Інформація, яку вдалося підслухати, звичайно, малоймовірна, але цікава, і, ймовірно, заслуговує на увагу.
Серед деяких армійців ходять такі плітки: мета операції не лише послабити російське угруповання на Донбасі та під Харковом через перекидання їх як підкріплення до Курської області; не лише підготувати південь до початку наступу на Крим у Херсонській області із форсуванням річки Дніпро через відсутність резервів у росіян.
Основна політична мета звільнення російських територій від фашистського путінського режиму – публічно запропонувати російській армії обміняти території Росії, які вдасться взяти під український контроль, на живого путіна і живих членів держдуми для подальшої передачі їх Міжнародному кримінальному суду (МКС) у Гаазі, та на виведення російських військ із суверенної території України (кордону 1991 року).
Далі – переговори про репарації в обмін на відміну жорстких економічних санкцій. Є надія, що відмова від видачі путіна в обмін на російські території може спричинити народні хвилювання мешканців захоплених Україну регіонів та формування там народних республік за зразками “ДНР”, “ЛНР”.
Захоплення українською армією Курської АЕС малоймовірне – в Україні навряд чи залишилися фахівці з експлуатації застарілих реакторів РБМК-1000 Чорнобильського типу – на КуАЕС їх два. Неправильне керування цими реакторами може спричинити повторення чорнобильської аварії, коли реактор перетворюється на “брудну” бомбу. Крім того, не залишилося мереж для перекидання потужностей цієї станції в Україну, а їхнє відновлення довге і дороге. Для України достатньо вивести з ладу підстанції, що розподіляють потужності цієї АЕС, щоб паралізувати військові частини, які від цієї АЕС заживлені.