Друга партія російських супутників «Рассвет», схоже, не досягла запланованих робочих висот, що є черговою невдачею в зусиллях Москви щодо швидкої розробки російського аналога Starlink.
Про це йдеться в аналізі американського Інституту вивчення війни (ISW).
Жоден із 16 супутників «Рассвет» другої партії, запущених 19 липня, не досяг очікуваної висоти 550 кілометрів станом на 31 серпня, згідно з даними супутникового трекера N2YO.
Багато з цих супутників опинилися на висотах від 300 до 400 кілометрів, а деякі зазнають орбітального спаду; і принаймні два супутники, як повідомляється, прямують до повернення в атмосферу Землі. Ці висоти значно менші за заплановану для них робочу висоту 870 кілометрів.
Супутники, що обертаються на менших висотах, мають коротший термін експлуатації через збільшення атмосферного опору з боку верхніх шарів земної атмосфери та більшу витрату палива, ніж супутники, що працюють на більших висотах.
Незрозуміло, як довго супутники «Рассвет» на менших висотах залишатимуться на орбіті, але, ймовірно, вони не працюватимуть так довго, як прогнозувала Росія. Лише 12 з початкових 16 супутників «Рассвет», запущених 24 березня, вийшли на очікувану висоту, за повідомленнями, 550 кілометрів, станом на 31 липня і залишаються на цій висоті станом на 31 серпня. Повідомляється, що ці 12 супутників забезпечували російським військам два вікна зв’язку над Україною з наземними терміналами до півтори години на день.
Росія, ймовірно, поспішає запускати супутники «Рассвет», щоб компенсувати втрату зв’язку Starlink над Україною. Припинення доступу Росії до зв’язку Starlink 1 лютого змусило Росію схилитися до системи «Рассвет» і, ймовірно, прискорило заплановані терміни створення повноцінно функціональної альтернативи Starlink.
Очевидна нездатність усіх 16 супутників з другого запуску досягти запланованих робочих висот свідчить про те, що Росія, можливо, була не готова до прискорення розгортання сузір’я такими темпами і, ймовірно, зіткнеться з додатковими затримками. Існуюче сузір’я супутників «Рассвет» все ще становить загрозу для України, оскільки може дозволити російським військам завдавати точніших ударів по Україні за допомогою дистанційно керованих безпілотних систем та використовувати супутниковий зв’язок «Рассвет» навіть під час обмежених періодів зв’язку. Навіть частково успішні запуски «Рассвет» можуть дозволити російським військам дедалі частіше використовувати супутниковий зв’язок на полі бою та під час своїх ударів по Україні.
Росія, ймовірно, продовжуватиме боротьбу зі створенням аналогічної версії сузір’я Starlink, якщо вона не збільшить суттєво кількість успішних запусків супутників “Рассвет”. Російська аерокосмічна компанія “Бюро 1440”, яка розробляє супутники, зазначила, що Росія планує провести ще “десятки” запусків, щоб розгорнути ще “сотні” супутників. Радник президента України з питань оборонних технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов 31 травня оцінив, що Росії потрібно буде успішно запустити щонайменше від 200 до 300 супутників, щоб досягти стабільного цілодобового зв’язку над Україною, і планує запустити ще кілька сотень супутників у найближчі роки, але Росія, ймовірно, не здатна досягти цієї мети найближчим часом. Росія не може запускати супутники в необхідних темпах і масштабах частково тому, що вона залишається залежною від ракети-носія середнього класу “Союз-2.1б” — дорогого та дефіцитного активу — для проведення цих запусків. Повідомляється, що Росія провела лише шість-вісім запусків з використанням своєї ракети-носія “Союз-2.1б” серед усіх космічних та комерційних космічних запусків з 2022 року.
Росія зможе запускати максимум 128 супутників «Рассвет» на чотири роки з такою частотою запусків, і немає гарантії, що всі запущені супутники будуть працездатними. Станом на серпень 2026 року лише 37,5 відсотка запущених супутників «Рассвет» досягли стійких робочих висот. Росія також може бути не в змозі виділити всі свої можливості запуску «Союз-2.1б» для супутників «Рассвет» через інші космічні запуски. Нездатність Росії запустити другу партію супутників «Рассвет» на необхідну висоту, а також частота, з якою вона може проводити такі запуски, зробить мету Росії вивести на орбіту «сотні» нових супутників за короткий проміжок часу надзвичайно складною найближчим часом.
Українські удари по виробничих та пускових майданчиках супутників «Рассвет» загрожують ще більше погіршити здатність Росії створити успішну сузір’я у терміни, які Росія вважає прийнятними. Українські війська в ніч на 15 серпня завдали удару по ракетно-космічному центру «Прогрес», об’єкту, який виробляє ракети-носії типу «Союз». Україна також спробувала завдати удару по космодрому Плесецьк 23 серпня, за два дні до того, як російські війська запустили ракету-носій середнього класу «Союз-2.1б», яка може нести супутник ГЛОНАСС-К1 для російської альтернативи GPS. Повідомляється, що Росія запустила обидві партії супутників «Рассвет» з космодрому Плесецьк, і спроба України завдати удару 23 серпня свідчить про те, що українські війська можуть загрожувати не лише обмеженим поставкам та виробництву ракет-носіїв Росією, але й обмеженій пусковій інфраструктурі для виведення супутників на орбіту.
Українські удари по об’єктах та майданчикам, що є ключовими для російської супутникової та космічної промисловості, можуть перешкодити здатності Росії запускати супутники та ще більше відтермінувати досягнення мети Росії створити власний аналог Starlink у найближчій перспективі, зокрема для використання на полі бою в Україні.