Приднестровье

Проросійський молдовський сепаратистський регіон Придністров’я провів сьомий з’їзд депутатів Придністров’я 28 лютого та прийняв низку рішень, які, ймовірно, мають на меті надати Кремлю виправдання для широкого спектру можливих ескалаційних дій проти Молдови — дії, які Кремль може розпочати негайно і в довгостроковій перспективі.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував цю подію.

З’їзд депутатів Придністров’я прийняв сім рішень, у тому числі звернувся до Державної Думи та Ради Федерації Росії щодо «захисту» Придністров’я у відповідь на нібито зростаючий тиск з боку Молдови. Придністровські чиновники спеціально використали слово «защита», яке означає як «оборона», так і «захист» у своєму запиті, ймовірно, щоб поставити умови для Кремля тлумачити «оборону» у військовому значенні, якщо він того захоче. Придністровські чиновники посилалися на зобов’язання російської «миротворчої місії» в Придністров’ї та приблизно 220 000 російських громадян, які, як вони стверджують, проживають у Придністров’ї у своєму запиті про російську «оборону». Придністровські офіційні особи, ймовірно, прагнуть, щоб ці заклики послужили основою для будь-якого потенційного російського втручання в діла Придністров’я та Молдови в найближчій або довгостроковій перспективі, оскільки вони узгоджуються з російськими виправданнями попередніх втручань, особливо її вторгнення в Україну. Кремль дедалі активніше поширює риторику щодо «співвітчизників Росії за кордоном», до яких належать етнічні росіяни та російськомовні, щоб ще більше виправдати свою війну в Україні та ймовірно створити інформаційні умови для провокацій у країнах, де проживають російські «співвітчизники». Кремль також використовував ідею захисту своїх «співвітчизників за кордоном», щоб виправдати той факт, що російські війська окупували Придністров’я з 1992 року, і придністровські офіційні особи, ймовірно, звернулися до жителів Придністров’я з російським громадянством, щоб створити подальші інформаційні умови для Кремля для ескалації російської діяльності в Придністров’ї та Молдові. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 лютого заявив, що Росія «стурбована» громадянами Росії в Придністров’ї та «не дозволить їм стати жертвами чергової авантюри Заходу».

Конгрес депутатів Придністров’я також окремо закликав Організацію Об’єднаних Націй (ООН) та Європейський парламент припинити ймовірні порушення Молдовою прав і свобод Придністров’я, а Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) вплинути на Молдову на «адекватний діалог» зі Співдружностю Незалежних Держав (СНД) для запобігання ескалації на річці Дністер та для Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) для забезпечення прав жителів Придністров’я.

Придністровські чиновники також закликали учасників повернутися до переговорного процесу 5+2 щодо придністровського конфлікту, який включає Росію, Україну, Придністров’я, Молдову та ОБСЄ як посередників та Європейський Союз (ЄС) і США як спостерігачів. Ці звернення до багатосторонніх організацій і переговорних форматів мають на меті легітимізувати Придністров’я як суверенне утворення, відокремлене від Молдови, без висунення претензій на його незалежність, а також надати Кремлю підготовлені обґрунтування для ескалації та втручання в ім’я виконання міжнародних зобов’язань як Росії, так і інших. Звернення З’їзду депутатів Придністров’я до очолюваного Росією СНД, зокрема, можна витлумачити як дозвіл СНД «запобігти ескалації» як у Молдові, так і в Придністров’ї, оскільки в ньому не вказано берег річки Дністер. Зосередженість звернень на захисті прав і свобод Придністров’я, ймовірно, має на меті встановити умови для Кремля застосувати подібний наратив щодо запобігання «дискримінації» та «геноциду» щодо «росіян» у Молдові, як це зробив Кремль напередодні та під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Кремлівські чиновники та рупори продовжують встановлювати інформаційні умови для використання Придністров’я та проросійського молдовського автономного регіону Гагаузії для дестабілізації Молдови, але ще не вказали, як і з якою конкретною метою вони мають намір використовувати такі інформаційні умови. Ці заклики Придністров’я, зокрема, не закликають російські сили вжити конкретних дій і, ймовірно, мають широкий спектр, щоб надати Кремлю найширший набір можливих напрямків дій (МНД) для ескалації та втручання, спрямованих на дестабілізацію Молдови. Ці придністровські звернення також не розмежовані за часом і дозволяють Кремлю розглядати різні звернення, коли він вважає за потрібне чи доцільне. Заклики Придністров’я є довгостроковими виправданнями для Кремля, щоб продовжувати ескалацію та втручання проти Молдови незалежно від результатів її війни в Україні.

Кремль ще не вказав напрямок негайної ескалації після З’їзду депутатів Придністров’я, хоча президент Росії Володимир Путін може відповісти на запити Придністров’я під час виступу перед Федеральними зборами Росії 29 лютого. Міністерство закордонних справ Росії 28 лютого у відповідь на звернення Конгресу депутатів Придністров’я повідомило, що захист інтересів жителів Придністров’я та «співвітчизників» Росії є одним із пріоритетів Росії, і пообіцяв «уважно розглянути» запити Придністров’я. Перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Костянтин Затулін заявив, що Дума розгляне пропозиції Придністров’я за погодженням з Путіним і МЗС Росії, щойно пропозиції надійдуть. Перший заступник голови комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Чепа заявив, що звернення Придністров’я до Росії мають на увазі економічну допомогу і що мова про військову допомогу Росією Придністров’ю наразі не йде. У будь-якому разі перед Росією постало б завдання отримати конкретну військову допомогу Придністров’ю, оскільки воно не має виходу до моря та межує з Україною з одного боку та Молдовою (а також Румунією) з іншого. Чепа додав, що запити Придністров’я сприятимуть «швидшому прийняттю рішень» з боку Росії. Перший заступник голови Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив, що Рада Федерації розгляне питання надання гуманітарної допомоги Придністров’ю, але «політичне питання» (ймовірно, що йдеться про політичний статус Придністров’я) «наразі поза рівнянням».

Кремль може використати результати З’їзду депутатів Придністров’я, щоб обґрунтувати низку можливих угод, які не є взаємовиключними. Найімовірнішим напрямком дій (НМНД) є те, що Кремль використовуватиме Конгрес як плацдарм для посилення гібридних операцій, спрямованих на дестабілізацію та подальшу поляризацію Молдови напередодні переговорів щодо вступу Молдови до Європейського Союзу (ЄС) і майбутніх президентських виборів у Молдові в червні та листопаді 2024 р. відповідно. Найнебезпечнішим варіантом дій (НБВД) є те, що Кремль може вирішити формально анексувати Придністров’я в майбутньому, щоб виправдати військове втручання проти Молдови в довгостроковій перспективі.

МНД 1: Кремль може вирішити не вживати жодних дій одразу після з’їзду 28 лютого та дозволити зберегти статус-кво між Придністров’ям і Молдовою. Якщо Путін передбачає конкретні часові рамки для розвитку російського втручання в Молдову, а влада Придністров’я намагається прискорити цей термін своїми запитами, тоді Путін може вирішити, що він не бажає використовувати запити Придністров’я, і відмовитися вжити заходів або навіть визнати запити в найближчому майбутньому. Однак Путін може вирішити задовольнити запити пізніше.

МНД 2: Кремль може чинити посилений дипломатичний тиск на Молдову, щоб скасувати її нещодавній Митний кодекс, який набув чинності 1 січня 2024 року. Придністровські офіційні особи постійно визначали нові митні правила Молдови як суть своїх нещодавніх скарг проти влади Молдови та продовжують визначити нові митні правила як частину «економічної війни» Молдови проти Придністров’я як ключове питання, у тому числі під час з’їзду 28 лютого. Кремль також може вирішити надати додаткову економічну підтримку Придністров’ю через гуманітарну допомогу, фінансову допомогу або нові торгові угоди в рамках своїх зусиль щодо подальшого тиску на економіку Молдови та змусити Молдову капітулювати перед вимогами Придністров’я скасувати новий Митний кодекс Молдови. Зміни, внесені Молдовою до Митного кодексу, мають важливе значення для узгодження Молдови з правилами ЄС у рамках шляху Молдови до членства в ЄС.

МНД 3: Кремль також може спробувати надіслати додаткову військову допомогу придністровським силам у майбутньому, хоча наразі незрозуміло, як Кремль сподіватиметься транспортувати військове обладнання чи персонал до Придністров’я, якщо, звичайно, не захоче перевозити її у білих вантажівках під виглядом гуманітарної допомоги, як це він робив у 2014 році на окупованому Донбасі. Якщо Кремль вирішить інтерпретувати «оборону» у військовому значенні, Росія може надіслати до Придністров’я військову допомогу у вигляді додаткових російських «миротворців» або військової техніки та зброї. Незрозуміло, як Росія транспортуватиме ці матеріали до Придністров’я, враховуючи те, що Росії, ймовірно, доведеться перелітати через український або румунський (НАТО) повітряний простір або спробувати широкомасштабну наземну операцію через Одеську область, яку російські сили навряд чи проведуть, оскільки це відверне особовий склад від їхніх поточних наступальних зусиль на сході України та, ймовірно, зазнає невдачі в будь-якому випадку.

НМНД: Кремль може активізувати гібридні операції, спрямовані на дестабілізацію та подальшу поляризацію молдовської політики та суспільства напередодні переговорів про вступ Молдови та Європейського Союзу у червні 2024 року та президентських виборів у Молдові в листопаді 2024 року, щоб підірвати та відстрочити майбутній вступ Молдови до ЄС. Раніше ISW оцінювало, що оголошення ЄС від 14 грудня 2023 року про початок переговорів про членство з Молдовою, ймовірно, спровокувало підготовку Кремля до можливої ​​гібридної операції проти Молдови та що Кремль, ймовірно, посилить інформаційні операції, звинувачуючи Захід у веденні антиросійської гібридної війни проти Молдови та/або звинувачення Молдови в підготовці нападу на цивільних осіб у Придністров’ї.

НБВД: Кремль може прийняти рішення про офіційну анексію Придністров’я в майбутньому, щоб виправдати військове втручання проти Молдови в довгостроковій перспективі. Кремль раніше використовував подібні виправдання, зокрема захист російських громадян і «співвітчизників» за кордоном, щоб виправдати військову інтервенцію проти Грузії та України. ISW не помічає жодних чітких ознак підготовки російських військових до втручання в Придністров’я чи Молдову. Російське військове втручання було б складним для Росії, оскільки Молдова (і Придністров’я) не мають виходу до моря і доступні лише через Румунію чи Україну. Раніше ISW оцінював, що російські війська, які зараз знаходяться в Придністров’ї, можуть загрожувати стабільності Молдови, але ISW не спостерігав ознак того, що вони готуються це зробити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × 4 =