Президент Росії Володимир Путін 6 березня зустрівся з губернатором проросійського молдовського автономного округу Гагаузія Євгенією Гуцул і наголосив на підтримці Гагаузії з боку Росії.
Як пише ISW, Путін і Гуцул зустрілися на полях Всесвітнього фестивалю молоді в Сочі та обговорили «складні регіональні та геополітичні питання», в «епіцентрі» яких, за словами Гуцул, перебуває Гагаузія. Гуцул поінформувала Путіна про «беззаконні дії» влади Молдови та заявила, що Молдова систематично «забирає повноваження Гагаузії, обмежує бюджет, порушує законні права, провокує нестабільність і дестабілізацію в Гагаузії та в усій Молдові. Гуцул стверджувала, що Путін «обіцяв підтримувати Гагаузію та гагаузький народ у захисті їх законних прав, повноважень і позицій на міжнародній арені».
На полях Всесвітнього молодіжного форуму Гуцул також зустрілася з різними російськими посадовцями та домовилася про активізацію економічних і культурних зв’язків із Краснодарським краєм, Пензенською та Псковською областями Росії. Нещодавно Гуцул зустрілася з головою Ради Федерації Росії Валентиною Матвієнко, яка наголосила на підтримці Росією Гагаузії проти молдовського «гноблення». Поїздка Гуцул до Росії відбулася після З’їзду депутатів проросійського сепаратистського регіону Молдови Придністров’я 28 лютого, який попросив «защити» у Росії у відповідь на нібито посилення тиску з боку Молдови. Путін не відповів на запит Придністров’я від 28 лютого, але запити Придністров’я все ще надають Кремлю широкий спектр можливих курсів дій (ПД) у пізніший час. Незрозуміло, чому Путін вирішив зустрітися з Гуцул і взаємодіяти з владою Гагаузії після того, як він відмовився відповісти на запит Придністров’я про захист.
Нещодавня взаємодія Кремля на високому рівні з владою Гагаузії після попередньої риторичної уваги до Придністров’я підтверджує оцінку ISW про те, що Кремль бажає використати обидва проросійські регіони Молдови для виправдання гібридних операцій, спрямованих на дестабілізацію та подальшу поляризацію Молдови напередодні переговорів про вступ Молдови до ЄС і президентських виборів в Молдові пізніше в 2024 р.
Молдова 6 березня призупинила дію Договору про звичайні збройні сили в Європі (ЗЗСЄ) часів холодної війни. Двадцять два члени НАТО та країни Варшавського договору підписали Договір про ЗЗСЄ в 1990 році, і він був ратифікований у 1992 році після падіння Радянського Союзу. Договір ДЗЗСЄ мав на меті встановити рівні обмеження на кількість танків, бойових броньованих машин, важкої артилерії, бойових літаків і ударних гелікоптерів між країнами НАТО та Варшавського договору, щоб урівноважити перевагу Радянського Союзу в системах звичайних озброєнь у останні роки холодної війни. Офіційні особи Молдови заявили, що Молдова призупиняє дію Договору ЗЗСЄ, оскільки відбулася «фундаментальна зміна обставин» у міжнародному середовищі безпеки з моменту підписання договору. Голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов відреагував на рішення Молдови та заявив, що воно суперечить інтересам Росії, незважаючи на те, що сама Росія вийшла з договору в 2023 році. Далі негативна реакція російських офіційних осіб на рішення Молдови свідчить про те, що Кремль бажає зберегти вплив на Молдову різними способами.
Якщо США погодиться на подальшу військову допомогу Україні, дестабілізація в Молдові стане важкодосяжною через неможливість прямої допомоги з Росії та готовність України допомогти Молдові військовим шляхом на прохання парламенту Молдови.
Аналогічна ситуація, неможливості сильно нашкодити норовливій Вірменії, склалася у Путіна після знекровлення його армії на війні в Україні. Схоже, що Вірменія вживає обмежених заходів для скорочення двостороннього співробітництва з Росією у сфері безпеки за межами її скороченої участі в очолюваній Росією Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян 6 березня заявив, що Вірменія офіційно повідомила Росію про те, що в міжнародному аеропорту Зварноц в Єревані повинні виконувати обов’язки «тільки вірменські прикордонники». Вірменська служба Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Радіо Азатутюн повідомила, що російські прикордонники несуть службу в аеропорту Зварноц з моменту підписання вірмено-російської угоди 1992 року, яка регулює російські війська у Вірменії, але конкретно не згадує російську присутність у аеропорту Зварноц.