Столтенберг

Генеральний секретар НАТО заявив про безглуздість військових обмежень України на можливість захисту від агресивної путінської Росії і закликав країни Альянсу не обмежувати оборонну державу у застосуванні їхньої зброї. Він не бачить найближчих перспектив вступу України до НАТО.

Генеральні секретарі НАТО зазвичай не нападають на політику найбільшої та найважливішої країни-члена Альянсу. Але Єнс Столтенберг, чий десятирічний термін перебування на чолі добігає кінця, зробив саме це. В інтерв’ю The Economist 24 травня він закликав союзників по Північноатлантичному Альянсу, які постачають зброю в Україну, скасувати заборону на її використання для ударів по військових цілях у Росії.

Чіткою, хоча й неназваною, метою Столтенберга була політика Джо Байдена, президента Америки, щодо контролю над тим, що Україна може, а що не може атакувати за допомогою наданих США систем.

«Настав час, щоб союзники подумали, чи варто їм скасувати деякі обмеження, які вони наклали на використання зброї, яку вони пожертвували Україні», — сказав пан Столтенберг. «Особливо зараз, коли багато бойових дій точаться в Харкові, поблизу кордону, щоб заперечити Україні можливість використовувати цю зброю проти законних військових цілей на території Росії, це дуже ускладнює їм захист».

Українців вже давно засмучує те, що якщо вони хочуть йти по цілях на території Росії, вони повинні покладатися на безпілотники кустарного виробництва, які мають лише обмежену корисність. Їхній гнів кипить з 10 травня, коли росіяни почали великий наступ через кордон лише за 32 км від Харкова, другого за величиною міста України. Кілька місяців тому його обстрілювали з повітря.

Столтенберг не очікує, що ця дія призведе до прориву Росії. «Вони продовжуватимуть наполягати й продовжуватимуть отримувати певні граничні позиції, і вони готові заплатити дуже високу ціну за ці граничні здобутки», — сказав він. Але він попереджає, що Україна бореться. І він різко висловлюється на адресу європейських членів Альянсу: «Європейські союзники пообіцяли мільйон артилерійських снарядів», — сказав він. «Ми не бачили нічого близького до цієї кількості».

В інтерв’ю AFP 17 травня президент України Володимир Зеленський попросив дозволу використовувати надану Заходом зброю по цілях у Росії. Він підкреслив, що їх використання буде оборонним у той час, коли Росія намагається використати нестачу живої сили та боєприпасів, останнє є результатом затримки підтримки з боку Америки та невиконаних обіцянок з боку Європи. За його словами, західні уряди хотіли, щоб «Україна виграла так, щоб Росія не програла».

Деякі західні аналітики кажуть, що Америка намагалася мікрокерувати тим, як Україна воює, відколи почалася війна. Раз у раз американці відмовляли Україні у наданні зброї, про яку вона терміново запитувала, лише щоб поступитися через багато місяців. До списку увійшли реактивна система залпового вогню HIMARS, танки Abrams, винищувачі F-16 і тактична балістична ракетна система ATACMS.

Обґрунтуванням завжди було те, що Америка хотіла уникнути ескалаційної відповіді Володимира Путіна, особливо використання тактичної ядерної зброї. Після того, як у травні президент Франції Еммануель Макрон задумався про розгортання сил НАТО в Україні, Путін наказав провести ядерні навчання в Білорусі. Але, крім бряцання зброєю, з ядерних загроз Росії нічого не вийшло.

Столтенберг визнав ризик ескалації. Завдання, за його словами, полягає в тому, щоб «ця війна не стала повноцінною війною між Росією і НАТО в Європі». Але він провів різницю між постачанням зброї та навчанням і військовою діяльністю. «Ми проводимо навчання, ми постачаємо зброю, боєприпаси для України, але ми не будемо брати пряму участь з території НАТО в бойових діях над або в Україні. Тож це інша річ». Столтенберг дотримувався подібної лінії щодо пропозиції розміщення військ в Україні, якщо їх попросить її уряд, ідея, яку підтримує Еммануель Макрон, президент Франції. «Це не план… Ми не маємо жодного наміру надсилати наземні війська НАТО в Україну, оскільки наша мета… була подвійною: підтримати Україну, як ми це робимо, а також забезпечити, щоб ми не переросли в повномасштабний конфлікт».

Зараз є ознаки того, що Америка може рухатися до надання Україні більшої свободи дій у своїх цілях. Повідомляється, що після відвідин Києва минулого тижня державний секретар США Ентоні Блінкен виступив у Вашингтоні за те, щоб дозволити Україні вражати військові бази та ракетні батареї за кілька десятків кілометрів усередині Росії. Вони використовуються для розгрому Харкова та військ, які його захищають. Декількома днями раніше міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що Україна може використовувати крилаті ракети Storm Shadow британського виробництва для нанесення ударів по російських цілях в самої Росії. Ллойд Остін, міністр оборони США, нещодавно натякнув, що російські літаки, які запускають плануючі бомби з російського повітряного простору, можуть бути законними цілями для американських ракет.

Проте Джейк Салліван, радник США з національної безпеки, постійно закликав до обережності. Байден дотримується такої ж точки зору. Занепокоєння Байдена не заспокоїло те, що в квітні українські безпілотники вивели з ладу важливу радіолокаційну станцію раннього попередження для відстеження ядерних загроз, яка знаходилася приблизно в 580 км усередині Росії.

Столтенберг, схоже, добре усвідомлює асиметричну перевагу, яку Росія отримує від того, що рівнозначно наданню притулку від американської зброї далекого радіусу дії. Це дозволяє Росії зосередити сили, усвідомлюючи, що Україна не може використовувати свою найефективнішу зброю, поки вона не перетне кордон. Вони також можуть запускати зброю, таку як безпілотники Lancet, з російської землі у відносній безпеці. «Ми повинні пам’ятати, що це таке», — пристрасно сказав пан Столтенберг. «Це загарбницька війна Росії проти України. Україна має право захищатися. І це включає нанесення ударів по цілях на території Росії».

Однак Столтенберг розрізняє дозвіл Україні атакувати цілі в Росії за допомогою пнаданих систем і будь-яку пряму участь НАТО в конфлікті. Його попередник на посаді генерального секретаря Андерс Фог Расмуссен 14 травня закликав дозволити країнам НАТО у Східній Європі використовувати засоби протиповітряної оборони наземного базування для збивання російських ракет і безпілотників, націлених на Україну. Пан Столтенберг відкинув цю ідею: «Ми не будемо учасником конфлікту», — сказав він.

З інтерв’ю стало ясно, що перспектива вступу України до НАТО залишається далекою. План Столтенберга полягає в тому, щоб переконатися, що коли політичні питання будуть вирішені (тобто коли війна закінчиться і кордони України врегульовані), країна буде технічно готова стати членом. Він порівнює це (дещо сумнівно) з недавнім процесом прийняття Фінляндії та Швеції, які першими відповідали оперативним стандартам НАТО і невдовзі були прийняті, коли вирішили подати заявку (коли Туреччина та Угорщина відмовилися від своїх заперечень). Головне, сказав Столтенберг, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність оборонних і безпекових інституцій України стандартам НАТО, щоб «за сприятливих умов вони могли стати членами дуже швидко».

Оскільки інвентар України все більше складається зі стандартної зброї НАТО, а її сили навчаються за методами НАТО, виконати технічні вимоги має бути відносно легко. Столтенберг також хоче, щоб НАТО відігравала значно більшу роль у координації допомоги у сфері безпеки та навчання, переймаючи багато з того, що було зроблено досі спеціальною «групою Рамштайн». Це альянс 56 країн, які об’єдналися, щоб допомогти Україні. Він сказав, що це має сенс, оскільки «99% військової підтримки» надають члени НАТО. Це також допомогло б захистити процес Рамштайна, якби Дональда Трампа переобрали в Білий дім.

Навіть якщо війна закінчиться добре для України, вона не зможе стати членом НАТО ще багато років. Альянс працює одностайно. Для України буде важко задовольнити політичні вимоги кожного члена Альянсу: інші члени альянсу будуть зобов’язані за статтею 5 виступити на захист України, якщо на неї нападуть. В інтерв’ю Столтенберг попередив Росію, що кібератаки можуть піднятися до порогу статті 5, якщо вони будуть серйозними. «Якщо буде масштаб, …тоді ми можемо задіяти статтю 5 і відповісти в кібернетичному просторі, а також в інших сферах, щоб захистити союзників по НАТО».

Столтенберг застерігає від очікування будь-яких значних довгострокових питань на користь України на 75-му ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні цього літа. На своєму останньому саміті він може бути дещо щасливим, але він, як ніколи, відданий головній місії НАТО зі збереження миру. «І те, як НАТО зберігало мир протягом 75 років, — сказав він, — полягає не у війні, а в тому, щоб запобігти війні, абсолютно чітко даючи зрозуміти, що ми готові та здатні захистити кожного союзника НАТО».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × four =