Чому падає напруга, а не частота, чому це загрожує? Якщо частота мережі падає нижче критичного значення, автоматика на підстанціях відключає навантаження, яке вважається найменш важливим. Тому можна сміливо стверджувати – якщо у вас є світло, то частота мережі в межах норми.
Зниження напруги мережі максимально загрожує електроспоживачам, які містять електродвигуни змінного струму, що працюють не у вентиляторному режимі (у побуті найчастіше це компресори холодильників).
У Запоріжжі, через поступове знищення російськими нацистами мережі розподілу та генерації України, знизилася напруга електромережі. Це, перш за все, може призвести до виходу з ладу ряду електроприладів, що містять, в першу чергу, електродвигуни.
У будь-якій енергосистемі напруга та частота – це два ключові параметри, які регулюються по-різному. Частота (зазвичай 50 Гц у Європі, включаючи Україну) відображає баланс між виробництвом та споживанням електроенергії: якщо генерація падає нижче за попит, частота знижується, і навпаки. Напруга ж (наприклад, 220 Вольт для побутових споживачів) підтримується на рівні трансформаторів, ліній передачі і розподільного обладнання. Її падіння часто відбувається через перевантаження, втрат в мережах або пошкоджень інфраструктури, коли струм зростає, а система не може компенсувати втрати (за законом Ома: падіння напруги пропорційно опору і струму) – шлях струму від генераторів електростанцій до точок споживання збільшується, коли енергетики для прискорення подачі світла в квартири, шукають інши шляхи в обхід зруйнованих мереж. Ці шляхи можуть виявитися довшими і мати менший переріз, ніж належить, що викликає падіння (втрати) напруги в них.
Російські удари здійснюються переважно по розподільчій інфраструктурі. Більшість атак спрямовані не на самі генератори, а на підстанції та автотрансформатори (наприклад, класу 750/330 кВ), які відповідають за перетворення та розподіл енергії. Ці об’єкти зшивають систему, знижуючи високу напругу з електростанцій для передачі в регіональні мережі.
Пошкодження трансформаторів призводить до того, що енергія не може ефективно передаватися: лінії перевантажуються, зростають втрати, і напруга падає локально або в цілих районах, навіть якщо загальна генерація не повністю втрачена.
Наприклад, після ударів люди масово включають прилади, створюючи пікове навантаження, що посилює падіння напруги і спрацьовує автоматика відключення.
Українська енергосистема синхронізована з європейською мережею ENTSO-E (з 2022 року), що дозволяє імпортувати енергію та балансувати частоту через резерви, автоматичні відключення навантаження чи зниження виробництва на АЕС (щоб уникнути аварій).
Навіть при втраті частини генерації (наприклад, ТЕС) частота не падає критично, якщо система швидко реагує: відключає другорядних споживачів або використовує станції, що гідроакумулюють, для балансу. Однак у поодиноких випадках (як у листопаді 2022 року) частота падала, призводячи до тимчасових зупинок генерації АЕС.
Але в більшості сценаріїв удари по підстанціях викликають саме проблеми з напругою, а не глобальне порушення частоти, тому що розподіл страждає сильніше, ніж загальний баланс потужності.
Підстанції біля АЕС (наприклад, Хмельницької та Рівненської) часто стають цілями і російські джерела обіцяють удари по них посилити найближчим часом, що змушує знижувати потужність атомних електростанцій для безпеки, але це впливає на напругу в мережах, а не на частоту.
Відновлення трансформаторів займає тижні чи місяці, оскільки вони не зберігаються у запасі у великих кількостях, що пролонгує проблеми з напругою.
У результаті падіння напруги — це наслідок пошкоджень у передачі та розподілі (підстанції, мережі), де удари є найбільш ефективними для створення локальних проблем, тоді як частота підтримується системними механізмами та інтеграцією з Європою.
Якщо удари будуть більш масованими по генерації, частота може стати вразливішою, що призведе до автоматичного відключення споживачів, в першу чергу, житла, оскільки воно відноситься до третьої категорії електропостачання (надійності) – в основному побутові споживачі – будинки, установи, де перерва не є критичною. Третя категорія споживачів стоїть останньою у черговості відновлення живлення після аварійних відключень та у визначенні необхідності резервних джерел.