Президент Росії Володимир Путін використав зустріч із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном 5 липня, щоб повністю виступити проти домовленого припинення вогню та висловив свою відданість досягненню «остаточного» припинення війни, що досягне його мети — знищення української державності.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував зусілля росії з припинення вогню в Україні.
Путін зустрівся з Орбаном у Москві та, як повідомляється, обговорив Україну та можливість домовленості про припинення вогню. Путін 4 липня прямо відкинув участь Росії в будь-яких значущих переговорах щодо угоди про припинення вогню, відхиляючись від свого звичайного удаваного інтересу до переговорів, і, зокрема, прямо відкинув будь-яке домовлення про припинення вогню на прес-конференції з Орбаном 5 липня. Путін заявив, що угода між Росією та Україною не повинна призвести до тимчасового припинення вогню, оскільки це дозволить Україні перегрупуватися та переозброїтися, і що Росія натомість виступає за «повне» та «остаточне» припинення конфлікту. Проте наразі Путін не бажає погодитися ні на що, окрім знищення української державності та ідентичності, що неодноразово ілюструють його зауваження та вимоги.
Путін вимагає як здачі значної частини території та народу України російській окупації, так і капітуляції українських військових перед будь-якими переговорами щодо завершення війни. Під час прес-конференції з Орбаном Путін закликав до повного виходу України з «Донбасу та Новоросії» як передумови припинення війни — посилаючись на вимогу Путіна від 14 червня до України визнати російську окупацію окупованих Херсонської, Запоріжжської, Донецької та Луганської областей та щоб Україна віддала всю територію, яку Росія зараз не тримає в чотирьох областях. Проте уявні кордони «Новоросії» є предметом суперечок серед російських ультранаціоналістів, і Путін і Кремль регулярно вказують, що вони мають на меті територіальне захоплення поза межами адміністративних кордонів чотирьох областей, які Росія незаконно анексувала. 4 липня Путін також висловив занепокоєння щодо відновлення та розширення української армії під час можливого припинення вогню, закликаючи до «незворотної» «демілітаризації» України як передумови для переговорів. Путін вже давно закликає до «демілітаризації» України — вимоги, щоб Україна відмовилася від своєї здатності протистояти російській агресії зараз та в майбутньому, щоб Путін міг вільно нав’язувати свою волю Україні. Путін майже напевно використав би капітуляцію України для досягнення своєї іншої мети — повалення демократично обраного уряду України та заміни його проросійським урядом і політичною системою на його смак.
Українські контрнаступальні операції, які звільняють значну в оперативному відношенні територію, залишаються найрозумнішим напрямком дій для приниження довіри Путіна до бажаного кінцевого результату його агресивної війни проти України та прихильності до нього. Відмова Путіна від будь-якого припинення вогню вказує на те, що він стає дедалі впевненішим у своїй оцінці того, що Росія може добитися перемоги, продовжуючи прогресувати в Україні, відмовляючись від підтримки України Заходом і перемагаючи у війні на виснаження проти українських сил. Вимоги Путіна, досягнуті або через капітуляцію України, або через тривалу війну, яку, за його оцінками, російські війська можуть успішно вести, не відповідають виживанню незалежної української держави чи українського народу, а також несумісні з життєво важливими інтересами безпеки НАТО. Впевненість Путіна в здатності Росії сприяти капітуляції або виграти тривалу війну на виснаження ґрунтується на оцінці того, що Україна не зможе провести значущі з оперативної точки зору контрнаступальні операції. Захід має поспішити надати Україні необхідну підтримку для проведення контрнаступальних операцій, щоб скасувати розрахунки Путіна та уникнути затягування війни більше, ніж це необхідно для забезпечення миру, прийнятного для України та її партнерів.
Відмова Путіна від будь-якої угоди про припинення вогню суперечить попереднім спробам Кремля покласти відповідальність за переговори на Захід і Україну. Путін звинуватив Захід і Україну у відсутності переговорів, водночас прямо відкинувши майбутню участь Росії в будь-яких значущих переговорах про припинення вогню під час своєї прес-конференції 4 липня в Шанхайській організації співробітництва (ШОС), що є різким протиріччям у його риториці. Путін також відкинув можливість того, що будь-який міжнародний орган або глава держави міг би бути посередником в угоді про припинення вогню між Росією та Україною, незважаючи на те, що раніше Китай і різні західні лідери були представлені як можливі актори, з якими Росія могла б вести переговори. Російське опозиційне видання Meduza повідомило 5 липня, що воно отримало кремлівський посібник, який наказує прокремлівським і російським державним ЗМІ висвітлити заяви Путіна від 4 липня, в яких звинувачує Захід і Україну в перешкоджанні мирним переговорам за допомогою «ультиматумів» і виставляє Росію добровільним переговорником. Посібник рекомендує, щоб російські державні ЗМІ представили вимоги Путіна щодо капітуляції України як логічні та реалістичні, а Україну та Захід — як ненадійні та оманливі. Заяви Путіна під час його прес-конференції 4 липня та зустрічі 5 липня, ймовірно, ускладнять очевидні поточні спроби Кремля переконати вибрану аудиторію в тому, що Росія залишається зацікавленою в переговорах.
Путін намагався зобразити Орбана як представника ЄС, який може говорити від імені ЄС – твердження, яке офіційні особи ЄС прямо заперечували. Путін заявив перед переговорами з Орбаном, що він розуміє, що Орбан відвідав Росію «не лише як давній партнер [Росії], але й як головуючий у Раді ЄС». Путін заявив, що він сподівається, що Орбан поговорить зі своїми «європейськими партнерами». Орбан заявив, що хотів би обговорити позицію Росії з «важливих для Європи» питань і заявив, що Угорщина, швидше за все, незабаром стане єдиною державою в Європі, яка може говорити з усіма сторонами війни в Україні. У Міністерстві закордонних справ (МЗС) України заявили, що Орбан відвідав Росію без узгодження з ЄС та Україною, і наголосили, що не може бути домовленостей щодо України без України. Верховний комісар ЄС Жозеп Боррель і президент Європейської ради Шарль Мішель прямо заявили, що головування в Раді ЄС не дає Орбану мандату на відвідування Росії і що Орбан не діє від імені ЄС. Боррель заявив, що візит Орбана до Росії є «виключно» в рамках угорсько-російських двосторонніх відносин і зазначив, що ЄС виключає офіційні контакти між ЄС і Путіним. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також заявив, що Орбан представляє Угорщину, а не НАТО. Путін неодноразово представляв Захід своїм передбачуваним партнером у переговорах щодо угоди про припинення вогню, але, зокрема, відкидав усі сторони як можливих посередників для угоди між Україною та Росією.
Спроби Путіна зобразити Орбана як законного представника ЄС, який має повноваження говорити про можливі переговори 5 липня, прямо суперечать заявам Путіна від 4 липня про те, що посередникам бракує компетенції та повноважень для посередництва у припиненні війни.