Український стартап Strategy Force Solutions повідомив, що їхні дрони-матки GOGOL-M були вперше застосовані проти російських цілей. Оснащені штучним інтелектом багаторазові материнські БПЛА використовуються для автономних бойових місій та доставляють два ударні FPV, що з великою точністю вражають ворожі об’єкти.
Про це написав Forbes.
Зазначається, що одна операція коштує 10 тисяч доларів на відміну від ракетних атак, вартість яких може досягати мільйонів.
За словами технічного директора стартапу Андрія, який попросив не розголошувати його прізвище, такі материнські безпілотники можна використовувати для ударів по російських літаках на землі, засобах протиповітряної оборони чи військовій інфраструктурі.
Такі системи ефективно уражають також нафтосховища, розподільчі мережі та залізниці. На відміну від російських БПЛА типу Shahed, GOGOL-M можуть атакувати не одну, а кілька цілей, а також не обмежуватися статичними об’єктами.
Дрон-матка GOGOL-M доставляє 2 FPV-дрони до цілі на відстані до 300 кілометрів. Після скидання ударних дронів носій повертається, а FPV-дрони самостійно виконують атаки, керуючись штучним інтелектом.
Видання зазначає, що GOGOL-M можна розглядати як операційну версію автономної системи далекого нападу, над створенням якої зараз працює Розвідувальне управління Пентагону. Також Forbes порівняв українську розробку з материнським кораблем CGI, який нещодавно продемонструвала Китайська Народна Республіка.
Ефективність першої версії системи ще доведеться дослідити, але у найближчі місяці вона може створити Росії великі проблеми.
Ось приблизний алгоритм роботи рою дронів (БПЛА) для бойових атак (для розуміння, як це працює)
1. Ініціалізація та підготовка рою
1.1. Кожен дрон завантажує встановлені дані місії: координати цілі, маршрут, пріоритети для вибору ведучого, порогові значення для автономних рішень.
1.2. Дрони синхронізують внутрішній годинник і перевіряють працездатність систем зв’язку (оптичного та радіо).
1.3. Визначається провідний дрон (лідер) на основі заданого пріоритету (наприклад, за рівнем заряду, станом систем або порядковим номером).
1.4. Усі дрони переходять у режим автономної роботи з мінімальною залежністю від оператора, використовуючи інерційні навігаційні системи (INS) та локальні датчики (гіроскопи, акселерометри), віртуальні тривимірні карти місцевості для навігації.
2. Організація зв’язку всередині рою
2.1. Дрони встановлюють комбінований зв’язок:
– Оптичний зв’язок (наприклад, через інфрачервоні або лазерні канали) використовується передачі даних на малих дистанціях в умовах радіоперешкод.
– Радіозв’язок (наприклад, у зашифрованому діапазоні) використовується для передачі даних на великих відстанях або за відсутності прямої видимості.
2.2. Лідер координує рій, відправляючи команди через обидва канали зв’язку.
2.3. Кожен дрон підтверджує отримання команд, щоб унеможливити втрату зв’язку.
2.4. Якщо зв’язок з лідером втрачається, дрони переходять до вибору нового лідера (див. пункт 4).
3. Виконання місії: рух до цілі
3.1. Рой рухається заздалегідь заданим маршрутом, використовуючи автономну навігацію (INS, датчики висоти, магнітометри).
3.2. Лідер коригує маршрут, якщо виявляє перешкоди (наприклад, через лідари або камери), і передає оновлення іншим дронам.
3.3. Під час руху дрони сканують простір для виявлення локаторів ППО:
– Використовують пасивні датчики радіолокації для фіксації сигналів ППО.
– Записують координати виявлених локаторів за допомогою поточних даних INS.
3.4. Дрони передають координати локаторів ППО оператору через зашифрований радіоканал (за наявності зв’язку) або зберігають дані передачі після повернення.
4. Управління лідером та перемикання у разі втрати
4.1. Якщо зв’язок з лідером втрачається (наприклад, дрон знищений або вийшов з ладу), решта дронів автоматично ініціює вибір нового лідера.
4.2. Вибір лідера відбувається за заздалегідь заданим пріоритетом (наприклад, за рівнем заряду батареї, станом систем або номером дрона).
4.3. Новий лідер приймає управління, синхронізує рій та продовжує виконання місії.
4.4. Якщо зв’язок між дронами тимчасово переривається, кожен дрон продовжує рух до цілі автономно, використовуючи встановлений маршрут.
5. Атака цілі
5.1. Рой поділяється на групи залежно від типу дронів:
– Дрони-боєприпаси (баражуючі, камікадзе) атакують ціль, використовуючи вбудовані системи наведення (наприклад, оптичне розпізнавання цілі або теплові сенсори).
– Інші дрони виконують функції розвідки або придушення (наприклад, постановка перешкод), розкиду листівок або фальшивих банківських купюр для підриву економіки противника.
5.2. Лідер координує атаку, розподіляючи цілі між дронами.
5.3. Дрони, які не є боєприпасами, фіксують результати атаки (відео, фото) для подальшої передачі оператору.
6. Повернення до оператора
6.1. Після виконання завдання дрони, не використані як боєприпаси, розпочинають повернення до точки старту.
6.2. Повернення здійснюється автономно за заздалегідь заданим маршрутом з використанням INS.
6.3. Під час повернення дрони продовжують підтримувати зв’язок усередині рою та передають оператору зібрані дані (координати ППО, результати атаки).
6.4. Якщо зв’язок з оператором відсутній, дрони зберігають дані в пам’яті і передають їх під час посадки.
7. Завершення місії
7.1. Дрони приземляються у заданій точці, передають усі зібрані дані оператору.
7.2. Проводиться діагностика стану дронів (заряд, пошкодження) для підготовки до наступної місії.
7.3. Рой переходить у режим очікування.
8. Додаткові заходи
8.1. Для захисту від перешкод дрони використовують зашифровані канали зв’язку та алгоритми частотного стрибка (frequency hopping).
8.2. У разі виявлення загрози (наприклад, ППО або ворожих дронів), рій може змінити маршрут або застосувати тактику ухилення (наприклад, зниження висоти, поділ рою).
8.3. Якщо дрон втрачає зв’язок із роєм і не може відновити його, він виконує місію автономно, а потім повертається до точки старту, або самознищується.
Цей приблизний алгоритм забезпечує автономність, стійкість до втрати зв’язку та гнучкість рою дронів у бойових умовах.