Путінська Росія порушила свої зобов’язання щодо поваги суверенітету та територіальної цілісності України та почала своє десятирічне військове втручання в Україну 20 лютого 2014 року, коли російські солдати без розпізнавальних знаків (також відомих у розмовній мові як «зелені чоловічки» та згідно з міжнародними законами, як учасники незаконних бойових дій), дислоковані до Криму почали розгортання на суверенній території України.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував цілі та дії путінської Росії щодо України.
Розгортання цих російських солдатів без уставної уніформи відбулося після місяців протестів в Україні проти проросійського українського президента Віктора Януковича за відмову підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), яку схвалила українська Верховна Рада. Уряд Януковича вбивав та іншим чином знущався над мирними українськими протестувальниками, що призвело до організованого руху протесту, який закликав до відставки Януковича. Кульмінацією цього українського руху — Руху Євромайдану стала Революція Гідності в Україні, під час якої Рада проголосувала за усунення Януковича, який потім за допомогою Кремля втік до Росії. Президент Росії Володимир Путін вважав ці події нестерпними та розпочав гібридну війну проти України з метою відновлення російського контролю над усією Україною. Військова інтервенція Росії в Криму та на Донбасі в 2014 році порушила численні міжнародні зобов’язання Росії щодо поваги суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи визнання Росією України як незалежної держави в 1991 році та Будапештський меморандум 1994 року, в якому Росія конкретно зобов’язалася не підривати суверенітет чи територіальна цілісність України.
Велика стратегічна мета Росії — відновити контроль над Україною — залишилася незмінною протягом десятиліття від початку її незаконного втручання в Україну. Головною стратегічною метою Росії в Україні, яка вперше проявилася під час вторгнення в Крим і на Донбас у 2014 році, було і залишається знищення суверенітету України та відновлення проросійського українського уряду, який підпорядковується вказівкам Москви. Росія почала негайні зусилля з демонтажу та викорінення української ідентичності в Криму, консолідації своєї військової присутності на півострові та насильницької інтеграції Криму в Російську Федерацію кількома шляхами, одночасно сприяючи паралельній політичній підривній кампанії, щоб знищити здатність України протистояти домінуючому російському впливу.
Росія наполегливо працювала, щоб заплутати свої великі стратегічні цілі щодо відновлення контролю над Україною в період з 2014 року до початку повномасштабного вторгнення в 2022 році. Кремль успішно використовував дезінформацію та пропаганду, щоб заплутати цілі Росії в Україні для багатьох західних лідерів. Путін отримав цінні уроки з того, як Захід відреагував на перше вторгнення Росії в Україну, і налаштував російські інформаційні операції, щоб замаскувати свої великі стратегічні наміри щодо України в роки, що передували повномасштабному вторгненню 2022 року. Путіну вдалося переконати багатьох західних лідерів, що Росія має обмежені цілі в Україні: що Москва прагне лише контролювати Крим або, наприклад, що Росія прагне лише окупувати частину східної України. Росія також приховала свої справжні наміри в Україні, поширюючи брехню про те, що дії Росії в Україні були спрямовані на запобігання розширенню НАТО. Євромайдан і Революція Гідності ніколи не були про НАТО — вони були про бажання України асоціюватися з ЄС. Однак у період між 2014 і 2022 роками Росії вдалося забруднити глобальний інформаційний простір брехнею про те, що пронатовська політика в Україні наклала руку на Росію. У той час як механізми, які Росія використовує, щоб приховати свої наміри в Україні, адаптувалися та еволюціонували протягом останнього десятиліття, великі стратегічні цілі Росії контролювати Україну та позбавляти українців їх права вибирати власне майбутнє збереглися й, ймовірно, не зміняться, доки Росія не зазнає поразки. Кремль продовжує інформаційні операції, щоб переконати західну аудиторію та лідерів, що Росія має обмежені цілі в Україні, щоб розпалити заклики до переговорів на умовах, які зруйнують незалежність України та завдадуть шкоди Заходу.