12 грудня український 2-й корпус “Хартія” повідомив, що українські війська провели успішну контратаку для стабілізації ситуації на Куп’янському напрямку та звільнили Кіндрашівку та Радківку (обидві на північ від Куп’янська) та навколишні ліси, звільнили райони на півночі Куп’янська та прорвались до річки Оскіл, перерізавши російські наземні лінії зв’язку до району Куп’янська.
2-й український корпус заявив, що станом на 12 грудня українські війська оточили приблизно 200 російських військовослужбовців у Куп’янську, йдеться в аналізі Інституту вивчення війни (ISW).
Президент України Володимир Зеленський опублікував 12 грудня свою фотографію на південно-західній околиці Куп’янська вздовж траси Р-07 Куп’янськ-Шевченкове, що свідчить про те, що українські війська, ймовірно, відкинули російські війська набагато далі від цього району.
Геолокаційні кадри, опубліковані 12 грудня, також показують, що українські війська діють по всьому Куп’янську. Інші російські та українські джерела підтвердили українську контратаку.
Джерело, яке, як повідомляється, пов’язане з українською військовою розвідкою, повідомило, що українські війська оточили російські війська в Куп’янську, очистили північно-західний Куп’янськ та звільнили Мирове, Кіндрашівку та Радківку. Джерело вказало, що російські війська все ще утримують Голубівку (на північ від Куп’янська).
Російський мілблогер стверджував, що українські війська почали проникати на північно-західні околиці Куп’янська з Мирового (трохи на північний захід від Куп’янська) та Радківки, що вказує на те, що українські війська також звільнили Мирове.
Мілблогер зазначив, що російські війська не контролюють східний Куп’янськ, і що річка Оскіл (яка протікає через Куп’янськ) ускладнює зусилля Росії досягти центру Куп’янська. Інші російські мілблогери стверджували, що українські війська розпочали контратаку та здійснили певний прогрес, але заперечували масштаби спостережуваного просування української армії.
16 листопада оперативно-тактична група Об’єднаних сил України повідомила, що розпочала зусилля з відбиття просування росіян у Куп’янському напрямку, і ці нещодавні просування, ймовірно, є результатом багатотижневих зусиль з повернення Куп’янська.
Ця українська контратака демонструє, що українські сили залишаються здатними оборонятися та контратакувати проти значних російських наступальних зусиль, всупереч заявам президента Росії Володимира Путіна про те, що українські лінії руйнуються. Українські просування в Куп’янську та поблизу нього показує, що українські сили здатні проводити успішні контратаки та досягати тактично значних успіхів, особливо коли російські сили перевантажені.
Захоплення Куп’янська було пріоритетом Росії з середини-кінця липня 2025 року, але російські сили не змогли виділити достатню концентрацію сил для подолання української оборони в цьому районі, оскільки вони проводять інтенсивні наступальні операції в інших частинах театру військових дій. Російські сили також мали труднощі з перекиданням військ до Куп’янська, оскільки українські сили успішно контролювали вогневий режим російської логістики в північному Куп’янську ще до нещодавнього просування українців. Російські просування відбувалися з непропорційно високим рівнем втрат та значними витратами часу, і російським силам довелося відправити 150 000 військовослужбовців лише на Покровський напрямок. Путін та високопоставлені російські військові чиновники останніми тижнями посилили перебільшені заяви про просування вздовж лінії фронту, а 21 листопада Путін наголосив, що російські війська «неминуче» повторять свої операції на Куп’янському напрямку на інших ділянках фронту. Однак ці перебільшені заяви про просування є хибними, і навіть відомий кооптований Кремлем мілблогер заявив, що українська контратака «скористалася» «деякими не зовсім правдивими заявами», визнавши, що заява Путіна від 27 листопада про захоплення Куп’янська була хибною.
Путін та високопоставлені російські військові чиновники намагалися зобразити лінію фронту в Україні як таку, що знаходиться на межі колапсу, таким чином, що Україна та Захід повинні поступитися вимогам Росії, але ця українська контратака в Куп’янську разом із стійким опором України вздовж решти лінії фронту показує, що цей наратив є хибним.