Під час війни обидві сторони можуть робити різні помилки. Деякі типові помилки сторін, що наступає і відступає, включають:
Помилки сторони, що наступає:
1. Недооцінка противника: Недооцінка військового потенціалу противника може призвести до стратегічних помилок та невдалих атак.
Це перша помилка, зроблена верховним головнокомандувачем РФ та Генеральним штабом ЗС РФ, які вирішили зробити повномасштабне вторгнення в Україну.
Саме ця помилка призвела до іншої – планувальники з російського генштабу вирішили захопити Україну, рухаючись широким фронтом “південь-схід-північ” з території РФ та васальної Білорусі. Як результат, сили були сильно розпорошені і нерівномірно укомплектовані (кількість техніки не відповідала кількості живої сили, а запаси боєприпасів виявилися недостатніми). Це призвело до величезних втрат армії РФ у перші місяці війни, а наступні подібні помилки ГШ ЗС РФ – до виснаження запасів військової техніки в Росії. Максимально розкручений ВПК не зможе доповнювати їх до достатньої кількості, а додаткова мобілізація навряд чи вирішить поставлені російським диктатором завдання без наявності достатньої кількості озброєнь та боєприпасів.
2. Нездатність адаптуватися: Сторона що наступає може зіткнутися з труднощами через недостатню гнучкість і нездатність адаптуватися до умов бойових дій, що змінюються.
Такі помилки протягом майже двох років великої війни робили обидві сторони. Але більшість цих помилок все ж таки була зроблена російськими планувальниками операцій.
Основна помилка Сил оборони України – початок широкого анонсованого контрнаступу на півдні країни минулого літа. Взагалі, анонси під час війни – хороша практика, якщо вони ведуть до введення в оману супротивника. Так було здійснено Харківський наступ, коли несподівано для росіян їх погнали з Харківської області, анонсуючи перед цим наступ під Херсоном. Але наступ на Запоріжжі не може стати прикладом успішної операції.
Росіяни більше дотримуються режиму таємності і свої наступи роблять переважно без анонсів. Але стара радянська школа та досвід управління військами у Другій світовій війні даються взнаки. Маючи значний мобілізаційний ресурс, Шойгу намагаються “закидати м’ясом” українські позиції. Також росіяни широко використовують скупчений рух танкових колон, коли їх простіше знищити (ЗСУ теж робили такі помилки, але частіше робили з цього висновки). Зараз обидві сторони широко використовують дрони для знищення техніки і намагаються адаптуватися до цього. Але на початку широкомасштабної війни на півночі України, ЗСУ першими застосували “весільні дрони “Мавікі” для розвідки цілей. Це допомогло висуватись і спалювати ворожі колони на дорогах, обмежених із двох боків лісами та болотами. Саме тоді було побито рекорд зі знищення живої сили противника та його техніки (у лютому 2022 р. знищувалося в середньому 39,6 танків на добу, далі протягом усієї війни цей показник не перевищував 16 од/добу; за живою силою 1142 бойовики на добу у лютому 2022-го, далі – не більше 967-ми на добу) аналогічно з іншим військовим обладнанням.
3. Проблеми з логістикою: Недостатня підготовка в галузі логістики може призвести до нестачі ресурсів, боєприпасів та продовольства.
Проблема логістики переслідує росіян, не без “допомоги” Сил оборони України, протягом усієї війни. По-перше, лінії та вузли зв’язку супротивника знаходяться під постійним вогневим контролем України, по-друге, лінія фронту розташована таким чином, що рокадні переміщення росіян набагато довші за українські, тому Україні, що обороняється в більшості випадків вдається швидко реагувати на бічні переміщення ворожих сил уздовж лінії фронту.
4. Надмірна агресивність: Агресивні тактики без належного планування можуть призвести до високих втрат та втрати контролю над ситуацією.
Саме такі наступи здебільшого планує генштаб ЗС РФ: маси техніки та людей; бездумне мінування, що веде до самопідривів; наступальні операції без попередження сусідів по фронту, що призводить до частого “дружнього вогню” та інше.
Помилки сторони, що обороняється і відступає:
1. Невдала організація відступу: Відсутність чіткого плану відступу та хаотичні дії можуть призвести до великих втрат та паніки.
2. Забуття про знищення ресурсів: Сторона, що відступає, може забути знищити або евакуювати важливі ресурси, що може призвести до їх використання противником.
3. Недооцінка швидкості противника: Недооцінка швидкості пересування противника може призвести до того, що сторона, що відступає, не встигає правильно планувати свій рух.
4. Втрата морального духу: Відсутність мотивації та високий рівень стресу серед військ сторони, що відступає, може знизити ефективність їх дій.
Усі чотири помилки були здійснені російськими військовими за масштабної харківської втечі на початку вересня 2022 року.
Причиною цього стала вдало спланована наступальна операція ГШ ЗСУ. Тоді ЗСУ зуміли захопити величезну кількість російської військової техніки та боєприпасів.
Всі перелічені вище помилки можуть суттєво впливати на результат військових конфліктів, і успішні стратегії вимагають аналізу та обліку потенційних ризиків та слабкостей з обох сторін.
Ще один аспект, що сильно впливає на результат битв і воєн – дотримання таємності.
Військова таємниця відіграє критичну роль у забезпеченні безпеки та ефективності військових операцій. Вона включає наступні аспекти:
1. Плани та стратегії: Детальні плани військових операцій, тактичні стратегії та операційні подробиці повинні залишатися таємницею, щоб запобігти витоку інформації супротивникові.
2. Технологічні розробки: Інформація про новітні військові технології, озброєння та військову електроніку повинна бути суворо охороняється, щоб зберігати перевагу в бою.
3. Геополітичні аспекти: Плани щодо взаємодії з союзниками, зміни у стратегії та дипломатичні кроки також можуть бути чутливою інформацією, яка потребує таємності.
4. Розвідка та контррозвідка: Дані про шпигунство та контршпигунство, включаючи відомості про шпигунів, їх операції та методи, повинні бути суворо таємними.
5. Особисті дані військовослужбовців: Інформація про особисті дані військовослужбовців, їх місцезнаходження, завдання та плани також підпадає під військову таємницю.
5. Стратегічні резерви: Інформація про місцезнаходження стратегічних резервів, резервних сил та їх готовність також повинна залишатися конфіденційною.
5. Комунікації та коди: Комунікаційні канали, коди шифрування та інші засоби зв’язку повинні бути захищені від супротивника, щоб запобігти перехопленню та дешифрації повідомлень.
Дотримання військової таємниці є важливим для забезпечення безпеки країни та успішного проведення військових операцій. Витік навіть невеликої інформації може мати серйозні наслідки для національної безпеки.
Ось наприклад, Україна і Захід практично “в прямому ефірі” говорять про постачання зброї, іноді про її кількість, типи та терміни доставки. Противнику нема чого витрачатися на розвідку – все є в ЗМІ та офіційних джерелах. Саме публічність у зборі танків для України збіглася з масовим будівництвом російською армією мережі укріплень і мінних полів, які фактично зірвали наступ Сил оборони, що готувався і афішувався на півдні України.
Ось ще приклад. Колись російські блогери масово показували знімки великих партій весільних дронів “Мавіків”, які закуповуються в Китаї для військових. За даними геолокованих фото, багато зйомок велися зі складу найбільшого російського інтернет-магазину Wildberries під Санкт-Петербургом. І ось сьогодні склад, що займав площу в 11 футбольних полів, згорів разом із дронами, запчастинами до них та електронікою, що закуповується за “сірим” імпортом в обхід санкцій.
Читайте також:
Україні не вистачає зенітних керованих ракет та тиші