Українські безпілотники та артилерія забезпечують українським танкам тактичну перевагу над російськими танками на невизначених окремих ділянках лінії фронту.
Про це стверджує російське джерело, на яке посилається американський Інститут вивчення війни (ISW).
12 січня російський мілблогер заявив, що російські війська не можуть виставити танки та бронетехніку в прифронтових районах, де Україна розгорнула щонайменше дві українські роти ударних FPV-безпілотників і дві українські роти розвідувальних безпілотників, оскільки працюють українські оператори безпілотників за три-шість кілометрів від лінії фронту.
Мілблогер також стверджує, що російські війська не можуть виставити танки на передовій, де українські сили мають достатню кількість снарядів через високу точність ударів української артилерії. Він поскаржився, що російські безпілотники менш ефективні, ніж українські, і що російське військове командування постачає російським операторам FPV лише передові моделі FPV-дронів, що працюють на нестандартних частотах, і оптоволоконні — обидва типа більш стійкі до українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) — на пріоритетні ділянки передової.
Мілблогер також стверджував, що недостатня кількість російської артилерії в поєднанні з недостатніми можливостями російських безпілотників на окремих ділянках лінії фронту дозволяє українським силам легше виставляти танки для вогню прямою та непрямою наводкою. [Тут російською стороною, щоправда, лише в особі мілблогера, вперше визнано проблему з артилерією, яка швидко закінчується і не встигає поповнюватися, незважаючи на допомогу з Північної Кореї]. Ефективні операції українських безпілотників і артилерії на окремих ділянках лінії фронту можуть ускладнювати здатність Росії використовувати танки та артилерію на тлі звітів про те, що російські війська продовжують накопичувати втрати техніки, які, ймовірно, нестабільні в середньостроковій перспективі.
Здатність України пошкоджувати та знищувати російську бронетехніку та танки за допомогою FPV безпілотників та артилерії, ймовірно, ускладнить здатність Росії компенсувати такі втрати, оскільки поточні темпи виробництва бронетехніки та танків вказують на те, що в довгостроковій перспективі ці втрати будуть непомірними.