Українські війська підтвердили просування до 10 кілометрів у Курську область Росії на тлі триваючих механізованих наступальних операцій на території Росії 7 серпня.
Ситуацію з українським наступом у російський тил у Курській області на основі інформації, що є на кінець дня 7 серпня, розбирав американський Інститут вивчення війни (ISW).
Геолокаційні кадри, опубліковані 6 і 7 серпня, показують, що українська бронетехніка просунулася до позицій уздовж маршруту 38К-030 близько 10 кілометрів від міжнародного кордону. Поточні підтверджені масштаби та розташування українського просування в Курській області вказують на те, що українські сили проникли щонайменше на дві російські оборонні лінії та опорний пункт. Російське інсайдерське джерело стверджувало, що українські сили захопили 45 квадратних кілометрів території в Курській області з моменту початку операції 6 серпня, а інші російські джерела повідомили, що українські сили захопили всього 11 населених пунктів, включаючи Миколаєво-Дар’їно (1,5 кілометра на північ від кордону Сумської області), Дар’їно (три кілометри на північ від кордону Сумської області) і Свердликове (на схід від ділянки Миколаєво-Дарино-Дарино), і діють у межах Любимівки (вісім кілометрів на північ від кордону Сумської області).
Російські джерела вказали, що українські війська намагаються просунутися вздовж шосе 38K-030 Суджа-Кореново, а відомий пов’язаний з Кремлем мілблогер стверджував, що до 18:00 за місцевим часом 7 серпня українські війська просунулися на північний захід і південний схід уздовж шосе і зараз бої точаться на підступах до Коренового (на північно-західному напрямку) та Суджі (на південно-східному напрямку). Російське інсайдерське джерело та кілька інших російських джерел повідомили, що українські сили воювали та захопили пункт пропуску «Суджа» та газорозподільну станцію «Суджа» (на південний захід від Суджі вздовж траси 38К-004, 500 метрів від кордону Сумської та Курської області).
Геолокаційні зображення, опубліковані 7 серпня, показують, що українські війська захопили понад 40 російських військовополонених на КПП Суджа, а російська служба Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода опублікувала супутникові знімки, на яких видно значні пошкодження будівель на КПП Суджа.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець 7 серпня повідомив, що невизначений підрозділ 71-го мотострілецького полку (58-а загальновійськова армія (ОГА) Південного військового округу (ПВО)) дислокувався безпосередньо в Судженському районі, що в цілому відповідає деяким українським та російським джерелам, які повідомляють, що кадри в соціальних мережах показують чеченські підрозділи «Ахмат» в районі Суджі понад тиждень тому. Повідомляється, що чеченські підрозділи зазнали дуже великих втрат під час українських атак у Коренівському районі 7 серпня.
Реакція Кремля на українську наступальну діяльність у Курській області поки що була суперечливою, оскільки російські офіційні особи намагаються збалансувати представлення цих зусиль як помітну українську ескалацію з уникненням перебільшення її потенційних наслідків та ризику внутрішнього невдоволення.
7 серпня президент Росії Володимир Путін зустрівся з членами російського уряду, звинувативши українські війська у «широкомасштабній провокації» в Курській області та доручивши першому віце-прем’єру Денису Мантурову та регіональній владі координувати допомогу в Курській області. Путін також зустрівся серпня з міністром оборони Андрієм Бєлоусовим, секретарем Ради безпеки Сергієм Шойгу, директором Федеральної служби безпеки (ФСБ) Олександром Бортніковим і начальником Генерального штабу генералом армії Валерієм Герасимовим щодо атаки на Курську область. Герасимов описав ситуацію як в основному контрольовану, стверджуючи, що українські сили атакували близько 1000 чоловік, а ФСБ Росії та Північне угруповання військ зупинили просування України та завдали їм значних втрат. Герасимов заявив, що російські війська завершать свою операцію, коли розгромлять українські війська і вийдуть на кордон Курської області з Україною. Інші російські офіційні особи подвоїли ці суперечливі моменти, часто намагаючись знайти баланс між тривожністю українського механізованого штурму та проникнення на російську територію та запевненнями статус-кво в тому, що Кремль «тримає ситуацію під контролем».
Міністерство оборони Росії відредагувало свою публікацію від 6 серпня, щоб видалити твердження про те, що атакуючі українські сили були просто диверсійно-розвідувальною групою і що українські сили відступили, ймовірно, щоб уникнути негативної реакції від явно неправдивих заяв про масштаби та тактика подальшого українського проникнення.
Виконуючий обов’язки глави Курської області Олексій Смирнов заявив, що ситуація «перебуває під особистим контролем [Путіна]» і заявив, що кілька тисяч мирних жителів Курської області вже евакуювани. Мантуров доручив Мінфіну Росії виділити перший транш у розмірі 1,8 млрд рублів (близько 20,9 млн доларів) для допомоги жителям Курської області в переселенні. Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін оголосив, що Слідчий комітет розпочав розслідування щодо української «провокації». Кремль, ймовірно, прагне збалансувати свої повідомлення з двома суперечливими цілями: як дискредитувати Україну на міжнародному рівні за проведення цієї атаки на території Росії, так і уникати розпалювання внутрішньої паніки щодо масштабів, наслідків і потенційних результатів української операції. Однак Кремль ризикує дискредитувати себе серед певних спільнот, начебто відкидаючи значення нападу, називаючи його лише «провокацією».
Деякі російські мілблогери різко розкритикували російське військове командування за те, що воно не виявило підготовки або запобігання українським наступальним операціям у Курській області. Декілька з російських мілблогерів скаржилися, що російські сили повинні були запобігти українським наступальним операціям у Курській області, оскільки російські сили знали, що українські сили накопичували війська та засоби в цьому районі протягом останніх кількох місяців. Деякі з мілблогерів скаржилися, що неадекватна реакція російського військового командування була спричинена недостатньою стурбованістю українськими накопиченнями, нереальною впевненістю в російській обороні в прикордонній зоні, припущеннями про втому українських сил або неправдивими повідомленнями про ситуацію. Відомий російський мілблогер розкритикував міністра оборони Росії Андрія Бєлоусова за те, що він не провів перевірку системи бойового управління, щоб усунути неефективних командирів після його вступу на посаду міністра оборони, і закликав російську владу покарати некомпетентних командирів і брехунів. Мілблогер далі стверджував, що українські наступальні операції в Курській області доводять, що російське військове командування допустило «стратегічні прорахунки» і що кумівство в російській армії захищає неефективних військових чиновників. Один російський мілблогер, який часто критикує російських військових, особливо аплодував російському Міністерству оборони за редагування свого допису в Telegram, щоб виправити заяви, які були «надто оптимістичними», і звинуватив невизначені джерела в інформаційному просторі в поширенні «надмірної бравурної» інформацію про ситуацію.
Повідомляється, що українські сили використовували безпілотник від першої особи (FPV), щоб збити російський вертоліт Мі-28 над Курською областю, що свідчить про те, що українські сили продовжують успішно адаптувати свої можливості безпілотників. Це першій на цій війні, та в історії випадок збиття гелікоптера малим безпілотником. Джерела в СБУ повідомили українському виданню «Суспільне» 6 серпня, що спецназ СБУ вперше збив російський гелікоптер Мі-28 над Курською областю «за допомогою безпілотника FPV». «Суспільне» оприлюднило кадри українських правоохоронних органів, на яких видно, як український безпілотник б’є по задньому гвинту гелікоптера Мі-28. Відомий пов’язаний з Кремлем російський мілблогер визнав удар українського FPV по російському Мі-28, але стверджував, що гелікоптер зміг безпечно приземлитися, не поранивши екіпаж.
Українські та російські джерела заявили, що українські сили також збили російський вертоліт Ка-52 над кордоном Курсько-Сумської області 6 серпня, але не уточнили засоби, які українські сили використовували для його збиття. Російські джерела нещодавно обговорювали, чи використовувала Україна безпілотник FPV для збиття російського гелікоптера поблизу Донецька наприкінці липня, і опублікували кадри, на яких нібито видно, як українські дрони безуспішно намагаються вразити гвинтокрил у польоті. Українські оператори безпілотних літальних апаратів також, схоже, покращують свої можливості для запобігання ударним і розвідувальним російським безпілотникам у повітрі за допомогою FPV. Широко розповсюджена українська здатність використовувати відносно дешеві та широкодоступні безпілотники для блокування дорогих російських гелікоптерів і розвідувальних і ударних безпілотників, ймовірно, дозволить українським силам перешкоджати нанесенню ударів російською армією малої та середньої дальності, зберігаючи при цьому українські ракети-перехоплювачі малої та середньої дальності протиповітряної оборони для більш рідкісних і значущих російських повітряних цілей.
Проте ISW ще не спостерігав, як українські сили регулярно та на всьому ТВД використовують безпілотники FPV для успішних ударів по російських вертольотах або звичайних розвідувальних безпілотниках. Російські та українські збройні сили беруть участь у перегонах технологічного наступу та оборони, і здатність України масштабно впроваджувати технологічні інновації, випереджаючи російські адаптації, має вирішальне значення для здатності України компенсувати поточні переваги Росії у військовій сфері.