Ймовірне захоплення Росією Мар’їнки в Донецькій області є обмеженим тактичним здобутком Росії та не віщує будь-якого оперативного значного прогресу, якщо російські війська не значно покращать свою здатність здійснювати швидкі механізовані рухи вперед, чого вони не демонструють.
Про це пише американський Інститут вивчення війні (ISW).
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу 25 грудня зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що російські війська повністю захопили Мар’їнку (безпосередньо на захід від Донецька). 26 грудня український головнокомандувач генерал Валерій Залужний заявив, що в результаті бойових дій Мар’їнка була фактично знищена, визнав, що українські сили частково відступили з Мар’їнки, і заявив, що українські сили все ще діють на північних околицях Мар’їнки (звідки випливає, що Шойгу публічно обдурив Путіна) і підготували оборону лінії за межами населеного пункту. Геолокаційні кадри, опубліковані 25 грудня, показують, що російські війська просунулися в північних районах Мар’їнки. ISW оцінює, що російські війська, ймовірно, контролюють більшу частину, якщо не всю Мар’їнку, незважаючи на відсутність візуального підтвердження повного захоплення Мар’їнки Росією станом на 26 грудня. Путін стверджував, що захоплення Росією Мар’їнки дозволить російським силам відтіснити українські бойові підрозділи від окупуваного міста Донецьк і створили ширший оперативний простір для російських військ. Багато російських мілблогерів визнали взяття Мар’їнки тактичною перемогою і стверджували, що це дозволить російським військам проводити наступальні операції в напрямку населених пунктів до 15 км на захід від Мар’їнки в найближчі тижні та місяці, загрожуючи українським наземним лініям зв’язку. Російські війська намагалися захопити Мар’їнку з 2014 року та ведуть щоденні фронтальні наступи на населений пункт із початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року (22 місяци), посиливши ці штурми з початку жовтня 2023 року. Як російські, так і українські офіційні особи визнали, що бойові дії повністю знищили Мар’їнку з населенням приблизно 9000 осіб до вторгнення.
Невеликий і повністю зруйнований населений пункт площею 2,3 кв. километра не дає російським військам надійного плацдарму для подальших наступальних дій. Мар’їнка розташована менш ніж за кілометр від лінії фронту до вторгнення, і українські сили вже давно укріпили багато навколишніх населених пунктів, захоплення яких російські війська так само намагалися. З 24 лютого 2022 року російські війська просунулися вглиб Мар’їнки приблизно на три кілометри, і немає жодних ознак того, що швидкість просування росіян до наступних населених пунктів, визначених як тактичні російські цілі, буде швидшою, особливо враховуючи темпи виснаження, Російським військам вдалося захопити невелике поселення безпосередньо на кордоні території, яку Росія контролює з 2014 року. Захоплення Мар’їнки Росією відбулося після кількох місяців дуже виснажливих маргінальних здобутків і не є результатом раптового швидкого механізованого наступу Росії. Російські війська не проводили жодної наступальної операції, яка призвела б до швидкого та механізованого просування вперед, починаючи з весни 2022 року, і російські можливості для проведення механізованого маневру, який був би необхідний для такого просування, були серйозно погіршені. Нещодавно російські війська продемонстрували відсутність цих можливостей у невдалих хвилях масових механізованих штурмів для захоплення Авдіївки Донецької області, і ці наступальні операції призвели до додаткових втрат бронетехніки, що спонукало російське командування перейти до наземних атак з використанням важкої піхоти (“м’ясні штурми”). Швидка маневрена війна також потребує боєздатних механізованих підрозділів, а російські підрозділи, які брали участь у спробі захоплення Мар’їнки, здебільшого були елементами погано підготовлених та менш ефективних підрозділів “Донецької Народної Республіки”. Навряд чи російські війська здійснять швидке оперативне просування з Мар’їнки, а повідомлення про захоплення Росією населеного пункту щонайбільше створюють умови для подальших обмежених тактичних здобутків.
Однак локалізовані російські наступальні операції все ще чинять тиск на українські сили в багатьох місцях уздовж фронту на сході України і можуть призвести до поступового тактичного просування Росії. Залужний заявив, що утримувати українську територію важливо, але українські сили надають перевагу збереженню свого персоналу. Залужний додав, що вважає, що російські сили можуть повторити «те, що сталося в Бахмуті» (використовуючи фронтальні атаки з великими втратами для досягнення тактичних переваг протягом тривалого періоду) в Авдіївці в найближчі два-три місяці, що змусить українські сили відступити щоб зберегти свій персонал і відбити поселення пізніше. Російські війська захопили Бахмут у травні 2023 року після кількох місяців поступових тактичних здобутків під час наступальної операції піхоти Групи Вагнера із захоплення міста, що призвело до приголомшливих втрат росіян, включаючи фактичне знищення Групи Вагнера після невдалого збройного заколоту. Російські війська проводять такі ж виснажливі наземні атаки в локальних наступальних операціях по всій східній Україні, хоча й не в такому масштабі, як «Вагнер» під час битви за Бахмут. Ці російські наступальні операції продовжуватимуть чинити тиск на українські сили, що обороняються, і дадуть обмежені тактичні переваги. Накопичення незначних здобутків Росії на тлі триваючих важких боїв може призвести до тактичних сценаріїв, за яких українське командування може вибрати відведення сил із загрозливих позицій обмеженого оперативного значення, якщо воно визначить, що збереження особового складу є більш доцільним.