Рашистская ракета упала в поле

Російські війська в ніч на 13 січня завдали удару з безпілотників середнього розміру, ракет і повітря по Україні, використовуючи ударний комплекс, подібний до останніх російських ударних комплексів.

Українські військові джерела повідомили, що російські сили випустили по Україні 40 боєприпасів великої дальності з різних напрямків — сім зенітних ракет С-300/С-400 з Бєлгородської області; три безпілотника Шахед-131/131 з Курської області; шість аеробалістичних (нібито гіперзвукових) ракет Х-47 «Кинжал» з шести літаків МіГ-31К над Тамбовською областю; до 12 крилатих ракет Х-101/555/55 з 11 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС над Каспійським морем; шість крилатих ракет Х-22 з бомбардувальників Ту-22М3 над Брянською областю; дві протирадіолокаційні ракети Х-31П з двох бомбардувальників Су-35 над окупованою Херсонською областю; і чотири крилаті ракети Х-59 з двох бомбардувальників Су-34 над Брянською областю.

Командування Повітряних Сил України повідомило, що українська ППО знищила сім крилатих ракет Х-101/555/55 і одну крилату ракету Х-59. Українські військові чиновники, зокрема, заявили, що українські сили також вивели з ладу понад 20 ракет, використовуючи «активну протидію за допомогою радіоелектронної боротьби», що може бути недоліком українських можливостей радіоелектронної боротьби, яким зазвичай приписують виведення з ладу російських безпілотників, але не ракетних систем.

Раніше ISW оцінювало, що триваюча ударна кампанія Росії проти України та українські адаптації для протидії новим російським пакетам ударів є частиною ширшої тактичної та технологічної гонки наступу та оборони між потужностями дальнього удару та ППО. Речник ВПС України Юрій Ігнат зазначив, що російський ударний пакет, використаний 13 січня, подібний до ударного пакету, який російські війська застосували 8 січня та під час попередніх недавніх ударів, що свідчить про те, що українські сили можуть розпізнати шаблони в повторюваних російських ударних пакетах, а також вводити інновації та адаптуватися відповідно.

Довідково

Системи протиповітряної оборони (ППО) призначені для виявлення, ідентифікації та знищення повітряних цілей, таких як літаки, гелікоптери, крилаті ракети та безпілотні літальні апарати. Існує різноманітність систем ППО, кожна з яких призначена для певних цілей та умов застосування. Вибір найкращої системи залежить від конкретних потреб, загроз та завдань, але розглянемо деякі основні типи систем:

Зенітні ракетні системи (ЗРС):

Такі системи, як С-300 і Patriot, призначені для ураження повітряних цілей на середніх дистанціях. На далекої відстані: наприклад, С-400 та С-500, які здатні вражати цілі на більш далеких відстанях.

Зенітні гарматні системи (ЗГС):

ЗГС, такі як Панцир – С1, поєднують у собі зенітні ракети та зенітні гармати для ближньої оборони від повітряних цілей.

Радіолокаційні системи:

Системи раннього виявлення та попередження, такі як AWACS (Airborne Warning and Control System), забезпечують далекий контроль та виявлення повітряних цілей.

Одну таку систему, лідак ДРЛО А-50 знищили сьогодні Повітряні Сили ЗСУ

Авіаційні системи ППО:

Винищувачі та винищувачі-перехоплювачі, такі як F-15, F-16, та Су-27, можуть виконувати завдання із захисту повітряного простору.

Протиповітряні ракетні комплекси (ППРК):

Корабельні та наземні ППРК, такі як Aegis на бойових кораблях та NASAMS (National Advanced Surface-to-Air Missile System), призначені для захисту від повітряних загроз.

Комплекси космічної ППО:

Системи, такі як ті, що використовуються в програмі Ballistic Missile Defense (BMD), призначені для виявлення та знищення балістичних ракет.

Вибір найкращої системи залежить від безлічі факторів, включаючи вимоги до дальності ураження, висоті, кількості цілей, що одночасно атакуються, мобільності, вартості та спроможностей держави. Зазвичай країни та військові організації створюють комплексні системи ППО, поєднуючи різні типи засобів для досягнення найкращого захисту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − 19 =