Російський президент пов’язав своє політичне виживання з постійною конфронтацією з Америкою та її союзниками.
Про це йдеться у статті Єви Хартог у POLITICO.
Коли минулого тижня Володимир Путін відправив щонайменше 19 безпілотників до Польщі, російський президент дав зрозуміти: він не планує найближчим часом припиняти свою війну проти Заходу.
Вторгнення Росії у повітряний простір НАТО відбулося після тижнів повітряних атак в Україні, внаслідок яких загинули десятки мирних жителів, були пошкоджені будівлі, де розміщувалися делегації ЄС та Великої Британії, а також вперше було вражено будівлю украънського Кабміну в центрі Києва.
Далеко не будучи готовим укласти мирну угоду з Україною під тиском президента США Дональда Трампа, Путін пов’язав своє політичне виживання з тліючим конфліктом зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками.
«Путін — президент війни», — сказав Микола Петров, старший аналітик лондонського Центру нових євразійських стратегій. «Він не зацікавлений у її припиненні».
Повернення до посади президента мирного часу, який вважав себе лідером воєнного часу, рівнозначно пониженню в посаді. «Незалежно від умов, він не може відмовитися від цієї ролі», – сказав Петров.
Оскільки повномасштабний наступ Путіна на Україну триває вже майже четвертий рік, російський президент, мабуть, має найбільше підстав для оптимізму з перших днів війни, коли Кремль сподівався захопити країну за лічені дні.
Оскільки українські сили обмежені нестачею озброєння та людських ресурсів, Росія глибше вторгається в країну.
Але прогрес Москви був повільним — і дороговартісним. Збройні сили Кремля зазнали приблизно мільйона втрат, а конфлікт негативно вплинув на російську економіку, яка загрожує рецесією.
І все ж, з політичної точки зору, завершення конфлікту пов’язане з ризиками для Путіна.
Жорсткий контроль Кремля над ЗМІ та інтернетом, ймовірно, дозволить йому продати мирну угоду більшості росіян як перемогу. Але російський президент хвилюватиметься не про це.
За словами Петрова, враховуючи, що ліберальна опозиція Росії повністю знищена, невелика, але голосна група націоналістів тепер становить найбільшу загрозу для його правління. І він пообіцяв їм грандіозну перемогу не лише над Україною, а й над тим, що Кремль називає «колективним Заходом».
«Серед ворогуючої частини військово-політичного істеблішменту є бажання знищити НАТО», – сказав російській службі DW Олександр Баунов, колишній російський дипломат, який зараз є старшим науковим співробітником Центру Росія-Євразія Карнегі. – «Щоб показати, що НАТО нічого не варте».
За словами військових аналітиків, після зустрічі Путіна з Трампом на Алясці минулого місяця на саміті, який президент США рекламував як присвячений досягненню припинення вогню, Москва посилила свою кампанію гібридної війни проти Європи.
До вторгнення в середу російські безпілотники неодноразово заходили в польський повітряний простір з сусідньої Білорусі, кружляючи над містами, перш ніж повертатися назад. У серпні російський безпілотник розбився приблизно за 100 кілометрів на південний захід від Варшави.
За даними WELT, дочірнього видання POLITICO в рамках Axel Springer Group, п’ять дронів, які перетнули територію Польщі, летіли прямим шляхом до бази НАТО, перш ніж їх перехопили голландські винищувачі Lockheed Martin F-35.
У статті, опублікованій за два дні до того, як дрони перетнули територію Польщі, Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, звинуватив Гельсінкі у плануванні нападу, погрожуючи, що будь-який напад «може призвести до краху фінської державності — раз і назавжди». Аналітики зазначили, що риторика статті нагадує тези Кремля напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Петров зазначив, що Москва також почала переміщувати життєво важливі галузі промисловості, зокрема суднобудування, на схід країни, подалі від кордону з НАТО. У п’ятницю Росія розпочала проведення масштабних військових навчань з Білоруссю, зокрема безпосередньо вздовж польського кордону. Очікується, що навчання завершаться у вівторок.
«Що б Путін не досяг в Україні, протистояння із Заходом на цьому не закінчиться; воно продовжуватиметься в різних формах», – сказав Петров. «Включно з військовою».
Такі дії Путіна, як вторгнення до Польщі, попереджають Трампа та європейських лідерів, які обговорюють надання гарантій безпеки Києву після потенційної мирної угоди, заявив Кирило Рогов, засновник аналітичного центру Re:Russia.
«Путін показав, що він може атакувати країни НАТО сьогодні, і в них немає жодних систем оборони», – сказав він.
Змішані сигнали Трампа щодо його відданості НАТО та небажання дотримуватися власних термінів, коли справа доходить до запровадження санкцій проти Москви, вселяють Путіну впевненість у тому, що йому це зійде з рук.
Для російського президента «або зараз, або ніколи», додав Баунов.
Вторгнення, подібні до того, що сталося в Польщі, мають на меті підірвати зобов’язання західного військового альянсу щодо колективної оборони, за допомогою невеликих наступальних операцій, які випробовують готовність НАТО до реагування.
Баунов зазначив, що Путін сподівається викрити військовий альянс як беззубого тигра.
Поки що реакція Вашингтона лише підживлювала ці побоювання.
У четвер Трамп повторив тези Москви, заявивши журналістам, що «це могла бути помилка».
Кремль відкинув звинувачення в тому, що дрони були навмисною провокацією. Міністерство оборони Росії заявило, що «не було жодних планів атакувати об’єкти» в Польщі.
Білорусь, яка, за словами польських чиновників, слугувала стартовим майданчиком для деяких дронів, заявила, що вторгнення могло бути результатом нещасного випадку через «електронне глушіння». Наприклад, останки росыйського безпілотника у Польщі було знайдено на відстані до 300 кілометрів від кордону з Україною, у полі поблизу населеного пункту Мнішеків у Лодзинському воєводстві. Українські системи РЕБ, навіть якщо вони були задіяні, не могли впливати на БПЛА на такому видаленні. Втім, навряд Україна має (тим більше, дуже потужні) системи радіоелектронної боротьби біля своїх західних кордонів.
«Це типовий тролінг та допит у стилі Путіна», – сказав Рогов. «Він любить, коли речі є амбівалентними, щоб їх можна було інтерпретувати або як навмисні, або як випадкові».