Після зміни міністра оборони Росії Сергія Шойгу у відомстві почалися чистки – до чого це може привести?
Днями заарештовано колишнього командувача 58-ї армії РФ генерал-майора Івана Попова (воював на Запорізькому напрямку), “у справі про шахрайство в особливо великому розмірі”. Відразу після оголошення про звільнення Шойгу з посади мініста оборони, був заарештований заступник міністра оборони Тимур Іванов, який вважався його “гаманцем”, “у справі про отримання хабара в особливо великому розмірі”. Тепер “караючий меч закону” торкнувся заступника начальника Генштабу генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна “у кримінальній справі про передбачувані махінації”, а сьогодні затримано “дрібнішого” птаха – за хабарі заарештовано ще одного великого чиновника Міноборони – офіцера департаменту із забезпечення держзамовлення Вертелецького.
З приходом у крісло міністра оборони цивільної особи Андрія Білоусова, арешти розпочалися одразу. Очевидно, про крадіжки та корупцію у міноборони знали, проте зняти з посади міністра оборони під час війни диктатор Путін не міг, розуміючи, що це ризиковано розворотом зброї у бік кремля. Тому Шойгу був нібито переміщений на іншу, спокійнішу, хоча менш хлібну посаду. Тепер, коли міноборони нейтралізоване, кремль приступив до чисток в армії, які, як слід думати, виведуть на самого екс-міністра оборони, адже “розпил” бюджетних коштів відбувається знизу вгору за загальноприйнятою схемою: кошти бюджету надходять у відомства, керівники яких, крадучи собі, “відстібають” вище, а там, у свою чергу, крадуть собі, але також “відстібають” вище. На “найгору” стікається “чорна” готівка від усіх підзвітних відомств. “На верху” цей процес модерують, призначаючи суми відкатів та влаштовуючи конкуренцію між відомствами щодо надання їм “жирних” підрядів.
Якщо у Шойгу є табельна зброя, а на вікнах квартири немає ґрат, можна очікувати найближчим часом на його “самовбивство”.
Чому саме зараз Путін вирішив прочехвостити міністерство оборони? Це не пов’язано зі вступом його на нову стару посаду президента (по суті узурпатора). Він і раніше мав достатню владу, щоб зайнятися “чистками” в армії.
На третьому році війни, коли всьому світу стало зрозуміло, що російська армія далеко не друга у світі, солдати цієї армії – зброд садистів, а зброя катастрофічно закінчується, причому першим стане на порядок денний дефіцит артилерійських засобів – основної зброї ведення війни російською армією в стилі початку ХХ сторіччя. Виробляти артилерію Росія не може в кількостях, здатних відшкодовувати втрати, а її союзники поки що не поспішають ділитися. Вже на початку 2025 російська артилерія може “обнулитися”. Дещо краща ситуація з бронетехнікою.
Вочевидь, економіст Білоусов, якого представляли як кришталево чесну людину, але він має “не по засобах придбану” нерухомість за кордоном, покликаний зробити армію більш ефективною за рахунок зменшення крадіжки, корупції та більш правильного застосування зброї у військах. Також, як вважають у Кремлі, він має так настроїти не підпорядкований йому військово-промисловий комплекс, щоб той міг спокійно відшкодовувати втрати на полі бою. Однак, перебуваючи під санкціями, російський ВПК зможе масштабувати виробництво лише суттєво спростивши військову техніку, що виготовляється, та й амбіції керівників військових заводів, які не підпорядковані безпосередньо міністерству оборони, навряд чи дадуть йому розвернутися.
Ймовірно, одним із основних завдань економіста на посаді міністра оборони РФ стане аудит в армії, метою якого буде з’ясування справжньої кількості наявних ресурсів, щоб на підставі динаміки втрат визначити на скільки їх вистачить за високо-, середньо- та низькоінтенсивних боїв. Якщо там з’ясують, що ресурсів недостатньо, росіяни можуть піти у стратегічну оборону на захоплених територіях і намагатися налагодити переговорний процес про “заморожування” війни для того, щоб накопичити сили для її продовження у майбутньому та дочекатися часу, коли Україні буде складно знайти допомогу на Заході.
Зараз Росія не має проблем з мобілізацією персоналу – ті, що вибули, замінюються знову прибулими. Тут втрачається якість бійців, але для “м’ясних” штурмів, що використовуються російською армією, цей критерій не має вирішального значення. Зі щодня оновлюваним аналізом поглинання війною російської “живої сили”, можна ознайомитися тут.
Основна проблема російської армії – бронетехніка та артилерія, які швидко закінчуються. Орієнтовні розрахунки, коли закінчаться ці види озброєння (щодня оновлюється) знаходяться за посиланнями:
– артилерія;
– бронетехніка.
Щодня оновлюваний список втрат російської армії знаходиться за цим посиланням.