З погляду російського командування, такі штурми мають переваги – швидка доставка піхоти до українських позицій; крім того, вартість знищення такої бойової одиниці збільшується – адже шкода витрачати ударний дрон на мотоцикл і російського піхотинця, краще знайти цілі “пожирніше”. Крім того, цыль, що швидко рухається, важко вразлива для вогнепальної зброї. З погляду самих бійців-камікадзе такі атаки небезпечніше через низький захист персоналу від вогнепальної зброї.
Російські військові інструктори вже проводять на полігонах навчання з мотоциклетних штурмів.
Тим часом, українські військові знайшли відносно просту протиотруту мотоциклетним “м’ясним” штурмам.
Паралельно своїм окопам, в метрах 50-100 перед ними, укладаються на землю колоди з вбитими в них штирями, які поринають у землю і не дають колодам скочуватися з місця. Підступи до цих колод минуються протипіхотними мінами. Це не дає можливості прибрати противнику перешкоду та ускладнює прохід до українських позицій. Колоди можуть маскуватися травою. Після того, як піхота буде вимушена залишити мотоцикли на прицільній відстані перед окопами, її розстрілюють.