Відповідно до змін в українському законодавстві, всі державні та комунальні підприємства зобов’язані до 28 лютого 2026 року перетворюватися на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерні товариства (АТ), ліквідуватися чи реорганізуватися на іншу форму. Якщо цього не зробити, їх активи передадуть до Фонду державного майна.
Це пов’язано зі скасуванням Господарського кодексу України, яке набуде чинності 28 лютого 2026 року, та запровадженням нових правил для модернізації організаційно-правових форм юридичних осіб відповідно до європейських стандартів.
Ключові зміни відбулися у Законі № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб певних організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” від 9 січня 2025 року. Цей закон забороняє з 28 серпня 2025 року реєстрацію нових юридичних осіб у застарілих формах (включаючи державні (ДП), комунальні (КП) та приватні (ПП) підприємства), а існуючі зобов’язують реорганізуватися протягом перехідного періоду.
Це означає перетворення зазначених підприємств на АТ чи ТОВ, щоб зберегти діяльність.
Перетворене державне підприємство на акціонерне товариство може (і здебільшого саме так і відбувається) мати 100% державної власності.
Це прямо передбачено та активно застосовується у поточному законодавстві України в рамках реформи, пов’язаної зі скасуванням Господарського кодексу та регулюється такими основними нормами:
1. Закон України № 4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» — саме цей закон зобов’язує перетворювати державні підприємства на АТ чи ТОВ. Він не забороняє 100% державну власність, а навпаки — передбачає її збереження при перетворенні.
2. Закон України № 2465-IX від 27.07.2022 «Про акціонерні товариства» (чинна редакція) – регулює діяльність АТ загалом. Закон не містить заборони на те, щоб усі 100% акцій належали одному акціонеру — державі в особі уповноваженого органу (наприклад, Фонду державного майна, міністерства чи Кабміну). Це стандартна практика державних АТ (державних акціонерних товариств).
У Законі про АТ прямо передбачені випадки, коли акціонерне товариство має єдиного акціонера (статті щодо загальних зборів, прийняття рішень єдиним акціонером тощо). Відсутність мінімальної кількості акціонерів або заборони на 100% концентрацію в руках держави робить таку форму цілком законною.
3. Постанова Кабінету Міністрів України № 1104 від 08.09.2025 – затверджує Порядок перетворення підприємства застарілої форми власності на акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі. Назва ухвали прямо вказує на можливість і навіть на основний сценарій — 100% державної власності. Саме за цим порядком зараз і відбувається більшість перетворень держпідприємств (включаючи дорожні, енергетичні, транспортні тощо).
Основні етапи перетворення статусу підприємств (за Порядком № 1104)
Процес триває кілька місяців і включає такі ключові кроки:
1. Прийняття рішення про перетворення
Засновник (орган управління держмайном) приймає рішення про початок перетворення та обирає форму — АТ або ТОВ.
Одночасно створюється комісія з перетворення (не менше 3 осіб, голова призначається).
2. Розробка та затвердження плану перетворення
Комісія готує проект плану (терміни, відповідальні, етапи). План затверджує засновник.
3. Інвентаризація майна та зобов’язань
Проводиться повна інвентаризація активів, пасивів, майна (включаючи особливості для територій бойових дій — майно може передаватися на праві узуфрукту до інвентаризації).
4. Оцінка майна
Оцінюється вартість майна (за правилами оцінки держмайна).
5. Формування статутного капіталу
Статутний капітал нового товариства формується за вартістю чистих активів підприємства (після інвентаризації та оцінки).
• Для АТ — випускаються акції (100% — державі).
• Для ТОВ — 100% часток — державі.
6. Підготовка та затвердження установчих документів
• Статут нового товариства (затверджує засновник).
• Передавальний акт (акт приймання-передачі майна, прав та обов’язків від старого підприємства до нового).
7. Державна реєстрація
• Реєстрація припинення державного підприємства (як юридичної особи).
• Одночасно — реєстрація створення нового АТ або ТОВ (правонаступника).
Процедура проводиться через державного реєстратора (Мін’юст).
8. Передача майна та правопереємність
Нове товариство автоматично стає правонаступником усіх прав та обов’язків старого підприємства (без додаткових угод).
Терміни
Рішення про перетворення мало бути прийняте до 28 лютого 2026 року (перехідний період). Якщо не встигнути — підприємство може бути ліквідоване або активи передані Фонду держмайна. Робітники повинні бути звільнені згідно з п.1 ст. 40 КЗпП (звільнення при ліквідації підприємства), звільненим робітникам виплачуються всі належні у цьому випадку виплати.
Витрати
Інвентаризація, оцінка, нотаріус, реєстрація — за рахунок підприємства або засновника.
Відмінність АТ від ТОВ:
• АТ — більше корпоративних правил, можлива емісія акцій, підходить для великих підприємств.
• ТОВ — простіше управління, менше вимог до звітності, часто обирають для середніх/менших підприємств.
Якщо підприємство вже в процесі або є конкретні обставини (наприклад, борги, окуповані території) — процес може мати нюанси, які вирішуються за допомогою Фонду державного майна України або юриста, який спеціалізується на держмайні, для точного супроводу.
Якщо не встигли переоформити до 1 березня 2026 року
Якщо не встигли переоформити стару юрособу в АТ або ТОВ до 28 лютого, щоб з 1 березня на базі її створити АТ або ТОВ з тими ж працівниками, її ліквідують, оскільки вона втрачає легальний статус свого існування, а працівників звільняють з відповідними записами у трудових книжках і виплачують їм вихідну допомогу згідно зі ст. 40 КЗпП України – у зв’язку з ліквідацією підприємства. Це стандартна підстава, яка тягне за собою обов’язкову виплату.
Ключові виплати при звільненні за ліквідацією (ст. 44 КЗпП України):
• Вихідна допомога — не менша за середньомісячний заробіток (частина 1 ст. 44 КЗпП).
Це обов’язкова виплата, незалежно від того, чи створюється нове підприємство на базі старого.
• Заробітна плата за відпрацьований час.
• Компенсація за невикористану відпустку (ст. 83 КЗпП).
• Інші виплати за колективним договором (якщо передбачено вищу суму).
Виплати проводяться в день звільнення (або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги — ст. 116 КЗпП).
Чи можлива паралельна ліквідація ДП, ЧП або КП та створення АТ?
Особливість сценарію (ліквідація + створення нового АТ/ТОВ з тими ж працівниками з 1 березня)
У трудовій книжці (або відомостях про трудову діяльність в реєстрі) запис буде саме: “звільнений у зв’язку з ліквідацією підприємства” (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Це не реорганізація (перетворення), а саме ліквідація старої юрособи + створення нової (окремої юридичної особи). Тому правонаступництва автоматичного не виникає — працівники не “переходять” автоматично, а звільняються зі старого підприємства і приймаються на нове. Вони втрачають безперервний стаж роботи на підприємстві для виплати доплати за вислугу років, якщо у новому Колективному договорі не передбачать цієї особливості.
Судова практика та роз’яснення Мін’юсту/Держпраці підтверджують: навіть якщо на базі ліквідованого підприємства створюється нове з тими ж працівниками, функціями та майном — це не робить звільнення “формальним”. Працівники мають право на вихідну допомогу, бо підстава — ліквідація (п. 1 ст. 40 КЗпП).
(Аналогічно до випадків, коли після ліквідації створюється нове підприємство — працівник не може вимагати поновлення, але отримує виплати за ліквідацію).
Ліквідація підприємства старої форми власності (як старої юридичної особи) та створення нового акціонерного товариства (АТ) з тією ж назвою — це окремі процеси. Ліквідація старої юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України (ст. 110–112) та спеціальними нормами для державних підприємств (Закон № 4196-IX від 09.01.2025 про перехідний період). Якщо стару юридичну особу не перетворили до 28 лютого 2026 року, вона має бути ліквідована автоматично або за рішенням засновника.
Створення АТ — за Законом “Про акціонерні товариства” (№ 2465-IX) та Постановою КМУ № 1104 від 08.09.2025. Нове АТ може бути створене паралельно, з передачею активів (майна, контрактів) від ліквідованого ДП, ЧП аба КП до нового АТ (через передавальний акт або продаж/передачу держмайна). Однак, якщо АТ створюється “на базі” старої юридичної особи (з тими ж функціями, майном, працівниками), суд може визнати це фіктивною ліквідацією або реорганізацією, що тягне за собою обов’язок виплат (аналогічно до судової практики по реорганізаціям, де трудові відносини продовжуються автоматично за ст. 36 КЗпП).
Звільнення працівників за власним бажанням при ліквідації підприємства: чи уникне це виплат?
За законом виплата вихідної допомоги не потрібна при звільненні за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Працівник подає заяву, попереджує за 2 тижні (або менше, якщо поважні причини), і звільняється без допомоги. Виплати обмежуються зарплатою, компенсацією за відпустку тощо — без обов’язкової вихідної допомоги (ст. 44 КЗпП).
При ліквідації (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) вихідна допомога обов’язкова — не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Якщо працівники звільняються по ст. 38 до завершення ліквідації, формально пособие не виплачується, бо підстава звільнення — не ліквідація.
Працівники можуть влаштуватися в нове АТ одразу після звільнення зі старого підприємства ( “звільнено за власним бажанням” (ст. 38 КЗпП), без згадки ліквідації) — це не заборонено, але керівництво може не прийняти окремих працівників.
Така схема має ризики і для адміністрації.
Якщо працівникив змусили “добровільно” масово звільнитися (наприклад, за вказівкою керівництва або під тиском), це може бути оскаржено в суді як вимушене звільнення. Працівник має право подати позов про поновлення на роботі та стягнення пособия, аргументуючи, що заява по ст. 38 була написана під впливом (наприклад, обіцянка роботи в АТ або загроза ліквідації). Судова практика (наприклад, рішення ВС у подібних справах) часто стає на бік працівника, якщо є докази тиску.
Якщо в колективному договорі старої юридичної особи передбачена фінансова допомога при звільненні по ст. 38 (наприклад, для поважних причин за ст. 39), його все одно доведеться виплатити (не менше 3 середньомісячних заробітків). У 2026 році (з урахуванням воєнного стану) порядок виплат не змінено (ст. 44 КЗпП діє без винятків). Для державних підприємств Держпраця та суди суворіше контролюють, щоб уникнути зловживань. Якщо схема спрямована на “оптимізацію” бюджетних витрат, це може привернути увагу прокуратури або Держаудитслужби.
Працівники можуть відмовитися писати заяви по ст. 38, вимагаючи пособия. Якщо вони погодяться — ризикують втратити стаж, соціальні гарантії (наприклад, для пенсії). Нове АТ повинно укласти нові трудові договори, що може змінити умови праці.
Законна схема
Замість ліквідації провести перетворення старої юридичної особи в АТ, ТОВ за Постановою КМУ № 1104 (трудові відносини продовжуються автоматично без звільнень і виплат пособий). Це рекомендований шлях реформи, і на сьогодні ще можливо ініціювати, навіть якщо дедлайн 28 лютого наближається.
Для тих, хто не встиг переоформити підприємство на нову юридичну особу, схема можлива (паралельна ліквідація старої юридичної особи + створення АТ + звільнення по ст. 38), і пособие не виплачується, бо підстава — не ліквідація. Але це не рекомендується через високі ризики судових позовів, визнання дій фіктивними та потенційних штрафів для керівництва (за ст. 41 КЗпП або Кримінальним кодексом за зловживання).
Краще провести стандартне перетворення, щоб уникнути проблем.