Ізраїльські та українські ЗМІ широко повідомляли про те, що Росія експортувала до Ізраїлю зерно, викрадене з окупованої території України, у тому числі із Запорізької області.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) опублікував аналіз ситуації, що склалася навколо цієї проблеми.
Так, українська журналістка-розслідувачка Катерина Яресько повідомила, що Ізраїль прийняв російський балкер АБІНСЬК у порту Хайфи 12 квітня, після того як судно чекало на офіційний дозвіл на швартування в Хайфі з 23 березня. Яресько зазначила, що АБІНСЬК був завантажений понад 40 000 тонн викраденого українського зерна в російському порту Кавказ. Дані платформи відстеження суден Starboard Maritime Intelligence підтверджують, що 19 грудня 2025 року АБІНСЬК з’явився за кілька кілометрів від узбережжя поблизу окупованої Керчі (Крим). Потім, приблизно 15 березня, АБІНСЬК, схоже, вимкнув свою автоматичну систему ідентифікації (AIS) біля узбережжя Краснодарського краю Росії, після чого пройшов через Чорне море, перетнув протоку Босфор, прибув до узбережжя Ізраїлю та почав тимчасово зупинятися 23 березня. Дані Starboard Maritime Intelligence потім показують, що АБІНСЬК відплив з Хайфи приблизно 15 квітня, що узгоджується з повідомленням Яресько. 15 квітня Яресько зазначила, що судно відпливло з Хайфи в стані «у баласті» та пройшло через Босфор 20 квітня без вантажу, що свідчить про те, що АБІНСЬК розвантажив весь свій вантаж краденого зерна в Хайфі 12 квітня. 16 квітня Україна офіційно подала Ізраїлю повідомлення та юридичний запит у відповідь на швартування АБІНСЬК у Хайфі.
26 квітня ізраїльське видання «Гаарец» опублікувало результати свого розслідування, яке виявило, що щонайменше два інших російських судна, що перевозили крадене українське зерно, прибули до Ізраїлю у 2023 році, і що щонайменше чотири партії краденого українського зерна були розвантажені в Ізраїлі лише у 2026 році. «Гаарец» цитує двох анонімних ізраїльських покупців зерна, які підтвердили, що крадене українське зерно продається в Ізраїлі. «Гаарец» навів приклад російського вантажного судна «МАТРОС ПОЗИНИЧ», яке завантажувало зерно в порту окупованого Севастополя у травні 2023 року та здійснювало перевантаження зерна з судна на судно на балкер «СВ. ОЛЬГА» поблизу Керченської протоки, що завершилося прибуттям «СВ. ОЛЬГИ» до ізраїльського порту Ашдод у липні 2023 року. Видання повідомило, що «СВ. ОЛЬГА» доставила до Ашдода 27 000 тонн краденої пшениці вартістю 9 мільйонів доларів. Розслідування газети «Гаарец» також виявило сім інших суден, які розвантажували зерно в Ізраїлі у 2023 році після участі в підозрілій морській діяльності поблизу Керченської протоки, що свідчить про те, що вони також могли розвантажувати крадене українське зерно. «Гаарец» зазначив, що експорт зерна є основним джерелом прибутку для Кремля, фактично підтримуючи фінансування війни в Україні.
Яресько повідомила, що 25 квітня до Хайфи наблизився ще одне російське судно, яке перевозило крадене українське зерно — PANORMITIS. Яресько повідомила, що, як і ABINSK, сам PANORMITIS не швартувався в окупованій Україні, а натомість придбав крадене українське зерно шляхом перевезення з судна на судно за допомогою балкера «ЛЕОНІД ПЕСТРІКОВ». Дані Starboard Maritime Intelligence показують, що PANORMITIS спочатку завис біля узбережжя Ізраїлю наприкінці березня — квітні, перш ніж наблизитися до Хайфи через протоку Босфор приблизно 25 квітня. 27 квітня Україна офіційно викликала посла Ізраїлю щодо суден ABINSK та PANORMITIS. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 30 квітня оголосив, що після юридичних та дипломатичних зусиль України Ізраїль відхилить прийняття PANORMITIS, і судно не зможе розвантажитися в Хайфі.
ISW детально повідомляв про зусилля Росії щодо збору та експорту зерна з окупованої України як засобу отримання прибутку від окупації. У вересні 2024 року газета «Wall Street Journal» оцінила, що Росія продала майже на 1 мільярд доларів краденого зерна між 2022 і 2024 роками, а українська розвідка повідомила про продаж двох мільярдів тонн краденого зерна лише у 2025 році. Росія також помітно інвестує у сільськогосподарське виробництво в окупованій Україні, щоб ще більше збільшити експорт зернових товарів у найближчі роки. Продаж і купівля зерна з окупованої України на міжнародному ринку служить подвійній меті: створення прибутку для Москви, а також нормалізації та легітимізації окупації.