Путін сильно заощаджує на своїй військовій розвідці. Справді, інформація про українські плани тече з багатьох ЗМІ, від депутатів та чиновників.
Два яскраві приклади.
Перший, коли тодішній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний публічно заявив, що українським військам, щоб досягти території Криму, необхідно подолати відстань 84 кілометри до Мелітополя Запорізької області та назвав необхідну (на його думку) кількість військової техніки, і західні партнери почали збирати цю техніку, щоразу повідомляючи про успіхи та прогалини у цій справі, а потім там же, у Запорізькій області, українські сили почали наступ, коли російські військові вже підготувалися, побудувавши ешелоновану лінію укріплень, у якій зав’язали наши війська.
Другий приклад – протилежний, коли українське командування заявляло про підготовку оперативного оточення великого угруповання російських сил на правому березі річки Дніпро у районі Херсона, змусивши стягнути супротивника туди велику кількість військ. Але контрнаступ Сили оборони провели у Харківській області. Він завершилося вдало – багато полонених та трофейної техніки, звільнено велику територію. Про успішну операцію захоплення великої території в Курській області Росії можна говорити те саме – секретне правильне планування місії, зазвичай, закінчується успіхом.
Під час війни військова таємниця може мати вирішальне значення у багатьох сферах.
Військова таємниця – це інформація, що має стратегічне значення для національної безпеки та оборони держави, яка охороняється законом. Вона включає дані про озброєння, чисельність і пересування військ, стратегії та плани операцій, розвідувальні дані та інші аспекти,
які можуть дати потенційним супротивникам військову перевагу. Секретна інформація ділиться на кілька типів, залежно від її значення та характеру:
Державна таємниця стосується безпеки держави, включає дипломатичні, економічні, наукові та технічні дані.
Військова таємниця — інформація про оборону, збройні сили та безпеку.
Комерційна таємниця – захищає комерційні інтереси, наприклад, технології та стратегію бізнесу.
Особиста та приватна таємниця – охороняє приватне життя людей.
Професійна таємниця – наприклад, лікарська, адвокатська чи банківська таємниця.
Способи зберігання таємниць
Криптографія – шифрування даних, щоб вони були незрозумілі без ключа.
Фізична охорона – ізоляція об’єкта з інформацією, охорона, контроль доступу.
Документальні заходи — маркування та класифікація документів із зазначенням рівня таємності, контроль копій та розподіл за закритими каналами.
Цифровий захист – використання антивірусних програм, системи керування доступом, мережі з обмеженим доступом.
Методи розвідки для виявлення таємниць
Шпигунство – впровадження агентів або вербування людей, які мають доступ до інформації.
Перехоплення даних — використання технічних засобів отримання інформації, наприклад, перехоплення переговорів.
Кіберрозвідка – атаки на цифрові системи та мережі для отримання конфіденційних даних.
Аналіз відкритих джерел – збір інформації з відкритих публікацій та медіа (це проблема української сторони конфлікту).
Щоб зберегти таємницю, необхідно:
Контролювати доступ – лише певні особи можуть знати інформацію.
Навчання співробітників — навчання з управління конфіденційною інформацією та запобігання витоку.
Контроль комунікацій — обмеження передачі конфіденційної інформації лише безпечними каналами.
Регулярний моніторинг та аудит – перевірка системи захисту, контроль можливих витоків.
Розробка системи захисту – заходи для захисту від витоків, включаючи фізичний, юридичний та цифровий захист.
Стара добра порада всім: пам’ятайте, ворог не спить – ворог підслуховує!
ZpTown