31 січня президент Росії Володимир Путін подвоїв свої максималістські та навмисно розпливчасті територіальні цілі в Україні. Він заявив під час зустрічі зі своїми передвиборчими «довіреними особами», що просування поточної лінії фронту вглиб України є найважливішою метою для російських військ на всьому театрі військових дій (ТВД).
Про це повідомляє ISW.
Путін підкреслив ідею «демілітаризованої» або «санітарної» зони в Україні, яка, як він стверджував, поставить російську територію, включно з окупованою Україною, поза зоною дії як фронтових артилерійських систем, так і західних систем далекого радіусу дії. Проголошена Путіним мета розсунути лінію фронту так, щоб заявлені та фактичні території Росії були поза зоною обстрілу України, є розпливчастою метою, яка фактично недосяжна, доки існує незалежна Україна та, здатна до боротьби і поки живе сам путін. Путін, швидше за все, анексував би будь-які українські території, які Росії вдалося захопити для досягнення цієї передбачуваної мети (зокрема, у чотирьох областях, які Росія вже анексувала, але лише частково контролює), таким чином перевівши нові російські території в зону дії українських систем. Російський націоналіст-мілблогер розгорнув цю дилему, зазначивши, що Росії також доведеться захопити міста Миколаїв та Одесу, щоб усунути загрозу ударів України на великі відстані по окупованому Криму, і що російським військам потрібно буде захопити лінію Слов’янськ-Краматорськ у Донецькій області, щоб розвантажити поточну лінію фронту. Мілблогер, зокрема, запропонував навіть подальше територіальне розширення, запитуючи, чи хоче Росія, щоб Слов’янськ «зазнав долі вічно прифронтового міста». Заяви Путіна від 31 січня не є суттєвими відхиленнями у заявлених військових цілях чи фактичних військових можливостях Росії, а скоріше є такими, якими, як сподіваються у Кремлі, могли б скористатися західні ЗМІ, що згодом призвело б до зменшення чи зупинення постачання західної військової допомоги Україні та змусити Захід вести переговори з Росією на російських умовах.
Путін також включив місто Харків, яке він раніше назвав «російським», до цієї гіпотетичної демілітаризованої зони, ймовірно, щоб скористатися дискусіями навколо малоймовірної можливості російського наступу вздовж північного кордону Харківської області з Бєлгородської областю. Путін може мати намір посилити ці дискусії, щоб відвернути увагу України від поточної російської наступальної операції вздовж осі Харківська-Луганська області, але ISW продовжує оцінювати, що російські сили в Бєлгородській області можуть проводити лише дії тактичного рівня, які слугували б фінтами для стягнути та закріпити українські сили вздовж кордону. Путін також, ймовірно, намагається апелювати до активних закликів російських ультранаціоналістів створити «буферну зону» між Харківською та Бєлгородською областями, щоб відтіснити українські РСЗВ і артилерію від міжнародного кордону з Бєлгородською областю. Раніше Путін заявляв, що розгляне можливість створення такої «буферної зони» під час широкого невдоволення через обмежені транскордонні рейди проукраїнських сил у Бєлгородську область влітку 2023 року, але російські військові ще не вжили жодних дій, які б свідчили про те, що Путін серйозно розглядав ці сигнали.
Путін також підкреслив російські наступальні зусилля поблизу Авдіївки, щоб, ймовірно, представити ці зусилля як успішні внутрішній російській аудиторії та ще більше виправдати російську війну в Україні. Путін заявив, що десантно-штурмова бригада «Ветеран» (добровольчий десантно-штурмовий корпус) воювала попереду регулярних російських сил, прорвала українські рубежі та захопила 19 будинків під Авдіївкою, яку Путін охарактеризував як одну з найважливіших ділянок лінії фронту. Путін заявив, що бригада «Ветерани» «воює правильно» і повинна «виховувати молодь». Путін також повторив типові наративи про те, що російська війна в Україні — це боротьба за російський суверенітет, яка очищає російське суспільство від тих, хто проти цього суверенітету, таким чином об’єднуючи російське суспільство.