З початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року Росія значно наростила виробництво військової техніки, перейшовши до військової економіки.
Це супроводжувалося мобілізацією військово-промислового комплексу (ВПК), інвестиціями в розширення потужностей (наприклад, Ростех вклав близько 8,7 млрд доларів до кінця 2024 року) та імпортозаміщення компонентів, в основному, вироблених у Китаї. Загальне зростання виробництва пов’язане з використанням радянських запасів для ремонту, але до 2025 року акцент змістився на нові та модернізовані системи. За даними Міноборони РФ, з 2022 року виробництво артилерійських боєприпасів зросло в 17,5 раза, танків – у 5,6 раза, БМП – у 3,6 раза, БТР – у 3,5 раза, дронів – у 16,5 раза.
Проте темпи зростання нерівномірні: Росія стикається з санкціями, дефіцитом кваліфікованих кадрів (ВПК налічує близько 4,5 млн працівників до 2024 року) та залежністю від імпорту мікроелектроніки. Виробництво часто орієнтоване на кількість, а не якість, з використанням старих моделей. Нижче наведено зведення щодо ключових номенклатур на основі даних з відкритих джерел (RUSI, CSIS, української розвідки, OSINT). Дані за 2025 рік часткові (на 1 грудня) плани вказані окремо.
Російська зброя
Танки (основні: T-90M, T-80, T-72, модернізовані)
Росія фокусується на ремонті радянських запасів, але виробництво нових T-90M зростає. Запаси танків скоротилися на 47% до кінця 2024 року.
| Період | Виробництво (нові+модернізовані), од. на рік | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | 200-300 (у т.ч. 60-70 нових Т-90М) | Базовий рівень | Включаючи ремонт із запасів. Втрати у 2022 – 3031 од. |
| 2023 | 500-600 (у т.ч. 140-180 нових Т-90М) | +100-140% | Включаючи ремонт із запасів. Втрати у 2023 – 2952 од. |
| 2024 | 800-1000 (у т.ч. 250-300 нових Т-90М) | + 60-100% | Втрати у 2024 – 3689 од. |
| 2025 (план) | ~1500 (у т.ч. 250 нових Т-90М) | +50% | Втрати у 2025 (план) – 1800 од. Запаси вже закінчуються. |
Бронетехніка (БМП, БТР, БРДМ тощо)
Зростання на 141% до 2024 року; 2024 року поставлено >4000 одиниць. Запаси БМП скоротилися на 48%, БТР – на 55%.
| Період | Виробництво (у рік) | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | ~2000 (ББМ, БТР) | Базовий | Включно з ремонтом. Втрати – 6084 од. |
| 2023 | ~3000 (БМП, БТР) | 50% | Зростання виробництва серій БМП-3; БМП-82А. Втрати – 5003 од. |
| 2024 | ~4500 | +50% | Втрати – 8956 од. |
| 2025 (план) | ~1100 нових БТР-82А+після ремонту | +20-30% | Фокус виробництва БТР для моторизованих підрозділів. Втрати (план) – 3720 од. |
Артилерія (гаубиці, САУ: МСТА-С, Гіацинт, 2S35 Коаліція)
Виробництво нових систем низьке (<100/рік), основне зростання – ремонт. 2024 року поставлено 365 нових.
| Період | Виробництво (нові, модернізовані, відремонтировані; на рік) | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | ~150 | Базовий | Запаси САУ зменшилося на 50%. Втрати – 2021 од. |
| 2023 | ~300 | +100% | <100 нових на рік (зростання виробництва МСТА-С), втрати 6461 од. |
| 2024 | ~450 | +50% | <100 нових на рік, втрати 13050 од. |
| 2025 (план) | ~365 | +20% | Втрати до кінця року (план) – 14000 од. |
Боєприпаси для артилерії (152 мм, 122 мм снаряди)
Ключове зростання: від 1,25 млн у 2022 до 3 млн/рік до 2025. 152 мм – 5-кратне зростання.
| Період | Виробництво (млн шт. на рік) | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | 1,25 (152-мм – 0,4 млн; 122-мм – 0,5 млн) | Базовий | – |
| 2023 | 2 млн (у тому числі: 152-мм – 1 млн; 122-мм – 0,8 млн) | +60% | зростання виробництва снарядів “Краснополь-М2” |
| 2024 | 2,3 (у тому числі: 152-мм – 1,3 млн; 122-мм – 0,8 млн) | +15% | +допомога КНДР |
| 2025 | 3 2 млн (план) | +30% | допомога КНДР; будівництво нових заводів по виробництву снарядів та вибухівки |
Ракети (балістичні, крилаті: Іскандер, Кинжал, Калібр) Зростання на 66% за рік; дефіцит ППО-ракет>
| Період | Виробництво (одиниць на місяць) | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | Іскандер ~30; Кінджал ~3 | Базовий | – |
| 2023 | Іскандер ~40; Кінджал 4-5 | +30% | – |
| 2024 | Іскандер 60-70; Кінджал 10-15 | +50-60% | Виробляється Калібр/Х-101: ~100 од. на місяць |
| 2025 (план) | ~2500 високоточних ракет (без РСЗВ) | +20% | Дефіціит ракет-перехоплювачив ППО |
За 2022-2025 роки запущено по Україні ~11 тисяч ракет та дронів.
БПЛА
| Період | Виробництво (на рік) | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | ~50 000 | Базовий | Включаючи імпорт з Ірану |
| 2023 | ~500 000 (у тому числі ~6000 шахедів) | +900% | Завод в Алабузі – 20 одиниць у день |
| 2024 | 1,5 млн (у тому числі ~60 000 шахедів; FPV, Ланцети – 4 000 | +200% | – |
| 2025 (план) | Шахеди – 5-5,5 тис на місяць. З іншими дронами всього – >2 млн | +30% | Побудовано 15 нових заводів, план к 2030 року – ще 48 заводів |
Авіація (літаки, вертольоти: Су-34, Су-35, Ка-52)
Ремонт переважає; будівництво нових пілотованих літальних апаратів обмежено.
| Період | Виробництво (на рік) | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | ~50 (ремонт)( | Базовий | Втрати: літаки 283 од.; вертольоти 269 |
| 2023 | ~100 од. | +100% | у тому числі Су-34: 20–24 од./год. Втрати Літаки – 55; гелікоптери – 46 |
| 2024 | 180 | +80% | Включно з Ка-52; залежність від Китаю. Втрати: літаки – 40; гелікоптери – 6 |
| 2025 (план) | ~200 | +10% | Виробництво – фокус на бомбордувальники. Втрати (план): літаки – 65; гелікоптери – 17 |
ППО-системи (Панцир, Тор, С-400)
Зростання виробництва на 200% дефіцит ракет і дронів перехоплювачів.
| Період | Виробництво (на рік) | Відносно до попереднього року | Примітка |
| 2022 | ~30 | Базовий | Втрати 213 |
| 2023 | ~100 | +230% | фокус на виробництво «Панцирь-СМД-Е» з 48 міні-ракетами. Знищено у 2023 році – 412 од. |
| 2024 | ~150 | +50% | Розширення номенклатури виробництва. Знищено 407 од. |
| 2025 (план) | ~200 | +30% | спрощені характеристики виробленої номенклатури – уразливості у мікроелектроніці через санкці. Знищено (план) – 220 од. |
Загалом виробництво зросло у 2–5 разів за більшістю номенклатур, але не покриває втрати. До 2025 року ВПК працює на межі (максимальне завантаження), з ризиками стагнації через санкції та кадровий голод.
Примітка: Дані вище ґрунтуються на оцінках, оскільки точні цифри засекречені.
ь китайських банків. Китай також виступає транзитером західних технологій та постачає верстати, хімікати та оптику.
Роль Китаю у постачанні для російського ВПК (2022–2025)
Китай відіграє ключову роль у підтримці російського військово-промислового комплексу (ВПК) від початку повномасштабної війни в Україні. Пекін офіційно заперечує постачання летальної зброї, але постачає товари подвійного призначення, які є критично важливими для виробництва військової техніки. Це дозволяє Росії обходити західні санкції та нарощувати випуск танків, ракет, дронів, артилерії та боєприпасів.
За оцінками західних джерел (США, ЄС, Carnegie Endowment, MERICS) Китай покриває 80-90% потреб Росії в критичних компонентах. Загальний обсяг таких поставок у 2024 році перевищив $4 млрд, хоча у 2025 році спостерігається зниження через посилення санкцій США та обережність китайських банків. Китай також виступає транзитером західних технологій та постачає верстати, хімікати та оптику.
Основні категорії постачання з Китаю
| Категорія | Доля від російського імпорту | Приклади товарів та застосування | Обсяг/Зміни (2024–2025) |
| Мікроелектроніка та чіпи | 80-90% | Компоненти для ракет, дронів, ППО, танків | ~90% у 2023–2024; 80% у російських дронах (поч. 2025) |
| Верстати (ЧПУ, лазерні) | 70-80% | Високоточні верстати для зброї | >50% ринку; зростання в 10 разів з 2022 |
| Оптика та сенсори | Висока | Інфрачервоні детектори, приціли для танків/БМП | Постачання від iRay, Hikvision та ін. |
| Хімікати та вибухівка | Значна | Нітроцелюлоза для пороху та палива ракет | >1300 т у 2023; зростання з <700 т у 2022 |
| Компоненти для дронів | Домінуюча | Мотори, батареї, оптоволокно, готові БПЛА | Мільйони моторів; спільне виробництво (Гарпія) |
| Інші (батареї, кабелі) | Зростаюча | Літій-іонні батареї, що росте, оптоволоконний кабель | Рекорд в 2025: 590 тис. кілометрів кабелю в серпні |
Динаміка та вплив
• 2022-2023: Різке зростання – Китай став “рятувальним колом” для ВПК Росії, замінивши західних постачальників. Частка у високопріоритетних товарах зросла до 89–90%.
• 2024: пік поставок (> $4 млрд на товари подвійного призначення); допомога у виробництві боєприпасів, дронів (Shahed/Герань), ракет (Іскандер, Кинжал).
• 2025: Зниження обсягів через санкції США (на >40 китайських компаній у 2024–2025), обережність банків та нові експортні обмеження КНР (з вересня 2024). Ціни на товари для Росії зросли на 87% (тоді як лише на 9% для інших країн). Тим не менш, поставки продовжуються через посередників (Гонконг, Центральна Азія).
Китай отримує вигоду від від співпраці з Росією: дешеві російські енергоносії (нафта, газ), сировина та ринок збуту, незважаючи на зростання цін для Росії на товари подвійного призначення з боку Китаю. Це зміцнює стратегічне партнерство (“безмежну дружбу”), але Пекін уникає прямих поставок летальної зброї, щоби не провокувати вторинні санкції.
США та ЄС ввели санкції проти сотень китайських компаній (наприклад, у 2024–2025 роках Xiamen Limbach, Redlepus за дрони Гарпія; постачальники нітроцелюлози та верстатів). НАТО назвало Китай “вирішальним фактором” війни. Незважаючи на це, потік товарів продовжується через обхідні схеми. У результаті, без китайських поставок зростання російського ВПК (танки +5–10x, дрони +16x, боєприпаси +17x з 2022) було б неможливим або значно повільнішим.
Примітка: Дані оцінки з розвідки США/України, Carnegie, MERICS; Китай заперечує військове застосування експорту.
Роль Ірану у постачаннях для російського ВПК (2022–2025)
Іран став одним із ключових постачальників зброї Росії після початку повномасштабної війни в Україні, фокусуючись на дронах-камікадзе та, з 2024 року, балістичних ракетах. Тегеран офіційно заперечує постачання летальної зброї для використання в Україні (визнаючи лише довоєнний продаж дронів), але дані західної розвідки (США, ЄС, Україна), OSINT та витоку підтверджують систематичну допомогу. Це дозволяє Росії компенсувати дефіцит у безпілотниках та високоточних ударах.
На відміну від Китаю (компоненти подвійного призначення), Іран постачає готову зброю безпосередньо. В обмін Іран отримує російські технології (Су-35, ППО, супутники), але постачання часто затримується. До грудня 2025 року співробітництво поглибилося: спільне виробництво дронів у Росії (завод в Алабузі) та можливі нові моделі (Shahed-107, Shahed-101). НАТО та США називають Іран “ключовим союзником” Росії у війні.
Основні категорії поставок
| Категорія | Обсяги та моделі | Період та зміни (2022–2025) | Вплив на російський ВПК |
| Дрони-камікадзе (Shahed/Герань) | Тисячі одиниць (Shahed-136/131, Mohajer-6, Arash-2) | 2022: перші сотні; 2023: ліцензія на виробництво (мета 6000 до mid-2025, досягнуто раніше); 2025: >26 000 вироблено у РФ, нові моделі (Shahed-107, jet-версії) | Основна зброя для ударів по інфраструктурі; Росія виробляє ~170/день; >1000 запусків/тиждень до 2025 |
| Балістичні ракети | Балістичні ракети >400–1000 (Fath-360, Fateh-110 family, можливо Ababil) | 2022–2023: плани/заперечення; 2024: перші поставки (~200-400); 2025: пускові установки, >400 підтверджено США | Посилення ударів фронтом; дальність 120-700 км; навчання росіян в Ірані |
| Інші (артилерія та ін.) | Обмежено (снаряди 152/122 мм, міни) | 2024–2025: невеликі партії | Додаток до основних постачань |
Динаміка та вплив
• 2022: Перші поставки дронів (сотні Shahed-136) використані з жовтня для атак на енергетику України. Іран відправляв інструкторів до Криму (деяких убито).
• 2023–2024: Перехід до спільного виробництва в Алабузі (Татарстан); Росія локалізувала ~90% компонентів (багато китайських). Постачання балістичних ракет (Fath-360: дальність 120 км, швидкість Mach 3–4).
• 2025: Росія виробляє покращені версії (з відеокамерами, термобаричними БЧ, системами керування у реальному часі); нові іранські моделі (Shahed-107 для глибоких ударів). Постачання ракет продовжуються незважаючи на санкції та ізраїльські удари по Ірану (червень 2025), які мінімально вплинули на експорт.
Іран отримує свою вигоду від постачання зброї у Росію – гроші (контракти на мільярди), технології (Су-35, С-400, супутники) та геополітичну підтримку. Проте затримки з російськими постачаннями викликають невдоволення у Тегерані.
Західна реакція на військову співпрацю Росії та Ірану
США, ЄС та Україна ввели сотні санкцій проти іранських компаній (виробники Shahed, IRGC), авіакомпаній (Iran Air заборонено в ЄС) та мереж постачань. У 2025 році запроваджено нові обмеження на компоненти. Незважаючи на це, постачання продовжуються через Каспійське море, авіацію та посередників.
Іранська допомога критично важлива для російського виробництва дронів (основний інструмент виснаження ППО України) та посилення ракетних ударів. Без Ірану зростання використання БПЛА було б значно нижчим.
Примітка: Дані – з розвідки США/ЄС, Reuters, WSJ, Wikipedia/OSINT; Іран та Росія заперечують військове застосування постачань для України.
Про співробітництво Росії та КНДР, а також про порівняння виробництв Росії та України буде додано пізніше до цієї чи іншої статті (але з посиланням на цю статтю).