Дональд Трамп

Угоди Дональда Трампа на Близькому Сході, укладені під час його турне у травні 2025 року (включаючи Саудівську Аравію, Катар та ОАЕ), потенційно можуть вплинути на економіку США, хоча їх довгострокові ефекти залежать від реалізації угод та глобального економічного контексту.

Можливі позитивні аспекти для економіки США

За даними різних джерел, турне Трампа призвело до угод про залучення іноземного капіталу в економіку США на суму від $1 трлн до $2.5 трлн, включаючи $600 млрд від Саудівської Аравії, $500 млрд від Катару та $1.4 трлн від ОАЕ.

Ці інвестиції спрямовані на енергетику, технології (включаючи чіпи для штучного інтелекту (ІІ)) та оборону, що може стимулювати зростання у ключових секторах. Наприклад, угоди у сфері ІІ викликали обговорення в адміністрації Трампа, оскільки вони можуть посилити технологічне лідерство США, але викликають побоювання щодо витоку технологій до Китаю.

Очікується створення до 2 млн робочих місць, що може знизити безробіття та підвищити споживчий попит.

Угода з Саудівською Аравією на постачання озброєнь на $142 млрд зміцнює американську оборонну промисловість, підтримуючи робочі місця таких компаній, як Lockheed Martin і Boeing.

Експорт військової продукції 2024 року вже досяг рекордних $318.7 млрд, і нові контракти посилять цей сектор.

Угоди з Катаром та ОАЕ, включаючи декларації про співпрацю, можуть відкрити нові ринки для американських компаній, особливо у сфері технологій та нерухомості.

Інвестиції із фондів добробуту країн Перської затоки допоможуть Трампу просувати гасло «Америка насамперед», демонструючи конкретні економічні вигоди.

Потенційні ризики та негативні наслідки

Візит Трампа проходив на тлі введених ним імпортних мит (10% базовий тариф та до 50% для окремих країн), які спричинили турбулентність на світових ринках.

За оцінками експертів, це мито може призвести до інфляції та стагфляції у США, що знижує купівельну спроможність споживачів та збільшує витрати для бізнесу. Середня ставка тарифів зросла до 22%, що є найвищим рівнем із часів Другої світової війни.

Мита у відповідь з боку інших країн можуть вдарити по американському експорту, включаючи сільське господарство і технології, як це було в 2018–2020 роках, коли фермерам довелося компенсувати $28 млрд збитків.

Масштабні інвестиції можуть збільшити попит на ресурси та робочу силу, що за умов високих тарифів посилить інфляцію. Економісти Fitch прогнозують навколонульову чи негативну динаміку ВВП США у першому кварталі 2025 року, а у разі продовження тарифної політики – рецесію.

Зростання цін на імпортні товари вже призвело до падіння американського фондового ринку на $2 трлн за півгодини після оголошення мит.

Угоди Trump Organization у Катарі та ОАЕ, включаючи проекти у сфері нерухомості та гольф-клубів, викликали критику через можливий конфлікт інтересів, оскільки бізнесом керують сини Трампа.

Ухвалення Трампом «подарунка» (хабаря) у вигляді літака Boeing 747-8 від Катару вартістю $400 млн викликало скандал, що може підірвати довіру до його адміністрації.

Зміцнення зв’язків із Катаром, який має тісні стосунки з Іраном, може ускладнити політику США у регіоні, особливо у контексті ядерної угоди з Іраном.

Потенційна ескалація конфліктів на Близькому Сході, наприклад, через спроби стримування Ірану, може підвищити ціни на нафту, що негативно позначиться на світовій та американській економіці.

Довгострокові перспективи

Позитивні сценарії

Якщо інвестиції будуть ефективно реалізовані, вони можуть підтримати технологічний та енергетичний сектори США, зміцнивши їхню конкурентоспроможність. Створення робочих місць та зростання експорту озброєнь також допоможуть економіці одужати від шоків, спричинених тарифами.

Негативні сценарії

Торгова війна та протекціоністська політика можуть звести нанівець вигоди від інвестицій, викликавши рецесію. За оцінками експертів, довгострокові ефекти мит включають зростання цін, зниження глобальної економічної ефективності та торговельні війни.

Як угоди Трампа на Близькому Сході можуть вплинути на російсько-українську війну

Енергетичні ринки та доходи Росії

Операції Трампа включають великі інвестиції в енергетичний сектор США, що може посилити конкуренцію на глобальному ринку нафти та газу. Саудівська Аравія та ОАЕ, ключові виробники нафти можуть підтримувати стабільні або низькі ціни на нафту для зміцнення зв’язків зі США.

Росія дуже залежить від доходів від експорту енергоносіїв, які фінансують її військові дії в Україні. За даними МВФ, у 2022 році зростання цін на нафту частково компенсувало санкції проти Росії.

Якщо угоди призведуть до збільшення постачання нафти з країн Перської затоки чи США, це може знизити світові ціни на нафту, скоротивши доходи Росії. Наприклад, у 2020 році падіння цін на нафту через саудівсько-російську цінову війну вже вдарило по російському бюджету.

Зниження доходів може обмежити здатність Росії фінансувати війну, але короткостроковий ефект залежатиме від масштабу та швидкості змін на ринку.

Геополітичний перерозподіл впливу

Зміцнення зв’язків США з Катаром, ОАЕ та Саудівською Аравією може змінити баланс сил на Близькому Сході, де Росія має інтереси, особливо у Сирії та через зв’язки з Іраном. Угоди також включають військові контракти, що посилює військову присутність США у регіоні.

Росія може втратити частину впливу на Близькому Сході, якщо країни Перської затоки скоротять співпрацю з Москвою на користь США. Наприклад, Катар, який підтримує зв’язки з Іраном, може під тиском США обмежити взаємодію з Росією.

Послаблення позицій Росії в регіоні може змусити Москву зосередитися на українському конфлікті, щоб компенсувати втрату міжнародного впливу або, навпаки, шукати дипломатичні шляхи для збереження статусу, включаючи переговори щодо України.

Трамп, як повідомляється, прагне врегулювати конфлікти, включаючи українську, щоб зміцнити образ миротворця. Його угоди з арабськими країнами можуть бути частиною стратегії тиску на Росію для переговорів, пропонуючи економічні вигоди в обмін на поступки.

Торгова війна та економічний тиск

Введення Трампом глобальних імпортних мит (10–50%) викликало торговельну війну, яка торкається світової економіки, включаючи Росію.
Хоча Росія менш уразлива через обмежену торгівлю зі США, непрямі ефекти через глобальні ринки значні.

Торгова війна може посилити економічний тиск на Росію через зниження попиту на її експорт (не лише нафту, а й метали, зерно) в умовах глобального спаду. Це може послабити економіку Росії, обмежуючи ресурси війни.

Однак деякі аналітики зазначають, що Росія може тимчасово виграти від торгової війни, оскільки ослаблення західних економік відволікає увагу США та ЄС від України, даючи Москві більше простору для маневру.

Трамп заявляв про бажання припинити війну в Україні «за 24 години» і його торговельна політика може бути важелем тиску на Росію та Україну для переговорів. Наприклад, загроза вторинних санкцій на російську нафту згадувалася як інструмент.

Дипломатичні ініціативи Трампу

Трамп активно просуває ідею припинення воєн, включаючи російсько-українську, і вже обговорював це питання з Путіним та Зеленським. Його близькосхідні угоди зміцнюють його позиції як глобального лідера, що може вплинути на його підхід до переговорів щодо України.

Успіх на Близькому Сході (наприклад, стабілізація регіону чи угоди з Іраном) може дати Трампу політичний капітал для активнішого втручання у російсько-український конфлікт. Він може запропонувати Росії економічні послаблення (наприклад, пом’якшення санкцій) за припинення вогню.

Проте пости на “X” вказують на побоювання України, що Трамп та Путін можуть розробити мирний план, який нав’язує Києву невигідні умови під загрозою скорочення допомоги США. Це може призвести до заморожування конфлікту, але не до сталого світу.

Росія, зі свого боку, може використати переговори для затягування часу, розраховуючи на ослаблення підтримки України із боку Заходу.

Ризики ескалації на Близькому Сході

Військові дії США проти хуситів у Ємені, які підтримує Іран, і радикальні заяви Трампа про сектор Газа (наприклад, про контроль та переселення палестинців) можуть дестабілізувати регіон. Росія як союзник Ірану може бути втягнута в ці конфлікти.

Ескалація на Близькому Сході може відвернути увагу США від України, що вигідно Росії, дозволяючи їй посилити військовий тиск. Наприклад, зростання цін на нафту через конфлікт у Червоному морі може тимчасово збільшити прибутки Росії.

Однак, якщо США та їхні союзники (включаючи Саудівську Аравію) посилять тиск на Іран, це може послабити одного із ключових партнерів Росії, побічно обмежуючи її можливості в Україні.

Операції Трампа на Близькому Сході можуть вплинути на російсько-українську війну через кілька каналів:

Зниження цін на нафту та торговельну війну можуть обмежити ресурси Росії, але короткостроковий ефект буде помірним.

Зміцнення позицій США в регіоні може послабити вплив Росії, змушуючи її шукати компроміси або навпаки ескалювати дії в Україні.

Трамп може використати успіхи на Близькому Сході для просування переговорів щодо України, але є ризик, що вони будуть на умовах, невигідних Києву.

Ескалація конфліктів на Близькому Сході може відвернути ресурси США, даючи Росії більше можливостей в Україні, або, навпаки, посилити тиск на союзників Москви.

Точний ефект залежатиме від реалізації угод, реакції Росії та готовності Трампа активно втручатися у конфлікт. На даний момент переговори залишаються ключовим фактором, але вони пов’язані з ризиками для України, якщо Трамп схилятиметься до компромісів з Путіним.

Угоди Трампа на Близькому Сході мають значний потенціал для стимулювання економіки США через інвестиції та створення робочих місць, особливо у технологіях та обороні. Проте їхній успіх затьмарюється ризиками, пов’язаними з тарифною політикою, інфляцією та геополітичними факторами. Для мінімізації негативних наслідків адміністрації Трампа потрібно буде збалансувати протекціонізм з міжнародним співробітництвом, а також забезпечити прозорість у реалізації угод. Економічні прогнози на 2025 рік залишаються невизначеними, і багато залежить від того, як поєднуватимуться ці фактори.