Кремль намагається створити нову виробничу лінію з виробництва гексогену (RDX) вибухових речовин, щоб розширити запаси артилерійських боєприпасів та плануючих бомб.
Спеціальне розслідування Reuters від 8 травня повідомило, що дослідження документів та супутникових знімків свідчать про те, що російське державне оборонне підприємство «Завод імені Свердлова» будує нову виробничу лінію на своєму Бійському олеумному заводі (БОЗ) у Сибіру, ймовірно, для виробництва RDX.
RDX є компонентом багатьох артилерійських снарядів, мінометів, ракет та плануючих бомб, що використовуються Росією у війні проти України. Джерело, близьке до проекту та на заводі БОЗ, підтвердило Reuters, що розширення триває. Документи, опубліковані у 2023 році невказаним російським агентством державних закупівель, а пізніше видалені, вказують на те, що будівництво нового об’єкта планується завершити у 2025 році з очікуваною річною виробничою потужністю 6000 метричних тонн бризантних вибухових речовин. Reuters повідомило, що БОЗ наразі не виробляє RDX. Експерти, з якими консультувалося Reuters, не виключають можливості того, що лінія, визначена Reuters, може бути призначена для виробництва октогену, який є ще однією бризантною вибухівкою. За оцінками Reuters, виробничих потужностей заводу буде достатньо для заправки 1,28 мільйона артилерійських снарядів OF-29 (152 мм). ГУР повідомило Reuters, що Росія виробила два мільйони артилерійських снарядів калібрів 122 мм та 152 мм у 2024 році та імпортувала 2,7 мільйона з Північної Кореї.
Кремль, можливо, вирішив побудувати нову виробничу лінію в Бійську, щоб захистити російське виробництво вибухівки від ударів українських дронів. Агентство Reuters повідомило, що Свердловський завод є єдиним значним виробником гексогену та октогену в Росії та раніше виробляв цю вибухівку на заводі в Дзержинську (41 кілометр на захід від Нижнього Новгороду), який українські дрони атакували 19 жовтня 2024 року.
Королівський об’єднаний інститут служб (RUSI) у спільному звіті за 2024 рік заявив, що нові виробничі лінії не вирішать усіх вузьких місць у ланцюжку поставок боєприпасів до Росії через дефіцит воєнного часу та санкції.