12 березня речник Кремля Дмитро Пєсков дав розпливчасту відповідь на пропозицію США та України про 30-денне припинення вогню. Пєсков відповів на запитання про відповідь Росії на спільну пропозицію про тимчасове припинення вогню, розпливчато заявивши, що “ми не хочемо забігати вперед”.
Пєсков заявив, що Росія очікує, що держсекретар США Марко Рубіо та радник США з національної безпеки Майк Уолтс поінформують Кремль про деталі американсько-українських переговорів. 12 березня російське опозиційне видання «Верстка» повідомило, що його джерела в російському уряді заявили, що американсько-українська пропозиція про тимчасове припинення вогню здивувала Кремль, а джерело, близьке до адміністрації президента Росії, заявило, що Кремль очікує, що Сполучені Штати обговорять таку пропозицію з Росією в приватному порядку, перш ніж публічно її оголосити, таким чином даючи Кремлю час для формулювання підготовленої відповіді.
Президент Росії Володимир Путін може стати заручником пропозиції про припинення вогню, на яку погодилася Україна, щоб отримати превентивні поступки до початку офіційних переговорів про припинення війни, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
12 березня агентство Reuters повідомило, що високопоставлені російські джерела заявили, що угода про тимчасове припинення вогню повинна буде «врахувати» прогрес Росії на полі бою та «розв’язати занепокоєння [Росії]». 12 березня Bloomberg повідомило, що джерела, знайомі з думкою Кремля та ситуацією, заявили, що Путін «розтягне часові рамки» погодження на тимчасове припинення вогню, щоб переконатися, що його умови «враховані». Джерело, близьке до Кремля, заявило, що Росія може вимагати припинення поставок зброї в Україну як умову згоди на тимчасове припинення вогню, але не уточнило, чи таке припинення включатиме всі міжнародні положення щодо зброї Україні чи лише ті, що надходять від окремих країн. Припинення американської чи іншої військової допомоги Україні під час припинення вогню було б надзвичайно вигідним для Росії, яка продовжує отримувати важливі постачання та допомогу від Ірану, Північної Кореї та Китайської Народної Республіки. Така величезна поступка також знищила б важелі впливу США на майбутні переговори, а також порушила б умови, за яких Україна взагалі погодилася на припинення вогню.
12 березня російське опозиційне видання «Верстка» повідомило, що джерело, близьке до адміністрації президента Росії, заявило, що Кремль «формально» дасть «позитивну відповідь» на пропозицію про тимчасове припинення вогню, але також вимагатиме «неможливих умов», на які Україна не зможе погодитися. Джерело заявило, що Путін хоче усунути Україну від переговорів, щоб Росія могла самостійно вести переговори зі Сполученими Штатами, а також «виправити ситуацію на фронті», щоб посилити переговорну позицію Росії. Джерело додало, що умови тимчасового припинення вогню “повинні влаштовувати Росію”, а згода Росії на тимчасове припинення вогню, під час якого Україна продовжує отримувати зброю та фінансування від своїх партнерів і союзників, є “дурістю”. Ці витоки можуть бути навмисними та частиною російської переговорної стратегії, яка має на меті підштовхнути Сполучені Штати до перегляду угоди з Україною щодо тимчасового припинення вогню.
Високопоставлені чиновники США та України заявили, що мета тимчасового припинення вогню полягає в тому, щоб Росія та Україна продемонстрували свою готовність до миру, і що тимчасове припинення вогню та переговори про припинення війни є окремими питаннями, тоді як Кремль може мати намір об’єднати їх. У американсько-українській спільній заяві, в якій оголошено пропозицію про тимчасове припинення вогню 11 березня, зазначено, що Україна та Сполучені Штати мають намір назвати свої переговорні групи та негайно розпочати переговори щодо міцного миру, відзначаючи різницю між їхньою пропозицією про тимчасове припинення вогню від 11 березня та майбутніми мирними переговорами. Державний секретар США Марко Рубіо 11 березня після американсько-українських переговорів у Джидді заявив, що найкращим жестом доброї волі, який може зробити Росія, було б прийняти пропозицію про припинення вогню, і що якщо Росія скаже «ні», «тоді ми дізнаємося про перешкоди для миру». Рубіо охарактеризував згоду України на припинення вогню як «поступку, яку ви повинні побачити, щоб припинити конфлікт». Президент України Володимир Зеленський 12 березня заявив, що Україна використає 30-денне припинення вогню для підготовки домовленостей із партнерами щодо сталого миру та довгострокових гарантій безпеки. Повідомлення про намір Кремля висунути вимоги на підтримку його загальних цілей війни, перш ніж погодитися на тимчасове припинення вогню, порушує заявлену мету припинення вогню та послідовність переговорів, яку виклав президент США Дональд Трамп. Якщо Кремль тримає перемир’я заручником, щоб вимагати превентивних поступок, продовжуючи домагатися перемог на полі бою, це переконливо вказуватиме на те, що Росії бракує будь-якої терміновості щодо припинення війни та вона не зацікавлена в будь-яких значущих поступках, вважає ISW.
Повідомлення російського інсайдера про вимоги, які Кремль може висунути до погодження тимчасового припинення вогню, узгоджуються з публічними заявами російських офіційних осіб за останні місяці. Путін окреслив у червні 2024 року — і повторив у грудні того ж року — свої передумови для згоди на припинення вогню. Ці вимоги включають повний вихід України з територій у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, які наразі не окуповані російськими військами, та офіційну відмову України від своєї мети вступу до НАТО. Офіційні особи Кремля неодноразово наполягали на тому, щоб будь-які мирні переговори брали до уваги «реалії на місці», а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 24 лютого заявив, що Росія припинить військову діяльність в Україні лише тоді, коли мирні переговори приведуть до «твердого, стабільного результату, який влаштовує Росію» у її загарбницької війні та враховує «реалії» на полі бою. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив російському державному інформаційному агентству “РИА Новости” 24 лютого, що Росія не погодиться на припинення вогню без усунення «корінних причин» війни. Офіційні особи Кремля, включно з Путіним, неодноразово заявляли, що будь-яка мирна угода повинна брати до уваги «корінні причини» війни, яку Кремль визначив як нібито порушення НАТО зобов’язань не розширюватися на схід і ймовірну дискримінацію українським урядом етнічних росіян і російської мови, засобів масової інформації та культури в Україні.
Оприлюднений у лютому 2025 року документ із дослідницького центру, близького до Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), у якому викладено можливу стратегію Кремля на переговорах, значною мірою відповідає нещодавній публічній риториці Кремля та повідомленням російського внутрішнього джерела від 12 березня. 12 березня Washington Post повідомив, що європейська розвідувальна служба отримала документ від російського аналітичного центру, близького до П’ятої служби ФСБ Росії (яка, зокрема, контролює операції в Україні), написаний за тиждень до американсько-російських переговорів у Саудівській Аравії 18 лютого. У документі йдеться про те, що мирне врегулювання війни в Україні «не може відбутися раніше 2026 року», відкидається введення миротворців в Україну та закликається визнати суверенітет Росії над окупованою частиною України. Документ передбачає створення буферної зони на міжнародному українсько-російському кордоні, в тому числі в районі Брянської та Бєлгородської областей, і «демілітаризованої зони» на півдні України в районі Одеської області та окупованого Криму. У документі також зазначено, що Росія повинна “повністю демонтувати” нинішній український уряд, і відкидає можливе зобов’язання України не вступати в НАТО або проводити вибори, які включають проросійські партії, як недостатні заходи. Документ відкидає будь-які плани США продовжувати постачати зброю в Україну після будь-якої майбутньої мирної угоди, а також будь-які плани України зберегти поточну чисельність військового персоналу. У документі описано шляхи, за допомогою яких Росія може зміцнити свою позицію на переговорах шляхом загострення напруженості між Сполученими Штатами та як Китайською Народною Республікою (КНР), так і ЄС. Документ також закликає Росію надати Сполученим Штатам доступ до контрольованих Росією корисних копалин в окупованій Україні та зосередитися на нормалізації відносин зі Сполученими Штатами, відновивши функції посольства та призначивши Олександра Дарчієва послом Росії в США. (Укладений між законним українським урядом та США договір про корисні копалини формально “розморозить” можливість Сполученим Штатам або їх підрядників видобувати ці копалини на українських теренах, окупованих Росією.)
Останніми тижнями Кремль виконав багато пропозицій документа. Офіційні особи Кремля нещодавно відкинули можливе розміщення європейських миротворців в Україні, назвали мирні переговори 2022 року в Стамбулі (які мали б фактично роззброїти Україну, заборонити Україні отримувати будь-яку іноземну зброю та змусити Україну зобов’язатися ніколи не брати участі у військових блоках) і запропонували підписати інвестиційні угоди зі Сполученими Штатами щодо видобутку корисних копалин у Росії та окупованій Україні. Остання російська риторика також дедалі частіше намагається вбити клини між Сполученими Штатами та Європою. Путін під час візиту на російський командний пункт у Курській області 12 березня попросив начальника Генштабу РФ генерала армії Валерія Герасимова «подумати в майбутньому про створення зони безпеки» вздовж українсько-російського міжнародного кордону.