Росія використовує триваючі внутрішні протести в Україні як зброю, щоб посилити риторику, спрямовану на підрив легітимності України та перешкоджання підтримці Заходу.
Про це йдеться в аналітиці американського Інституту вивчення війни (ISW).
Верховна Рада України (парламент) 22 липня ухвалила законопроект № 12414, який підпорядковує два головні антикорупційні органи України – Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціальну антикорупційну прокуратуру (САП) – Генеральному прокурору України. Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект пізніше ввечері 22 липня. Законопроект було прийнято після того, як Служба безпеки України (СБУ) та Генеральна прокуратура України 21 липня провели рейд в офісах НАБУ в рамках розслідування щодо співробітників, яких нібито підозрюють у співпраці з Росією, після того, як НАБУ розпочало розслідування щодо співробітників СБУ за вимагання. Українці почали протестувати проти закону 22 червня в кількох великих містах і продовжили протестувати 23 червня, посилаючись на занепокоєння щодо здатності НАБУ та САП діяти незалежно від впливу уряду. Зеленський заявив, що закон № 12414 необхідний для забезпечення того, щоб антикорупційні органи України могли функціонувати без російського впливу, і що він незабаром запропонує Верховній Раді законопроекти на підтримку незалежної діяльності НАБУ та САП.
Кремлівські чиновники, пропагандисти та рупори використали ці протести як зброю для просування існуючих російських наративів, покликаних зобразити український уряд як корумпований та нелегітимний, щоб перешкодити подальшій підтримці України Заходом. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, наприклад, 23 липня, що українська влада вкрала значну суму грошей у Сполучених Штатів та Європейського Союзу (ЄС). Депутати Державної думи Росії та прокремлівські рупори виступили в російських державних ЗМІ щодо протестів в Україні, загалом стверджуючи, що українці, які протестують проти закону, протестують проти продовження війни, уряду загалом та Зеленського окремо; що український уряд корумпований; і що закон має на меті захистити українських чиновників, які розкрадали західні кошти, призначені для військової допомоги. Деякі з цих російських діячів стверджували, що Захід має «замінити» Зеленського, повторюючи давні кремлівські наративи, що підривають автономію та повноваження України та закликають до зміни режиму, а також повторювали часті звинувачення в тому, що Зеленський та український уряд є «неонацистами». Російські державні ЗМІ, російські ультранаціоналістичні мілблогери та високопоставлені кремлівські чиновники, включаючи провідного російського переговірника Кирила Дмитрієва, також широко поширювали повідомлення та заяви, які прямо чи опосередковано підтримують ці наративи.
Центральна тема російських наративів навколо протестів – твердження про те, що українські чиновники розкрадають західну військову допомогу – не відображає реальності того, що дуже мало коштів, які Захід виділив Україні, – це кошти, які Україна витрачає сама. Переважна більшість коштів США, виділених Україні, витрачається в межах Сполучених Штатів, а не в Україні. Значна частина військової допомоги США та Європи Україні фінансує діяльність, пов’язану з війною, включаючи навчання українських військових та розвідувальну підтримку Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та України. Російські заяви про корупцію в Україні спрямовані на використання поточних політичних дискусій та стримування додаткової західної допомоги Україні.
Примітно, що поточні українські протести не є антивоєнними демонстраціями, але російські коментатори намагаються представити їх як протести проти Зеленського та воєнних зусиль України, щоб досягти інформаційного ефекту, який принесе користь російським силам на полі бою.
Сформульована теорія перемоги президента Росії Володимира Путіна спирається на припущення, що Росія зможе довше пережити допомогу Заходу Україні, продовжуючи досягати поступових успіхів на полі бою. Кремль раніше намагався скористатися міжнародним дискурсом щодо України, щоб посіяти або загострити розбіжності між Україною, Сполученими Штатами та Європою, щоб підірвати бажання Заходу продовжувати надавати військову допомогу Україні та, таким чином, погіршити здатність України захищатися. Кремль, ймовірно, продовжить свої інформаційні зусилля щодо поточних протестів в Україні, щоб розділити Україну та її союзників, зокрема, продовжуючи навмисно неправильно характеризувати характер цих протестів, щоб вони відповідали існуючим риторичним лініям Росії. Росія, ймовірно, сподівається, що риторичні зусилля, які вона докладає для підриву України, призведуть до ослаблення української армії, яку Росія зможе легше перемогти на полі бою.