Лівобережжя Херсонської області — єдине місце на лінії бойового зіткнення, де зараз немає суцільного фронту. Під фронтом і ми, і військові розуміємо зміцнені позиції, які пов’язані між собою і формують суцільну лінію оборони.
Про передбачувані плани ЗС РФ і причину хибного повідомлення в ЗМІ про “жест доброї волі“, що готується, з території лівобережної Херсонщині написав ТГ-канал Volya.
Після розгрому в Харківській області, що трапився у вересні 2022 року, багато в чому через те, що російські позиції були розрізненими і не пов’язаними один з одним, ЗС РФ сформували суцільний фронт від Білгородської області до Кремінної (Куп’янське та Краснолиманське напрями). Навесні та на початку літа оформився фронт від Білогорівки до Бахмуту та Курдюмівки та від Горлівки до Вугледару. На початку літа, зусиллями Михайла Теплинського, який зараз командує угрупуванням «Дніпро», сформувався суцільний фронт у Запорізькій області. На цих напрямках і точилися основні бої.
Херсонська область з минулої зими стояла особняком. Військ у ЗС РФ там було менше, ніж на інших напрямках, а після підриву греблі Каховської ГЕС та висмикування всіх боєздатних підрозділів та техніки під Роботино, залишилися зовсім крихти. У ролі лінії фронту у цьому напрямі виступав Дніпро. Але ЗС РФ так і не зробили суцільну лінію укріплень на лівому березі. Почасти тому, що він перебуває під вогневим контролем української артилерії, РСЗВ та ракет і будь-які великі роботи за 20-30 км від річки неминуче призводили до потужного обстрілу та втрат. Почасти тому, що довжина таких укріплень склала б близько 300 км, а на будівництво такого масштабу угрупування «Дніпро» не вистачило б ні рук, ні техніки, ні будівельних матеріалів.
Російські військові ще минулого року казали (і мали рацію), що лівобережжя майже неможливо обороняти, зробивши точкою опори Дніпро. По-перше, тому що лівий берег нижче правого, він як на долоні та ЗСУ можуть знищувати артилерією зміцнення та позиції поблизу річки (та й не лише поблизу). По-друге, тому що на цьому напрямі ніколи не було достатньо військ для організації оборони на всій лінії.
Більше того, ЗС РФ ніколи повністю не контролювали лівий берег, тому що ЗСУ та ССО регулярно перекидали на лівий берег невеликі диверсійні групи, що наводили шум на російських тилах від Енергодара до Олешок і, що часом йшли на 10-15 км на південь від річки.
Непроста спадщина
Прийнявши командування «Дніпром», Теплинський, за словами штабних офіцерів, швидко зрозумів, що треба спішно змінювати тактику, яку він відпрацював на Запорізькому напрямку. Вибудувати щільну оборону, яка постійно підкріплюється резервами, як це було в Запорізькій області, тут не вдасться. Резервів немає, а наявних сил недостатньо.
Логіка Теплинського проста. Наситити оборону досвідченими, частково досвідченими та необстріляними підрозділами, щоб вони були у щільній взаємодії та часто займали позиції встик. Постійно підкидати підкріплення, поповнювати артилерію, людей, БК. Це дає змогу утримання рубежів. Слабкі та зелені не біжать, бо поряд з ними стоять ветерани. Так, втрати вищі за рахунок грамотного зосередження вогню супротивником, але бойове завдання вирішується. Так це й було реалізовано у Запоріжжі. Плюс ще була висока густина мінних постановок. Надвисока. Тут (у Херсонській області), йому нікому й нема кого підпирати, там доходяги залишилися одні. Трохи десантури, морпіхів, 10-та бригада спецури, сильно м’ята, пара БАРСів. І це на берегову лінію за десятки кілометрів», — пояснює російський офіцер зі штабу «Дніпра».
Читайте також: Сили оборони розширюють плацдарм на лівобережній Херсонщині
Піхота, бронетехніка, танки, артилерія, боєприпаси — все це йде зараз на три напрями: Куп’янське, Авдіївське, Запорізьке. Залишки потрапляють під Бахмут і на Краснолиманський напрямок. До Херсонської області з підкріплень та поповнень матчасті не доходить майже нічого з травня. З останніх поставок — дрони, у тому числі далекої дії, якими від безвиході в жовтні ЗС РФ лупцювали українськими плацдармами біля річки та батареями на правому березі. Але дрони – витратний матеріал, який надто швидко закінчився.
Крім нестачі людей, техніки та артилерії, лівобережжя погано прикрите засобами ППО, які за літо та початок осені майже всі перекинули під Токмак. А ті, що залишилися, на 70% було вибито ЗСУ. Це дало можливість українській авіації впевнено діяти не лише над правим берегом, а й над лівим, завдаючи ефективніших ударів по російським військам.
Немає у Херсонській області і ресурсів під будівництво нових укріплень. Кримські будівельники, яких задіяли на риття траншей, лиття бетону та інших роботах минулого року, з літа щільно зайняті у Запорізькій області, де вони будували нові та покращували старі укріплення на третій-четвертій лініях російської оборони. Ресурсів на Херсонщину у росіян уже не залишалося.
І все це господарство треба було якось боронити. Тактика Макаревича, який намагався блокувати і знищувати українські плацдарми, що виникали то тут, то там лівим берегом, не працювала. Нечисленну бронетехніку ЗС РФ знищувала українська артилерія. По літаках та вертольотах працювала українська ППО з правого берега. Артилерія, підведена надто близько до річки, знищувалася контрбатарейним вогнем ЗСУ. Вимотані та побиті десантники, морпіхи, мотострілки та спецназ витрачали останні ресурси у погано організованих штурмах українських позицій у Кринках, Козачих Лагерях та інших зруйнованих селах на плацдармі.
ЗСУ методично, хоч і повільно, розширювали плацдарм, підтягли туди трохи бронетехніки і посилили свою артилерію на правому березі. Українська армія зазнавала відчутних втрат на плацдармі, але, на відміну від росіян, ці втрати було і є чим відшкодувати.
І Теплинський, вступивши на посаду командувача угрупуванням «Дніпро», це чудово знає.
Можливі плани Теплинського
Ми знаємо про плани зі слів джерел у ЗС РФ, зокрема у штабі угруповання «Дніпро». Частина джерел нас ще жодного разу не підводила, частина грішила дезінформацією чи спробою видати бажане за дійсне. Ми відібрали лише ті оцінки та коментарі, які підтверджувалися кількома джерелами, не пов’язаними один з одним. Проте серед наших співрозмовників немає Михайла Теплинського, тому описані нижче плани — все-таки варіації на тему, а не незаперечна істина. Залізти в голову командувачу угруповання ми, на жаль, не можемо.
Отже, плани. За словами офіцерів, які служили з Теплинським на Запорізькому напрямі, він давно зрозумів, що рівень та якість підготовки російських військ дає можливість воювати в обороні лише числом. В цьому випадку підрозділи не біжать або біжать не відразу і їх є ким замінити. Числа на Херсонському напрямі немає. Немає й необхідної артилерійської могутності, щоб придушити українські знаряддя на правому березі, які знищують цілі на лівобережжі на дальності 20-30 км. Резервів для оборони не дадуть, принаймні не дадуть швидко.
У цій ситуації, за словами військових зі штабу «Дніпра», Теплинський запропонував відтягнути сили з берега на лінію укріплень, збудовану ще восени 2022 року, коли ЗС РФ готувалися здавати Херсон та побоювалися швидкого настання ЗСУ на лівому березі.
Лінія ця проходить трохи на північ від Скадовська, по вигнутій на південний схід дузі і впирається у Василівку, перетворену росіянами на міцний укріпрайон. Вона знаходиться за межами досяжності української артилерії з правого берега і може дати більш-менш стерпний захист від ракет. А головне, вона вже збудована.
Враховуючи погоду, що зробила погано прохідними поля, нечисленне військо Теплинського мало б утримувати на цій лінії лише кілька основних напрямків, зав’язаних на дороги. Відхід на цю лінію дозволив би виграти час, необхідний для того, щоб через Крим чи південь окупованої Запорізької області до угруповання нарешті підійшли підкріплення.
«Він (Теплинський) вже має величезний досвід командування в обороні, даремно, що десантник. Ми бачили, як українці обережніють у наступі. При відході на лінію торішніх укріплень це може дати нам місяць-півтора, поки ЗСУ переправляться, поки зачистять прибережні села і ризикнуть просунутися вперед, хоча б до Маячки. За цей час можна отримати і арту, і танки, авіацію. Довбати всім цим по залишеним територіям на лівому березі. Хохол буде зазнавати втрат, ми сидітимемо в бетонованих укріпленнях, у теплі та відносній безпеці. Наставатимуть вони вздовж доріг, інакше не пройдуть взагалі. Тут їх зустрічатимуть. Сил вистачить. На них там ще сюрпризи чекають. А далі отримаємо резерви, і українці знову впруться у щільну оборону на півроку», — пояснює офіцер зі штабу угруповання «Дніпро».
Про бажання Теплинського відійти подалі від берега і зайняти старі укріплення, кажуть інші наші співрозмовники в російській армії. Більше того, вони стверджують, що Теплинський не вірить у те, що існуючі плацдарми ЗСУ на лівому березі є напрямком головного удару. Він, за словами джерел, вважає, що удару буде завдано вище річкою, десь між Новою Каховкою та Енергодаром. Тому не поспішав кидати на знищення плацдармів усі наявні сили, а накопичував їх подалі від берега і вичікував, щоб ударити туди, де почнеться основна висадка.
Чекати нескінченно неможливо, тому 9-13 листопада Теплинський, за словами наших джерел у МО, передав до штабу угруповання ЗС РФ в Україні та до генштабу свої міркування щодо необхідності негайного відведення основних сил на підготовлені торік позиції.
Біля річки залишаються ті підрозділи, що нав’язували бій ЗСУ на плацдармах, решта розпочне перегрупування після того, як на це дасть добро Валерій Герасимов і командувач ЗС РФ в Україні, заступник Герасимова — Олексій Кім.
Глава генштабу та його заступник, за чутками з МО РФ, вимагали від Теплинського знищити плацдарми негайно, але генерал відмовлявся під приводом нестачі ПММ, БК, погоди та інших факторів. Статус «улюбленого генерала Путіна» дає Теплинському простір для маневрів у армійських інтригах та конфліктах з начальством.
У результаті до 13 листопада план Теплинського спочатку схвалив Кім, та був і Герасимов. Ми не знаємо, чому за підсумками наради в МО 13 числа було опубліковано новину про «перегрупування», але припускаємо, що це могло бути зроблено помилково офіцером, який відповідає за комунікацію зі ЗМІ.
Є й інша версія, яку озвучили люди із оточення Теплинського. Новину нібито було опубліковано на прохання самого генерала, який розраховував, що українське командування активізується і розпочне справжню висадку вище річкою. Командування ЗСУ активізуватися через новину не стало. Натомість ЗС РФ на лівобережжі розпочали підготовку до відходу на побудовані минулого року позиції.
Чи спрацює план Теплинського чи ЗСУ його здивують, ми з великою ймовірністю побачимо ще до кінця цього року.