Українські офіційні особи продовжують наголошувати на тому, як Україна зменшує перевагу Росії в артилерійських боєприпасах на полі бою, ймовірно, частково через нещодавні українські удари по російських складах боєприпасів.
Про це пише американський Інститут вивчення війни (ISW).
Перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк 1 жовтня заявив, що співвідношення боєприпасів російської та української артилерії зменшилося з 8 до 1 на користь російських військ взимку 2024 року до 3 до 1 на початок жовтня 2024 року. Російський мілблогер, який часто критикує російську владу, заявив 30 вересня, що російські війська на різних ділянках фронту страждають від нестачі артилерійських боєприпасів, можливо, через недавні українські удари по російських складах боєприпасів, включаючи удар 18 вересня по російському сховищу ракет і боєприпасів біля Торопця Тверської області та удар 21 вересня по Тихорецькому арсеналу в Краснодарському краї. Мілблогер поскаржився, що російські оборонно-промислові заводи, які працюють щодня, все ще повинні мати можливість виробляти та доставляти боєприпаси російським військовим, але, схоже, не роблять цього. Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський 5 вересня заявив, що російські сили випустили у 2-2,5 рази артилерії більше, ніж українські сили, але українські сили скорочують розрив. Президент України Володимир Зеленський 13 вересня також заявив, що співвідношення боєприпасів російської та української артилерії на Покровському напрямку знизилося з 12 до 1 на користь російських військ до 2,5 до 1 після початку українського вторгнення на Курську область у серпні 2024 року і що кожний другий снаряд у ЗСУ – українського виробництва.
Заяви українських офіційних осіб на початку вересня 2024 року про зменшення переваги Росії в артилерійських боєприпасах свідчать про те, що хоча нещодавні українські удари по російських складах боєприпасів, ймовірно, зменшили постачання російської артилерії, ці удари, ймовірно, не єдиний внесок у нібито скорочення російських поставок снарядів. Військова допомога Заходу та збільшення українського внутрішнього виробництва боєприпасів також могли дозволити Україні збільшити використання артилерійських боєприпасів.