Узурпатор влади Росії Володимир Путін і диктатор Північної Кореї Кім Чен Ин підписали у Пхеньяні 19 червня угоду про всеосяжне стратегічне партнерство, яка, ймовірно, частково спрямована на використання військово-технічної співпраці з Північною Кореєю як загрозу проти Заходу, щоб перешкодити подальшій підтримці України.
Тему візиту Путіна до Пхеньяну та Ханою проаналізував американський Інститут вивчення війни (ISW).
Путін прибув із делегацією російських міністрів до Пхеньяну 19 червня та підписав угоду з Кім Чен Чен Ином, але ні російські, ні північнокорейські чиновники не опублікували офіційний текст цієї угоди на момент цієї публікації. Путін і Кім говорили про угоду, стверджуючи, що вона широко охоплює цілі та напрямки для поглиблення російсько-північнокорейських довгострокових відносин у політичній, економічній, торговельній, культурній, гуманітарній та безпековій сферах. Путін уточнив, що угода про стратегічне партнерство також передбачає «взаємодопомогу у разі агресії» проти Росії чи Північної Кореї, а потім негайно розкритикував розмови на Заході про те, щоб дозволити Україні завдавати ударів по території Росії далекодіючими засобами враження та реактивними літаками F-16. Тоді Путін підсумував, що “в цьому плані” Росія “не виключає розвитку військово-технічного співробітництва” з Північною Кореєю. Путін, ймовірно, мав намір дати сигнал, що якщо США скасують свої обмеження на використання Україною наданих США ракет ATACMS для ударів по території Росії або інші обмеження на використання F-16 для тих же цілей, Росія, ймовірно, поглибить співпрацю з Північною Кореєю у сфері військових технологій, таких як ракетне озброєння, інша зброя та супутники через правову базу, передбачену цією новою угодою. Путін та інші офіційні особи Кремля, швидше за все, продовжуватимуть використовувати цю загрозу, оскільки дебати щодо дозволу Україні використовувати надану Заходом зброю для ударів по військових об’єктах на території Росії тривають, а також можуть поширити цю загрозу на інші проблеми, які Кремль історично називав «ескалаційними» або “провокативними” проти Росії. Росія, ймовірно, продовжить поглиблювати свою співпрацю з Північною Кореєю, незважаючи на самонакладені Заходом обмеження на надання військової допомоги Україні та політику, що обмежує українські дальні удари по російській святині, як це робила Росія протягом свого повномасштабного вторгнення в Україну.
Уряди Росії та Північної Кореї в основному сформулювали угоду як доказ їхньої взаємної підтримки в рамках спільної боротьби проти України та Заходу, та показали, що Росія та Північна Корея мають спільну мету – кинути виклик Заходу та поточному світовому порядку. Путін стверджував, що і Росія, і Північна Корея прагнуть створити «більш справедливий і демократичний багатополярний світовий порядок» і що обидві країни проводять «незалежну зовнішню політику» (вочевидь, лякати та дестабілізувати сусідні країни), що відрізняє їх від західних держав. Путін також заявив, що у Кіма «об’єктивний і збалансований погляд» на війну в Україні. Кім Чен Чен Ин і Путін також підкреслили «традиційно дружні та добрі» відносини між Росією та Північною Кореєю, «засновані на славних традиціях спільної історії», — продовжуючи посилатися на історичну пам’ять про підтримку Радянським Союзом Північної Кореї. Північнокорейські державні ЗМІ опублікували повідомлення, в яких так само наголошувалося на спільній справі Росії та Північної Кореї, підкреслюючи, що Північна Корея солідарна зі «священною справою російської армії та народу, який з гордістю йде до справедливості та правди». Кремль опублікував численні зображення візиту Путіна до Пхеньяну, включаючи розкішний військово-патріотичний парад, цивільних Північної Кореї, які тримають квіти та святкують прибуття Путіна, а також Кім особисто супроводжує Путіна до літака та з нього на злітному полі — все це підкреслює обидва наголосу режимів на дружбі та їх рішучість підтримувати один одного. Візит Путіна та російсько-північнокорейська угода про стратегічну співпрацю сприяють легітимізації режиму Кіма всередині країни та за кордоном, як ISW зазначав раніше, і Путін також обговорив збільшення торгівлі між Росією та Північною Кореєю, стверджуючи, що покращення торгівлі та інфраструктури також приносить користь їхнім спільним інтересам та партнеру – Китайської Народної Республіці (КНР).
Росія зараз не має достатньої кількості озброєнь і сухопутних сил для надання допомоги Північній Кореї у разі, якщо буде потрібно в рамках договору про всеосяжне партнерство (так, як це було у випадку з Вірменією). Мета поїздки Путіна до КНДР – випросити якнайбільше боєприпасів та озброєнь для продовження ведення розв’язаної ним війни в Україні.
Путін прагне створити коаліцію дружніх держав, які мають історично теплі зв’язки з Радянським Союзом, щоб діяти як альтернатива Заходу та нинішньому світовому порядку. Путін опублікував статтю у в’єтнамській державній газеті Nhân Dân 19 червня напередодні свого державного візиту до В’єтнаму, в основному повторюючи ті самі інформаційні рядки, що й його стаття від 18 червня в північнокорейській державній газеті Rodong Sinmun. Путін посилався на історичну пам’ять про підтримку Радянським Союзом В’єтнаму під час війни у В’єтнамі, яку Путін описав як «героїчну боротьбу проти іноземних загарбників» (зараз для України армія Путіна є іноземним загарбником), і зазначив, що це 30-та річниця Договору про основні принципи дружніх відносин між Росією і В’єтнамом. Путін похвалив В’єтнам за проведення «незалежної зовнішньої політики» та підтримку світового порядку, заснованого на «принципах рівності між націями та невтручання у внутрішні справи», повторюючи свою похвалу Північній Кореї 18 і 19 червня. Путін також стверджував, що, як і Північна Корея, В’єтнам поділяє погляди Росії щодо формування нової системи «рівної та неподільної євразійської безпеки», хоча В’єтнам, як і велика частина Південно-Східної Азії, зазвичай не входить до політичних концепцій Євразії. Путін заклав інформаційну основу для цієї євразійської структури безпеки під час свого візиту до КНР у травні 2024 року, перш ніж запропонувати це у своїй промові 14 червня, у якій він стверджував, що «євроатлантична система безпеки» руйнується і що західні «Схеми безпеки та процвітання в Європі не працюють». Путін, ймовірно, має на меті використати історичну пам’ять про позитивні відносини з Радянським Союзом і попередню допомогу іншим державам, щоб сформувати коаліцію країн, які Путін міг би спробувати представити як можливу альтернативу НАТО та підтримати триваючі інформаційні операції Кремля, спрямовані на неправдиве зображення західних країн як єдиних прихильників України, тоді як решта світу стоїть за Росією.