У 2025 році російська армія продовжувала вести загарбницьку війну в Україні та захопила 4 326 квадратних кілометрів території (у 2024 році було захоплено 4 200 кв. км території).
У 2025 році пріоритети використання військової техніки, озброєнь та живої сили змінилися – корективи внесло масове використання дронів: бронетехніка та великі автомобілі стали нестерпно вразливими, тому росіяни пересіли на легкові автомобілі, баггі, мотоцикли. Навіть було помічено застосування електросамокатів, овіслюків та коней. Самі бойовики почали застосовувати тактику просочування малими групами, яка виявилася ефективною (в аналізах місячних втрат вказується, що на кожен захоплений квадратний кілометр росіяни витрачають менше за своїх солдатів і значно менше за бронетехніку.
За даними ZpTown, за 2025 рік мобілізовано близько 353 тисяч осіб, а загальні втрати, за даними Генштабу ЗСУ, склали 418 170. Але повернулися на фронт після лікування в госпіталях, раніше віднесених до загальних втрат, близько 83 тисяч військовослужбовців (20 відсотків). Ці дані вказують на те, що кількість російських військових на фронті зростає і за рік їхня кількість збільшилася на 149 тисяч. На початок 2026 року на фронті перебуває 723 тисячі військових.
На графіку видно, що кількість втрат бронетехніки різко знизилася 2025 року. Це пов’язано з різким зменшенням її застосування, тому що статистика 2024 року показала, що різке зростання застосування ударних безпілотників унеможливило подальшу масову участь танків і бронемашин у боях.
Щорічне стабільне зростання втрат артилерії (ствольна самохідна та буксирована, а також міномети) пов’язане з удосконаленням антибатарейної боротьби (західне обладнання) та безпілотників. Відмовитись від застосування артилерійських засобів, як відмовилася від бронетехніки, Росія не має можливості, адже артилерія – основний засіб підготовки поля бою в тилу противника. Однак, виробництво та закупівлі у союзників не покривають втрат, тому у 2026 році, ближче до осені-зими, очікується виснаження запасів цих озброєнь і пов’язана з цим поступова зміна картини війни.
Різке зростання втрат автотехніки у 2025 році, вочевидь, пов’язане із застосуванням Росією легких засобів доставки на полі бою замість вразливої бронетехніки. Звичайно, перероблені цивільні легкові авто, баггі та інші подібні “таксі”, не мають броні, тому вразливіші. Але висока швидкість і маневреність привертає увагу військових і вони цим користуються, оскільки це іноді дозволяє уникнути ударів дронів.
Українська протиповітряна оборона відігнала російські літаки та гелікоптери від зони її дії. Основні втрати росіяни зазнали від диверсійних дій і глибоких дронових ударів Сил оборони. Одна операція “павутина” внесла до “скарбнички” російських втрат 41 літак.
Зростання втрат безпілотників пов’язане з масштабуванням їх застосування. Очевидно, в 2026 році цей показник продовжить своє зростання.
Росія масштабувала випуск крилатих ракет і збільшила кількість запусків в Україну. Зниження числа збитих ракет вказує на зменшення можливостей української ППО відповідати на масовані запуски та необхідність збільшувати кількість пускових установок ЗРК для протистояння російським ракетним атакам.
Таблиця вказує на зміну ефективності російської армії (витрат людей та обладнання на квадратний кілометр захоплених територій) порівняно з попереднім, 2024 роком. Так, на 1 кв. кілометр у 2025 році витрачалося на 6 військових менше, що вказує на зростання ефективності. Те саме можна сказати і про бронетехніку: ефективність танків зросла вдвічі, а ББМ майже в 2,5 рази. Цю техніку на полі бою замінили автотехніка та безпілотники – саме за рахунок збільшення спалення цієї техніки зменшилися витрати бронетехніки особового складу на одиницю захоплених площ.
Це, як зазначалося вище, стало результатом використання росіянами тактики просочення і штурмів малими групами. Також, на економію особового складу при штурмах позитивно вплинуло зростання втрат.
Прогнози на 2026 рік
Враховуючи значні втрати російської армії у 2025 році (понад 418 000 військових, за даними Генштабу ЗСУ, з загальними втратами близько 1 мільйона з початку війни), стрімке зростання ролі безпілотників на полі бою та перехід до легких засобів доставки бійців на поле бою (як-от квадроцикли, мотоцикли та піші групи) замість важкої бронетехніки — розвиток подій у війні в 2026 році може йти за кількома ймовірними сценаріями.
2024-2025 роки стали рекордними за кровопролиттям для РФ, з щоденними втратами в середньому понад 1000 військових. У 2025 році збільшився середній вік загиблих росіян – близько 50 років. 2024 року цей показник був близько 45 років, а 2023-го – ще нижчий. Це свідчить про те, що якість живої сили російської армії щорічно знижується. Це призвело до дефіциту кадрів, змушуючи Кремль переходити до примусового набору резервістів та постійного призову (261 000 у 2026 році).
Українські сили також зазнали втрат, але фокус на обороні та технологіях дозволив стримувати просування.
Обладнання також страждає: з початку великої війни втрачено понад 11 400 танків та 23 800 бронемашин.
Зростання безпілотників: Дрони стали домінуючим елементом війни, спричиняючи до 70% втрат у деяких секторах.
Україна розробила AI-дрони (зі штучним інтелектом) для глибоких ударів, тоді як РФ збільшила масові атаки (сотні дронів та ракет на добу) та перейшла на волоконно-оптичні моделі з дальністю понад 20 км.
Це нахилило баланс на користь РФ у 2025-му, але Україна адаптується через наземні роботи та контрдрони.
Погана погода взимку обмежує дрони, але навесні 2026-го їх роль зросте, роблячи війну більш асиметричною.
Перехід до легких засобів доставки: Важка бронетехніка стала вразливою через дрони, тому РФ перейшла на легкі транспортні засоби (мотоцикли, баггі) для штурмів, логістики, евакуації та розвідки.
Це дозволило швидші інфільтрації, але збільшило вразливість піхоти. Україна використовує подібні тактики для контрнаступів, але з акцентом на оборону. Загалом, це сповільнило великі прориви, перетворюючи війну на “м’ясорубку” з мінімальними територіальними змінами (РФ здобула лише ~4300 кв. км за рік).
Ймовірні сценарії розвитку подій у 2026 році
На основі аналізів від ISW, RUSI, CSIS та опитувань, війна може еволюціонувати так (ймовірність суб’єктивна, базована на тенденціях; жоден сценарій не гарантований через непередбачуваність політики та допомоги):
Сценарій затягнутої виснажливої війни (найймовірніший, ~50% шансів): Високі втрати РФ продовжать ерозію армії, змушуючи покладатися на резервістів та призовників, що ризикує внутрішньою нестабільністю. Дрони домінуватимуть, роблячи наступи коштовними; легкі тактики стануть нормою, але без проривів. Українські сили фокусуватимуться на виживанні та глибоких ударах (наприклад, по енергетиці РФ).
З українського боку — акцент на переломні моменти: економічний колапс РФ, технологічна перевага в дронах та західна допомога.
З російського боку — надія на перевагу в 2026-му через виснаження України.
Фронт стабілізується, з мінімальними змінами в Донецькій та Луганській областях.
Сценарій переговорів та припинення вогню (ймовірний, ~30% шансів): Багато джерел прогнозують “вікно можливостей” у другій половині 2026-го, якщо РФ не прорве фронт (прорив фронту у звичайному розумінні у цій війні малоймовірний, адже необхідно на бронетехніці рватися на оперативний простір, але масове застосування безпілотників здатне зупинити такий прорив; хіба що прорив на легкій техніці на кшталт сценарію “шаленого Макса”).
Більшість росіян очікують кінця війни в 2026-му з “досягненням цілей” (нейтралітет України, визнання анексій, скорочення україннської армії).
Україна може погодитися на компроміс через втому, але лише з гарантіями безпеки; дипломатія активізується (як у 2025-му).
Фактори: дефіцит ППО в України призведе до ескалації дроново-ракетних атак, тиснучи на переговори.
Сценарій ескалації, включно з гібридною (менш ймовірний, ~20% шансів): РФ, відчуваючи відчай через втрати, може посилити гібридні атаки — саботаж в Європі, кібератаки на інфраструктуру, удари по логістиці.
Дрони та легкі тактики дозволять глибші рейди, але Україна контратакуватиме (наприклад, як у Куп’янську).
Якщо допомога Заходу зменшиться, РФ може прискорити наступи; навпаки, посилення допомоги (F-16, ATACMS) зробить Україну міцніше.
Загалом, 2026 рік може стати переломним через накопичені втрати та технологічні зрушення, але без радикальних змін (як-от масова мобілізація чи нова допомога) війна ймовірно затягнеться. Прогнози варіюються: українські джерела акцентують стійкість та потенціал перемоги, російські — на “завершенні” на своїх умовах, західні — на ризиках ескалації.
Події залежатимуть від зовнішньої підтримки, економіки та погоди, яка впливає на дрони.