Українська та російська делегації зустрілися у Стамбулі 2 червня та досягли домовленостей лише щодо обміну військовополоненими. Відмова Росії надати Україні свій меморандум з умовами мирного врегулювання до зустрічі призвела до того, що зустріч була значною мірою непродуктивною та ще більше затягнула переговорний процес.
Про це йдеться в аналітиці американського Інституту вивчення війни (ISW).
Українська та російська делегації зустрічалися у Стамбулі приблизно годину. Міністр оборони України Рустем Умеров, який очолював українську делегацію у Стамбулі, заявив, що Україна запропонувала 90-денне припинення вогню, звільнення всіх військовополонених, повернення українських дітей, яких викрала російська влада, та ще один раунд українсько-російських переговорів між 20 та 30 червня для підготовки до зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним. Російська делегація, схоже, відхилила пропозицію України щодо 90-денного припинення вогню. Українська та російська делегації домовилися провести обмін «всіх на всіх» тяжкохворих та поранених військовополонених і військовополонених віком від 18 до 25 років, що, як пізніше стверджувала російська делегація, охопить щонайменше 1000 військовополонених. Делегації також домовилися обміняти тіла загиблих військовослужбовців у форматі «6000 на 6000». Помічник президента Росії Володимир Мединський, який очолював російську делегацію, заявив, що Росія запропонувала дво-триденне припинення вогню на невизначених ділянках фронту, щоб дозволити обом сторонам забрати тіла з поля бою. Мединський заявив, що Україна та Росія створять постійні медичні комісії для проведення регулярного обміну тяжкораненими військовополоненими, не чекаючи «політичних рішень». Умеров зазначив, що Росія спочатку передала Україні свій меморандум з умовами мирного врегулювання під час зустрічі, і що Україна вивчатиме документ протягом тижня, перш ніж приймати рішення про подальші дії. Умеров заявив 28 травня, що Україна, навпаки, вже представила свій меморандум Росії — задовго до переговорів 2 червня. ISW продовжує оцінювати, що Росія намагається зірвати мирний процес і затягнути війну, щоб отримати додаткові перемоги на полі бою.
Українські та російські ЗМІ опублікували основні положення меморандумів обох сторін 1 та 2 червня відповідно. Українське видання «Суспільне» опублікувало повний текст меморандуму України 1 червня, який відображає заяви Умерова щодо пропозицій України під час українсько-російських переговорів 2 червня.[9] У меморандумі України закликається до:
Кремлівське агентство новин ТАСС опублікувало фотографії російського меморандуму після українсько-російських переговорів 2 червня. Російський меморандум поділено на три розділи: перший розділ визначає вимоги Росії щодо «остаточного врегулювання» війни; другий розділ пропонує два різні набори попередніх умов, які Росія прийме в рамках припинення вогню; а третій розділ окреслює ідеальні для Росії терміни переговорів. У першому розділі російського меморандуму перелічені вимоги, які Україна повинна виконати в рамках довгострокової мирної угоди, зокрема:
Другий розділ російського меморандуму вимагає, щоб Україна та Росія обрали один із двох шляхів до припинення вогню. Перший шлях вимагає від України повного виведення військ з неокупованих районів Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей на невизначену відстань за межі цих областей. Другий шлях вимагає від України погодитися на інший набір російських вимог, зокрема:
У третьому розділі меморандуму Росії рекомендується, щоб Росія та Україна підписали довгострокову угоду про припинення вогню після обміну тілами загиблих військовослужбовців та загальне припинення вогню на два-три дні для вилучення тіл з поля бою. Меморандум вимагає, щоб Україна повністю вивела війська з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей протягом 30 днів з початку припинення вогню, а також щоб Україна обрала новий уряд до підписання Росією та Україною офіційної мирної угоди.
Російський меморандум відображає давні публічні вимоги Кремля до України щодо значних територіальних та політичних поступок, тоді як Росія не пропонує жодних власних поступок. Російський меморандум пронизаний її давньою вимогою, щоб будь-яке мирне врегулювання враховувало передбачувані Росією «корінні причини» війни, а саме: розширення НАТО на схід з початку 1990-х років та нібито дискримінацію Україною російськомовного населення та російської культури. Кремль закликав до «денацифікації» та «демілітаризації» України з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, і ISW раніше зазначала, що ці умови рівнозначні вимогам зміни режиму, встановлення проросійського маріонеткового уряду в Україні та значним обмеженням здатності України захищатися від майбутньої російської агресії. Кремлівські чиновники послідовно вимагали зміни режиму в Україні та неправдиво стверджували, що всі прозахідні українські уряди з часів Революції Гідності 2014 року були «нелегітимними». Путін та інші кремлівські чиновники неодноразово стверджували, що Росія не повинна укладати або поважати будь-які угоди з нинішнім «нелегітимним» українським урядом, а ISW раніше зазначала, що будь-яка мирна угода між Росією та Україною повинна містити чітке визнання Росією чинного українського уряду. Однак нинішній український уряд є легітимним і продовжує дотримуватися Конституції України, тому вимога Росії щодо того, щоб Україна обрала новий уряд перед укладенням довгострокової мирної угоди, є просто черговою вимогою щодо зміни режиму.
Путін під час виступу 14 червня 2024 року вимагав, щоб українські війська розпочали «повне виведення» з контрольованої Україною території в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях (які Кремль незаконно оголосив анексованими у вересні 2022 року), а також щоб Україна офіційно відмовилася від своєї мети вступу до НАТО, перш ніж Росія зможе погодитися на припинення вогню та мирні переговори. ISW зазначила, що станом на 14 червня 2024 року Росія окупувала приблизно 75 відсотків чотирьох областей, а станом на 2 червня 2025 року Росія окупувала 79,8 відсотка чотирьох областей. Наразі Україна контролює решту двадцяти відсотків Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, що загалом становить приблизно 21 616 квадратних кілометрів території. Решта двадцяти відсотків чотирьох областей також є домівкою для п’яти великих міст (Херсон та Запоріжжя, а також Краматорськ, Костянтинівка та Слов’янськ) із загальним довоєнним населенням понад 1,3 мільйона осіб – не враховуючи тисяч людей, які проживають у менших містах та населених пунктах по всіх цих областях. Російські війська не продемонстрували здатність захоплювати міста такого розміру з початку 2022 року, і російські військові майже напевно не здатні провести успішну наступальну операцію із захоплення одного з цих міст після трьох років війни та занепаду. ISW продовжує оцінювати, що Росія залишається відданою вимогам, які є нічим іншим, як повною капітуляцією України, і що Росія продовжуватиме досягати цієї мети доти, доки Путін вірить, що Росія може військово перемогти Україну.
Російська делегація відкинула системне викрадення Росією українських дітей. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що українська делегація надала Росії імена «сотень» викрадених українських дітей, яких Росія повинна повернути Україні. Мединський стверджував, що український список містить 331 ім’я, проте применшував значення цього списку, називаючи його не «тисячами» чи «мільйонами» дітей, а «десятками». Мединський стверджував, що Росія повертає українських дітей, коли російська влада може знайти батьків дітей чи інших законних представників, і що Росія не викрадає українських дітей, а «рятує» їх. Заява Мединського применшує справжні масштаби довоєнної підготовки Росії, правових механізмів та різних схем приховування та виправдання примусової депортації, примусової асиміляції та мілітаризації українських дітей. Україна підтвердила депортацію Росією щонайменше 19 456 українських дітей, і станом на 2 червня до України було повернуто лише 1345 депортованих українських дітей. Лабораторія гуманітарних досліджень Єльського університету оцінила кількість депортованих дітей приблизно в 35 000 станом на 19 березня 2025 року. Уповноважена Кремля з прав дітей Марія Львова-Бєлова (на яку Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт у березні 2023 року за її роль у викраденні українських дітей) заявила, що Росія «прийняла» аж 700 000 українських дітей у період з лютого 2022 року по липень 2023 року. Конвенція Організації Об’єднаних Націй (ООН) про запобігання геноциду та покарання за нього прямо забороняє насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої з метою повного або часткового знищення національної чи етнічної групи та розглядає ці порушення як акти геноциду.