Завдяки західним радарам, артилерії та вмілій контрбатарейний боротьбі, Сили оборони України останнім часом знищують багато артилерійських настанов ворога.
Тепер до нестачі снарядів додано нестачу артилерійських стволів. Це різко знизило можливості російських збройних сил – вони не можуть розпочинати наступальні операції відразу на багатьох напрямках і поки що обмежені двома-чотирма. Цей показник у міру знищення російської артилерії зменшуватиметься.
(виготовлено, відремонтовано після боїв, коли закінчиться)
| 1 | Боєздатних артилерійських систем (ствольна артилерія) на початку війни за даними GlobalFireHower 9572 од. (у тому числі 3618 САУ та 5954 буксуємої артилерії), та передані Білоруссю Росії з 2022р. близько 500 од. (САУ 2С9 "Нона", Д-20, Д-30 та ін.); передані у 2024 році Північною Кореєю 2С7 «Пион» близько 50 одиниць, передано 170-мм САУ М-1989 "Коксан" у січні 2025 року 120 одиниць; на початку лютого міністерство оборони Південної Кореї заявило, що Північна Корея відправила до Росії 200 одиниць далекобійної артилерії, але не уточнило типи (дані 38north). (Станом на початок 2025 року, за даними глобального рейтингу озброєнь GFP, у КНДР є 715 од. одиниць боєздатних САУ, але немає даних про її виробництво). Всього, з урахуванням цих даних - у військах з лютого 2022 року потрапило 10 442 одиниці. З початку 2025 року КНДР направила до Росії додатково 220 170-мм САУ (10442+220=10662). Актуалізовано 27.03.2025 | 10662 |
| 2 | У резерві (законсервовані старі артилерійські системи) на час початку повномасштабного вторгнення, од. | 17100 |
| 3 | У цьому рядку розрахунку передбачалося, що на складах тривалого зберігання 80 відсотків артилерійських систем можуть бути відновлені. Однак, цей показник вже перевищений, тому він більше не береться до уваги. | - |
| 4 | Знищено на 23.05.2025 за даними ГШ ЗСУ, од. | 28122 |
| 5 | Затрофовані ЗСУ (за даними Oryx), (оновлюється раз на місяць), од. | 207 |
| 6 | Знищено російської артилерії цього місяця, од. | 986 |
| 7 | Знищується артилерії в середньому на добу цього місяця, од./добу | 47 |
| 8 | Вироблено нових та відремонтовано після участі у боях, од. | 3549 |
| 9 | Усього в бою та ті, які можуть бути відновлені зі зберігання, од. | 3030 |
| 10 | Кількість днів до повного знищення (з урахуванням рядка 3) | - |
| 11 | Затрофовані у ЗСУ (за даними Oryx), (оновлюється раз на місяць), од. | 48 |
| 12 | Орієнтовна дата повного знищення артилерійських систем РФ (з урахуванням рядка 3) | - |
| 13 | Діючих арт. систем на кілометр фронту в середньому (лінія фронту 1350 км) | 2.2445 |
| 14 | Усього залишилося артилерії з урахуванням всього складського запасу, який залишився | 3030 |
| 15 | Кількість днів до повного знищення з урахуванням повного складського запасу | 65 |
| 16 | Орієнтовна дата повного знищення з урахуванням всього складського запасу | 26/07/2025 |
Через малий вплив на результати розрахунку, оновлюється один раз на місяць (на початку місяця):
– інформація про трофеї.
Артилерію та танки некоректно розглядати окремо від снарядів
До війни Росія виробляла 2,4 мільйона снарядів усіх калібрів (артилерійських і танкових) на рік (це, через брак запасів, дозволяє витрачати 6575 снарядів на добу). Скільки було снарядів на складах, достеменно невідомо. Відомо лише те, що з початку війни вздовж усієї лінії фронту російська армія витрачала 60 тисяч снарядів на день, що відповідає 21,9 млн. на рік. До осені 2022 року, з таненням запасів снарядів на складах та неуспіванням виробництва за витрачанням, інтенсивність артилерійської стрілянини росіян скоротилася до 40, а потім 20 тисяч залпів на добу.
Наразі оборонпром РФ намагається підняти виробництво снарядів до 3 мільйонів на рік, але це не дасть тієї інтенсивності вогню, яка спостерігалася взимку-літом 2022 року (таке виробництво дозволить витрачати 8219 снарядів на добу). Обмеженнями подальшого збільшення виробництва є брак обладнання та кадрів. Якщо кадрову проблему можна вирішити, не відправляючи фахівців на фронт, то, перебуваючи під санкціями, зробити більше високоточних верстатів, Росія без імпорту не зможе. Тому випуск буде проводитися за калібрами у тій самій пропорції, що й раніше (за наявним обладнанням). Це видно з рішень, що приймаються на фронті: старі танки Т-55 через низьку захищеність збираються використовувати як артилерійські гармати калібром 100-мм (в гарматах нових танків калібр 125 мм).
Відмінна контрбатарейна робота ЗСУ веде до швидкого танення запасів гармат, що видно з таблиці вгорі. І, якщо в російському оборонпромі не звернуть уваги на проблему, гармати закінчаться раніше, ніж бійці. Ймовірно, витягування старих танків як артилерійських гармат і говорить про проблему, що вже склалася.
Друга проблема російської армії – знос гарматних стволів. Стволи артилерійських гармат є змінним обладнанням і підлягають заміні після певної кількості пострілів. Несвоєчасна заміна призводить спочатку до втрати точності та далекобійності, а потім і зовсім до неприємного для екіпажу заклинювання снаряда в стволі. Висока інтенсивність використання снарядів призвела до накопичення на заводах замовлень на ремонт старих та виготовлення нових стволів. Тяжко стає воювати, не маючи достатньої кількості запасних знарядь (стволів). Нині через зменшення інтенсивності використання снарядів ця проблема зменшується.
Ризик застосування армією путіна ядерної зброї в Україні зростає із зменшенням кількості основної військової техніки на війні. Відтворення військової техніки не встигає за втратами. Основна військова техніка російсько-української війни: дрони, танки, бойові броньовані машини, артилерія, РСЗВ, літаки.
Що тримає російського диктатора від застосування ядерної зброї в Україні? Один із критеріїв – деградація протиповітряної оборони в тилу російської армії, що дозволяє українським безпілотникам досить комфортно почуватися над територією росії. Це робить теоретично можливим як відповідний (або навіть превентивний) захід на російський ядерний удар загрожувати Росії масовим запуском безпілотників з радіоактивними відходами. У будь-якому випадку (збили або долетів до цілі) буде досягнуто результату – ефект “брудної бомби”.
(виготовлено, відремонтовано після боїв, коли закінчиться)
| Реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) початку війни, од. | 1056 | |
| У резерві (законсервовані старі РСЗВ) на час початку повномасштабного вторгнення, од. | 3220 | |
| РСЗВ (витягувані з резерву на запчастини для ремонту для участі у війні (канібалізації)) - 20%. Інші 80%, 2 576 од., вирушать на фронт після відновлювального ремонту, од. | 2576 | |
| Знищено на 22.05.2025 за даними ГШ ЗСУ, од. | 1388 | |
| Затрофовані ЗСУ (за даними Oryx), (оновлюється раз на місяць), од. | 54 | |
| Знищено у поточному місяці, од. | 13 | |
| Знищується РСЗВ в середньому на добу цього місяця, од./добу | 0.6 | |
| Вироблено нових та відремонтовано після участі у боях, од. Прибуло з КНДР 120 одиниць 240-мм РСЗО у січні 2025 року. | 745 | |
| Усього в бою та ті, які можуть бути відновлені зі зберігання, од. | 2944 | |
| Кількість днів до повного знищення | 4907 | |
| Затрофовані ЗС РФ (за даними Oryx), (оновлюється раз на місяць), од. | 9 | |
| Орієнтовна дата повного знищення систем РСЗВ РФ | 28/10/2038 | |
| Чинних РСЗВ на кілометр фронту в середньому (лінія фронту 1350 км) | 2.1808 | |
| Всього на сьогодні з повним складським запасом | 3588 | |
| Кількість днів до повного знищення з урахуванням повного складського запасу | 5980 | |
| Орієнтовна дата повного знищення з урахуванням всього складського запасу | 05/10/2041 |
РСЗВ простіше у виготовленні, ніж, наприклад, танки або САУ, їх виробництво обмежується кількістю вироблених ракет.
Аналітики Oryx оновили дані про втрати сторін та захоплену ними військову техніку у противника, що базуються на “залізобетонних” доказах (наявність фото та/або відео). Тому втрати зазначені менші, ніж їх передають генштаби воюючих сторін. Тим не менш, співвідношення між ними, ймовірно, приблизно відповідає дійсності.
Післямова
Захоплені в полон російські окупанти кажуть, що все більше артилеристів відмовляються ставати біля гармат через успішну контрбатарейну боротьбу Сил оборони України. Чому це відбувається?
Співвідношення самохідних артилерійських установок і артилерії, що буксирується, змінюється не на користь перших. З баз зберігання вибираються старі, переважно, причіпні арт. системи (там САУ мало). Також через масове знищення не вистачає тягачів для їх перевезення. Російські командири змушені розставляти гаубиці, після чого вантажівки використовують для розміщення інших знарядь. Після пострілів ця артилерія не може вже оперативно змінювати місце своєї дислокації через брак тягачів та знищується внаслідок контрбатарейної боротьби сил оборони.
Читайте також:
Втрати російської армії на війні в Україні.