В Україні спостерігається стійка тенденція до скорочення посівних площ під зерновими культурами на користь олійних, що зумовлено суттєвою різницею їхньої маржинальності.
Про це повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“Рентабельність виробництва пшениці, та й загалом зернових, сьогодні програє олійним. Ця тенденція чітко простежується протягом останніх сезонів. Якщо до початку повномасштабного вторгнення площі під пшеницею були значно вищими за площі під соняшником, то, починаючи з 2023 року, ситуація змінилася: посіви соняшнику в Україні стали стабільнішими і масштабом Grain.Kyiv.
За даними УкрАгроКонсалт, рентабельність вирощування пшениці в поточному сезоні становить менше 30%, тоді як для соняшнику цей показник досягає близько 50%. На аналогічному рівні тримається прибутковість та інших олійних культур — ріпаку і сої.
Аналітик наголосив, що незважаючи на втрату частини територій, площі під олійними культурами не лише відновилися, а й у деяких сегментах перевищили довоєнні показники. Це відбиває стратегічний відхід аграріїв від зернових на користь більш прибуткових культур.
“Ми бачимо збільшення виробництва за всіма олійними культурами. Зокрема, очікуємо, що врожай соняшнику (у сезоні-2026/2027МГ) зросте до 13,7 млн тонн за рахунок кращої врожайності та збільшення площ”, – прогнозують в “УкрАгроКонсалт”.
Втім, Україна зберігає статус найбільшого світового експортера соняшникової олії з часткою близько 33%, хоча Росія активно нарощує переробні потужності та намагається витіснити українських виробників із їхніх традиційних ринків, наголосив аналітик “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко: “У спину нам постійно дихає Росія, яка нарощує переробку і, фактично, настає на п’яти. Їм уже частково вдалося скористатися ситуацією, що склалася після 2022 року, і зайняти наш традиційний ринок Індії, де ми були постачальником №1. Схожа картина на ринках Туреччини та Італії, де конкурент значно посилює присутність”.
За словами аналітика, українська галузь переробки соняшника залишається критично залежною від експорту, оскільки внутрішнє споживання не перевищує 300 тис. тонн. Незважаючи на потенціал експорту до 6 млн тонн олії на рік, останніми роками через логістику та врожайність обсяги відвантажень не дотягували до 5 млн тонн. Показово, що у лютому 2026 року маржинальність переробки соняшнику в Україні трималася на рівні близько 7%.
За даними агентства, до п’ятірки світових експортерів соняшникової олії входять Україна (33%), РФ (30%), Аргентина (14%), а також Туреччина та Казахстан (по 5%).
“Українська олія залишається в преміальному сегменті. Очікуємо, що пропозиція в Чорноморському регіоні зросте, що може дещо притиснути ціни. Однак за умови нестабільності на Близькому Сході та подорожчання соєвої олії наш продукт буде почуватися впевненіше і збереже конкурентоспроможність”, – вважає Харченко.
Експерт додав, що конкуренція загострюється і в інших сегментах. У новому сезоні 2026/2027 РФ збільшила площі під озимим ріпаком більш ніж на 50%, орієнтуючись на Китай. Хоча зараз інтереси України та РФ на ринку ріпакової олії майже не перетинаються, в УкрАгроКонсалт прогнозують неминуче зіткнення інтересів у майбутньому.
Водночас Україна демонструє стрімке зростання експорту ріпакової олії — обсяги відвантажень вже вдвічі вищі за минулорічні. Ключові покупці – країни ЄС (Польща, Іспанія, Італія) та Таїланд. Схожа ситуація і з соєю: експорт соєвого шроту підскочив у півтора рази, причому основним ринком стала Польща.
В агентстві нагадали, що внутрішню переробку підтримав запроваджений 2025 року Україною 10% вивізний збір на насіння ріпаку та сої. Це дозволило залишити сировину в країні та наростити продаж продукції з доданою вартістю.
В “УкрАгроКонсалт” очікують, що в сезоні 2026/2027МГ урожай соняшнику може досягти 13,7 млн. тонн. Харченко наголосив, що незважаючи на військові ризики, саме олійний сектор відновлюється швидше, а площі під цими культурами вже перевищили показники до 2022 року.
Чи залишаться в таких умовах українці із хлібом, питання риторичне.