Триваюча дискусія російських мілблогерів про широкомасштабні фронтові наступи під керівництвом російської піхоти підкреслює виклики, з якими Росія зіткнеться у використанні масованих нападів живою силою для компенсації проблем, які сприяють поточній позиційній війні, визначеній українським головнокомандувачем генералом Валерієм Залужним.
Як пише ISW, 11 листопада один мілблогер наголосив, що російська практика проведення тактичних штурмів з метою штурму українських укріплень у лісових масивах Донбасу не призведе до більш широкого оперативного прориву будь-де на фронті. Мілблогер зазначив, що немає можливості підготувати достатню кількість російського персоналу для інтенсивного фронтового наступу, необхідного для значного просування в Україні (як йде процесс мобілізації-утилізації ведеться тут). Інший мілблогер стверджував, що російські військові ось-ось переживуть «справжній ренесанс піхотного бою», оскільки поблизу лінії фронту стає менше танків, бойових машин піхоти (БМП) і бронетранспортерів (БТР) (про процес утилізації російської бронетехніки тут). Критичний мілблогер відповів на коментар про «відродження піхоти» і зазначив, що цей коментар є негативним відображенням втрат російської техніки та поганої координації на передовій, що спричинило залежність від тактики штурму. Telegram-канал, пов’язаний із російським спецназом, також поскаржився, що залежність від фронтових ударів під керівництвом піхоти завдає шкоди всім підрозділам спецназу, які дислокуються в Україні, оскільки російське командування, як повідомляється, використовує сили спецназу для нетипових для цього роду військ фронтових наступів з початку війни. Сили спецназу не призначені для проведення таких штурмів під керівництвом піхоти, як стандартна російська мотострілецька піхота, і деякі російські джерела явно розчаровані наслідками неправильного застосування таких елементів спецназу.
Раніше ISW зазначал, що російські сили все більше покладаються на такі фронтові атаки під керівництвом піхоти, ймовірно, щоб компенсувати брак належно підготовленого персоналу та через масові втрати техніки. Схоже, що російський Генштаб значною мірою покладається на фронтальні наступи як переважаючу тактику в Україні як важливу частину російського вирішення проблем «військового паритету», викладених у есе Залужного про «позиційну війну».