Москва влаштовує диверсії на заводах зброї по всій Європі і вербує членів місцевих злочинних угруповань для заподіяння шкоди оборонним підприємствам та перевірки готовності НАТО до дій у відповідь.
Про це повідомляє британська газета The Telegraph.
На думку представників європейських спецслужб, ці атаки, мабуть, сплановані так, щоб не призвести до запуску статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону: Росія вкрай рідко залишає докази, які б дозволили безпосередньо пов’язати атаки з нею. Крім того, низка країн Європи, наприклад, Італія та Німеччина, часто не готові приписувати інциденти Москві через побоювання ескалації.
The Telegraph нагадує, що у серпні сталися вибухи на великих підприємствах з виробництва зброї в Італії та Болгарії. Крім того, у Латвії було затримано трьох людей, підозрюваних у навмисному підпалу 15 серпня будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у столиці Естонії Таллінні.
Аналізуючи ці події у Європі, слід звернутися до нещодавньої української історії, пише ZpTown. З приходом до влади в росії путіна, в Україні, починаючи з жовтня 2003 року, почали раптово вибухати склади боєприпасів (не з 1990-х, коли в країні дійсно був бардак, пов’язаний з розвалом СРСР і здобуттям незалежності, а саме після захоплення влади в росії структурами ФСБ на чолі з путіним). Перший склад був підірваний у Бахмуті (колишній Артемівськ) одночасно зі спробою росії “віджати” в України частину її території в Керченській протоці (острів Тузла).
Підриви українських арсеналів тривали до 2019 року, що суттєво послабило Україну на початок повномасштабного вторгнення. Була перерва після вибуху складу в Лозовій Харківській області 27 серпня 2008 року, на початку президентства Дмитра Медведєва, на час його президентського терміну. З березня 2014 р. вибухи українських складів боєприпасів відновилися. З 2014 до 2019 року сталося вісім інцидентів.
Хоча після кожного вибуху на українських складах були судові процеси та призначені “крайні”, навряд чи хтось сумніватиметься в тому, що тодішні судді керувалися кремлем.
Ця нещодавня українська історія має насторожити керівників країн НАТО. Вочевидь, їм потрібно ретельніше готуватися до можливої війни з росією – не тільки розширювати свої арсенали, а й готувати суспільство, законодавство та інше. При цьому потрібно враховувати, що США цілком імовірно відстороняться від допомоги Євросоюзу.