Нинішня російсько-українська війна поєднує у собі старовинні методи та сучасні технології, тому є унікальною. З одного боку, артилерія, хымычна зброя та окопи, як було ще у Першу світову, понад сто років тому, а з іншого боку – наземні, повітряні, надводні та підводні дрони, тепловизори, прилади нічного бачення, станції радіоелектронної боротьби… Все це дозволяє утримувати протиборчі сили в окопах, ускладнюючи їх наступ.
Дрони керуються дистанційно, їхній маршрут коригується космічними засобами, тому вони порівняно легко уразливі всілякими засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).
РЕБ – це комплекс засобів, які забезпечують інформацію щодо розташування певних обʼєктів, систем управління військами, надають інформацію про зброю противника та точні координати для знищення чи захоплення техніки ворога. Найголовніше, для чого використовується радіоелектронна боротьба – це виведення з ладу засобів спостереження противника, а також радіоелектронне заглушення.
Вирішити проблему протистояння з засобами РЕБ дозволить штучний інтелект (ШІ), який приведе безпілотник до цілі за заданими координатами, її абрису та інше повністю або майже без використання зв’язку з оператором. Отже, ШІ зменшить вразливість керованого ним пристрою від впливу ворожих засобів РЕБ
Крім того, протистояти впливу засобів РЕБ допоможуть нескладні методи.
Як сучасні дрони оминають системи радіоелектронної боротьби супротивника (РЕБ)
Сучасні системи РЕБ змушують шукати шляхи протидії під час проникнення в зону, контрольовану противником.
Як протистоять дрони розгорнутим системам РЕБ?
1. Частотний діапазон:
• Необхідно вибирати частотний діапазон, який не привертає увагу ворожих систем радіоелектронної боротьби. Слід дослідити спектр частот, щоб знайти найменш завантажені та малопомітні смуги.
2. Частотна маневреність:
• Використовуйте технології частотної маневреності, щоб змінювати частоти зв’язку в реальному часі. Це ускладнить виявлення і дії противника, що заважають.
3. Шифрування та безпека:
• Не заважає зашифрувати комунікації між дронами та ретрансляторами. Це захистить передану інформацію від перехоплення та забезпечить конфіденційність.
4. Низька ймовірність виявлення:
• Необхідно розробити алгоритми, які дозволяють дронам та ретрансляторам мінімізувати радіочастотні сліди та виявлення. Це може включати низьку потужність передавача, ефективне управління напрямом антен і ін.
5. Антенні технології:
• Потрібно використовувати спрямовані антени для зменшення радіочастотного виявлення. Технології, такі як фазовані антенні решітки, можуть бути корисними для точного налаштування напрямку сигналу.
6. Системи придушення перешкод:
• Слід розробляти системи автоматичного виявлення та придушення перешкод для мінімізації впливу на зв’язок в умовах радіоелектронної боротьби.
7. Резервні канали та маршрутизація:
• Розсудливо впровадити безліч резервних каналів та маршрутів, щоб забезпечити безперервність зв’язку у разі блокування чи втручання в одному з каналів. Резервні канали можуть мати зв’язок, непідвладний багатьом системам РЕБ – оптичний. Якщо рій дронів проникає в зону дії станції РЕБ, вони автоматично перемикаються на систему лазерного (інфрачервоного) зв’язку між собою і ті з них, що не потрапили ще в зону дії РЕБ, отримуючи керуючий сигнал від оператора або супутника зв’язку в радіочастотному діапазоні, ретранслюють його іншим безпілотникам в оптичному діапазоні
8. Системи самознищення:
• Обов’язково повинна передбачатися можливість вбудовування систем автоматичного самознищення у разі захоплення або виявлення дронів, щоб запобігти їх використанню проти своїх творців.
9. Дослідження ворожих систем:
• Аналіз систем радіоелектронної боротьби потенційного супротивника необхідний, щоб краще зрозуміти їх здібності та одразу адаптуватися до нових методів їхнього обходу.
Важливо, що технології постійно розвиваються, і ефективність будь-яких засобів зв’язку залежатиме від контексту та рівня технічної підготовки сторін.