вирішити протиріччя.

Про це пише Politico, посилаючись на двох високопосадовців ЄС.

Прем’єр-міністр Барт Де Вевер побоюється, що його країна може мати справу з необхідністю повернути Росії суму, яку країни ЄС планують передати Україні з рахунку Банку Росії в бельгійському депозитарії Euroclear. Незважаючи на запевнення ЄК, що повернення грошей Росії буде можливим лише в тому випадку, якщо та припинить війну і виплатить Києву репарації, на жовтневій зустрічі лідерів ЄС Де Вевер зажадав твердіших гарантій для захисту Бельгії від фінансових та юридичних ризиків.

По-перше, Бельгія хоче усунути загрозу, пов’язану з можливістю Угорщини чи іншої країни, накласти вето на санкції проти Росії. Вони продовжуються кожні півроку, і рішення має ухвалюватися одноголосно. Якщо цього раптом не станеться, санкції відміняться, що автоматично означатиме необхідність повернути Москві її активи.

По-друге, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС розділили з нею ризик, надавши фінансові гарантії по кредиту на випадок, якщо Росія припинить війну і вимагатиме повернути активи або якщо її юристи переконають суд у необхідності цього зробити. ЄК запевняє, що ймовірність виплати може виникнути лише у тому випадку, якщо Москва компенсує Україні завдані війною збитки, і що країни ЄС гарантії нададуть. Але Бельгія хоче бути впевнена в тому, що такі виплати будуть здійснені негайно. Комісія запропонувала надати кредит тим країнам, які не зможуть швидко переказати кошти, але це збільшить їхній борг, що є непопулярним заходом для багатьох, включаючи Францію та Італію.

По-третє, Бельгія закликає ЄК розглянути питання про видачу гарантій кредиту за рахунок нинішнього загального бюджету ЄС, а не національних коштів. ЄК у бюджеті має гроші на екстрені виплати, але невідомо, чи достатньо їх зараз для надання таких обіцянок. Крім того, їх треба буде пов’язувати і з наступним семирічний бюджет ЄС, який буде представлений лише 2028 року.

Київ утворює величезну дірку у власному бюджеті, якщо фінансова допомога не настане до весни 2026 року. ЄК планувала домовитися з країнами ЄС щодо репараційного кредиту до кінця цього року, щоб на початку наступного завершити підготовку до його видачі. Крім того, від дій ЄС може залежати ще один кредит від МВФ. Місія фонду незабаром приїде до Києва, щоб обговорити $8 млрд протягом трьох років; рішення планується ухвалити у грудні.

Наявність репараційного кредиту від ЄС показала б МВФ та іншим інвесторам, що Україна залишиться економічно та фінансово заможною у найближчі роки, кажуть європейські чиновники.

Але без домовленості щодо репараційного кредиту на 140 млрд євро, на яку тепер очікується не раніше середини грудня, коли пройде наступний саміт лідерів ЄС, урядам доведеться розщедрюватися на підтримку України самостійно, попереджає ЄК.

На зустрічі з представниками Бельгії вона представить меморандум із альтернативними варіантами фінансування України, які передбачають запозичення в ЄС, розповіли джерела Politico. Є надія, що Де Вевер, який теж не хоче нарощувати борг, поступиться, коли побачить, що інших життєздатних варіантів немає.

Exit mobile version