Директор Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР) Сергій Наришкін повторив, що Кремль не зацікавлений у будь-яких врегулюваннях, окрім повного знищення та викорінення української держави, ймовірно, у постійній спробі виправдати довготривалі та дорогі воєнні зусилля Росії для внутрішньої аудиторії.
Як пише в своєму огляді Інститут вивчення війни (ISW), Наришкін сказав кремлівському журналісту Павлу Зарубіну під час телевізійного «імпровізованого» інтерв’ю 28 січня, що в української держави та уряду «дуже сумна доля» і що «Росія не зупиниться на півдорозі», імовірно, у своїх зусиллях знищити суверенітет і територіальну цілісність України. Подібну заяву Наришкін зробив 27 січня під час відкриття меморіалу радянським жертвам нацистського геноциду в Ленінградській області, заявивши, що «Росія не зупиниться на півдорозі» у боротьбі з нинішніми послідовниками нацистської ідеології [cаме до такої ідеології близька ідея “русского мира”, що ставить перевагу російських громадян вище за інші нації. Війна в Україні показала, що російська армія і карателі росгвардії не шкодують навіть російськомовних українців у прагненні розширити межі своєї Росії для російських руських (національні меншини часто проживають хоча в багатих, але нерозвинених регіонах Росії, звідки викачуються ресурси для метрополії, Москви, представники неруських національностей та російські ізгої масово вирушають на російсько-українську війну, де знищуються, звільняючи території свого проживання, – ZpTown)]. Подібність обох заяв свідчить про те, що Наришкін, можливо, використовує заздалегідь схвалену Кремлем риторику, щоб сигналізувати російським громадянам, що Кремль не готовий до переговорів з Україною чи компромісів у будь-якому врегулюванні війни, яку розпочала Росія, незважаючи на останні повідомлення Заходу про протилежне. Російські офіційні особи постійно повторювали прихильність Росії своїм максималістським цілям в Україні, які є рівнозначними повній капітуляції України та Заходу, а заяви російських офіційних осіб про те, що Росія зацікавлена або завжди була зацікавлена в мирних переговорах з Україною, цілком імовірно, є спробами вдавати зацікавленість спонукати Захід до превентивних поступок щодо суверенітету чи територіальної цілісності України.
Наришкін, зокрема, брав участь у створенні внутрішніх інформаційних умов напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, включно з підтримкою заяв Росії про те, що нібито українська агресія, спровокована українськими західними «ляльководами», змусила Росію вторгнутися в Україну, і стверджує, що Український уряд можна порівняти з нацистською Німеччиною. Президент Росії Володимир Путін демонстративно принизив Наришкіна під час телевізійного засідання Ради безпеки Росії 22 лютого 2022 року, вимагаючи від нього «говорити відверто», коли Наришкін заявив про підтримку “незалежності” окупованих Донецької та Луганської областей. Ймовірно, Путін принизив Наришкіна в лютому 2022 року через неспроможність того встановити інформаційні умови для виправдання вторгнення Росії в Україну у внутрішньому та міжнародному інформаційному просторі Росії, яких бажав Путін. Повернення Наришкіна в російський інформаційний простір для посилення сприйняття прихильності Кремля до війни в Україні може означати, що Путін дав Наришкіну ще один шанс довести свою здатність встановлювати інформаційні умови, цього разу встановлюючи внутрішні умови для тривалої війни. Якщо ця гіпотеза вірна, то Наришкін, імовірно, буде налаштований більше не розчаровувати Путіна. Раніше Зарубін також брав участь у низці інформаційних заходів Кремля, включаючи зйомку та інтерв’ю, у яких Путін погрожував Фінляндії та ширшому альянсу НАТО та намагався зобразити себе люб’язним лідером, який піклується про добробут російського військового персоналу та ефективним Головнокомандувачем збройними силами Росії.
Кремль також продовжує обставляти та виправдовувати довгострокові військові зусилля Росії як частину екзистенціального геополітичного протистояння із Заходом і нацизмом. Директор Другого департаменту країн СНД МЗС Росії Олексій Поліщук в інтерв’ю ТАСС також заявив, що “Захід розпалює неонацистські настрої в Україні” і «зробила [Україну] антиросійською». Путін, президент Білорусі Олександр Лукашенко, Наришкін і голова російської Держдуми В’ячеслав Володін під час 80-ї річниці прориву блокади Ленінграда 27 січня стверджували, що Росія бореться «з націстамі» в Україні та що ряд західних країн сприйняли нацистську ідеологію. Твердження Поліщука про те, що Захід підбурює «неонацистські» ідеали в Україні, ймовірно, є частиною тих самих скоординованих інформаційних зусиль Кремля, спрямованих на виправдання геополітичного протистояння із Заходом, і свідчить про те, що Кремль може дедалі більше клеймити будь-якого передбачуваного супротивника і, можливо, весь Захід як раніше ISW оцінював, що Кремль, можливо, вирішив, що простий наратив про те, що Росія та інші держави борються з геополітичними «нацистськими» силами, є більш ефективним негайним наративом, ніж спроба Путіна звернутися до російських громадян і російськомовних осіб на території колишнього Радянського Союзу та Російської імперії з ідеологією «Русского мира», яка базується на цілеспрямовано аморфних етнічних ідентичностях, які не є узгодженими та суперечать поліетнічному складу Росії. Поліщук також повторив давні заяви Росії про те, що Захід контролює Україну і що Росія «завжди залишалася» відкритою для мирних переговорів.