Глава підконтрольної Кремлю Російської Православної Церкви Патріарх Кирил зробив низку антимігрантських і ксенофобських зауважень, які прямо суперечать постійним зусиллям президента Росії Володимира Путіна відновити інклюзивну ідеологію «Русского мира».
Як пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), під час Московських єпархіальних зборів 20 грудня Кирил (Гундяєв) звинуватив мігрантів у тому, що вони все більше загрожують міжрелігійному та міжнаціональному миру в Росії, відмовляючись інтегруватися в російське суспільство та створюючи злочинні та екстремістські організації. Кирило додав, що життя етнічно російського «корінного населення» майже нестерпне в деяких регіонах, включаючи Москву, стверджуючи, що якщо такі тенденції продовжаться, то російські православні люди можуть «втратити Росію». Заяви Кирила контрастують із останніми спробами Путіна представити себе як центристську фігуру та відновити концепцію «Русского мира», яка включає всіх людей різних етнічних та релігійних приналежностей, які жили або проживають на географічних територіях, що належали Давній Русі (Київська Русь), Московському царству, Російської імперії, Радянському Союзу і сучасної Російської Федерації. Путін також зазначив під час зустрічі Ради законодавців від 20 грудня, що російська конституція та уряд намагаються забезпечити гармонію в різноманітній і великій Росії – знову наголошуючи на його зусиллях представити Росію як інклюзивну та гармонійну мультикультурну російську державу.
Путін, з одного боку, дедалі більше переосмислює себе як сучасного царя, який захищає російський суверенітет, щоб виправдати свою війну в Україні та заспокоїти своїх ультранаціоналістичних виборців, які, як правило, мають більш нетерпимі погляди на релігію та російську ідентичність. Але Путін, з іншого боку, намагався здаватися інклюзивним лідером, щоб стимулювати всі релігійні та етнічні групи підтримувати його режим і військові зусилля. 28 листопада ISW оцінив, що антимігрантська та ксенофобська риторика Кирила більше пов’язана з політикою російського уряду щодо мігрантів та неросійських етнічних груп у Росії, ніж більш інклюзивна риторика Путіна в контексті «Русского мира». Таким чином, ці наративи та політика є суперечливими та можуть зрештою ускладнити зусилля Путіна заспокоїти різні групи виборців у Росії та спровокувати подальші міжетнічні та міжрелігійні конфлікти.