Просування українських сил у Курській області сповільнилося через введення в бій все більшої кількості російських підрозділів, що стягуються з глибини Росії та безпосередньо з фронтів в Україні.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) опублікував огляд подій, які сталися на російської ділянці фронту загарбницької війни путіна в Україні 14 серпня.
Російські мілблогери стверджували, що українські сили незначно просунулися в Курській області на тлі загалом повільнішого темпу українських операцій, оскільки російські сили продовжують спроби стабілізувати лінію фронту в цьому районі. Українське видання «Суспільне» 14 серпня повідомило, що його джерела в українських військових заявили, що темпи українського просування в Курській області сповільнилися через посилення російського опору в напрямку Курська. Російські мілблогери стверджували, що російські війська поступово стабілізують лінію фронту в Курській області та що невизначене російське підкріплення прибуває з невизначених районів і встановлює зв’язок із російськими підрозділами, які вже знаходяться в цьому районі. Російські мілблогери стверджували, що українські сили просунулися в Краснооктябрьское (на південний захід від Коренево і в 15 км від міжнародного кордону). На відео з геолокацією, опублікованому 13 серпня, видно, як українські війська діють на сході Журавлів (на захід від Коренево та за 20 км від міжнародного кордону), що свідчить про просування українських сил у східній частині населеного пункту [4]. Міністерство оборони Росії (МО) та інші російські джерела стверджували, що російські війська відбили українські атаки поблизу Скрилевки, Левшинки, Семенівки та Алексєєвського (усі на північний схід від Коренево біля Каучука, що за 27 км від міжнародного кордону). Командувач чеченського спецназу «Ахмат» Апті Алаудінов стверджував, що українські сили не контролюють Суджу, хоча кілька інших російських джерел стверджували, що в Суджі та навколо неї тривають бої і що жодна зі сторін повністю не контролює поселення. Геолокаційні кадри, опубліковані 14 серпня, на яких українська журналістка (телеканал “1+1”) веде репортаж із центральної Суджі, свідчать про те, що українські сили контролюють принаймні частину населеного пункту та частини його околиць. Джерела “Суспільного” в українських військових заявили, що українські сили просунулися за Мартинівку (на північний схід від Суджі), хоча російські мілблогери стверджували, що бої в населеному пункті все ще тривають. Відомий пов’язаний із Кремлем російський мілблогер стверджував, що Михайлівка (також на північний схід від Суджі) залишається під контролем України, маючи на увазі, що українські війська захопили Михайлівку в невизначену попередню дату. Геолокаційні кадри, опубліковані 14 серпня, на яких показано, як українські сили діють на північний захід від Уланок (на південний схід від Суджі), вказують на те, що українські сили нещодавно просунулися в цей район. Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 14 серпня, показують, що українські сили нещодавно трохи просунулися в західному Камишному (на південний схід від Суджі). Геолокаційні кадри, опубліковані 13 серпня, показують, як російський журналіст веде репортажі з Гірів і Озерок (на південний схід від Суджі та на схід від Камишного), хоча пізніше російські джерела стверджували 14 серпня, що українські війська почали діяти поблизу Гірі та Белиці (на північ від Гірі), що свідчить про те, що українські війська можуть боротися в районі на схід від Камишного. Геолокаційні кадри, опубліковані 13 і 14 серпня, показують, що українські сили добре діють у межах максимального заявленого ліміту просування України, вказують на те, що українські сили також продовжують діяти ближче до міжнародного кордону в Курській області. 14 серпня російські мілблогери заявили, що російські війська продовжували відбивати спроби українців перетнути пункт пропуску «Колотиловка» Бєлгородської області (на міжнародному кордоні на південний схід від Суджі та на північний захід від міста Бєлгород).
Українські офіційні особи продовжують обговорювати поточні українські операції в Курській області та пропонувати своє тлумачення політичного впливу, який Україна може мати на меті створити. Президент України Володимир Зеленський 14 серпня провів нараду з українськими чиновниками, щоб обговорити питання безпеки, гуманітарної допомоги та військові аспекти «ситуації в Курській області». У нараді брав участь український омбудсмен Дмитро Лубінець, який наголосив, що українські війська сформували «буферну (санітарну) зону» в Курській області для цілей самооборони. Зеленський також заявив, що Україна зосереджується на прикордонній зоні Курської області для забезпечення безпеки кордонів України з Росією, повторюючи попередні заяви українських офіційних осіб, наголошуючи, що Україна має право захищатися від російської агресії. Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк в інтерв’ю незалежному російськомовному виданню «Медуза» підкреслив, що головні політичні цілі України в рамках Курської операції, яка триває, — відкинути російську артилерію від районів, звідки російські війська можуть обстрілювати мирних українців; перекрити російські лінії матеріально-технічного забезпечення, які дозволяють російським силам постачати резерви по всьому театру військових дій (ТВД); привернути увагу країни та міжнародної спільноти до невдач цивільного та військового керівництва Росії; і перенести війну “імені Путіна” безпосередньо на територію Росії.
Поточні українські операції в Курській області створюють відчутний вплив на оборону, логістику та безпеку в Росії. На доступних у продажу супутникових знімках, зібраних Maxar 12 серпня, видно нещодавно викопану серію польових укріплень, включаючи траншеї та протитанкові рови на південний захід від Льгова вздовж траси E38 Льгов-Рильськ-Глухів (на північний захід від Суджі). Додаткові супутникові знімки, опубліковані 13 серпня та зібрані між 6 та 11 серпня, показують нещодавню появу польових укріплень біля траси 38K-024 на південь від Льгова. Ці нові укріплення розташовані приблизно за 17 кілометрів на північ від найдальшої заявленої межі українського просування в Курській області, що свідчить про те, що російські сили стурбовані можливим продовженням і швидким українським механізованим просуванням на північ у Курській області. Здається, російські сили особливо стурбовані головними магістралями та, ймовірно, намагаються запобіжно захистити важливі наземні лінії зв’язку (GLOCs), щоб перешкодити українським маневрам, особливо вздовж маршрутів E38 і 38K. Повідомляється, що операції України в Курській області також впливають на матеріально-технічне забезпечення російської залізниці — Громада залізничників Білорусі заявила 13 серпня, що її внутрішні джерела повідомляють, що російська державна залізнична компанія «РЖД» повідомила білоруську державну залізничну компанію «БЗ» про припинення спрямування поїздів з усіх вокзалів Білоруської залізниці на станції Орловсько-Курської гілки Московської залізниці з 12 серпня у зв’язку з «масштабною оперативною перекидкою військ у напрямку Курської області» та рухом вантажних поїздів військового тилового призначення. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков також оголосив надзвичайний стан у Бєлгородській області 14 серпня, що дозволить владі Бєлгородської області обмежувати пересування в зонах надзвичайних ситуацій, ймовірно, щоб забезпечити матеріально-технічну підтримку Росії для прикордонних районів Бєлгородської області або російські оборонні заходи в районі Курської області.
Російський уряд продовжує вербування для підтримки операцій у Курській області. Російське опозиційне видання Mobilization News 14 серпня повідомило, що російські війська відправлять призовників весняного призову з Москви, Ленінградської, Калінінградської, Свердловської, Мурманської та Самарської областей на допомогу російським військам, які воюють у Курській області, що викликало негативну реакцію з боку правозахисників та родичів призовників, які протестують проти використання призовників в активних бойових діях. 14 серпня російські опозиційні ЗМІ повідомили, що російські війська змушують призовників, які пережили початкове українське вторгнення в Курську область, підписати контракти з МО Росії та повернутися на фронт у Курську область.
Командир чеченського спецназу Ахмат Апті Алаудінов, схоже, видає себе за речника російської оборони в Курській області, але його заяви постійно були неправдивими та значною мірою суперечили твердженням відносно інформації надійних російських мілблогерів. Алаудінов представляв себе речником російських сил, які захищали Курську область з початку українського вторгнення 6 серпня, використовуючи свою позицію досвідченого чеченського командира, а також позицію чеченських сил, які діють у цьому регіоні, щоб утвердитися як авторитетне джерело інформації про оборону Курської області у російських державних ЗМІ. Алаудінов неодноразово стверджував, що російські сили стабілізували ситуацію та досягли різних перемог у Курській області, а 14 серпня заявив, що українські сили не контролюють Суджу та що російські сили «заблокували» українські сили в Курській області – обидва твердження є доказовими як неправдиві з огляду на наявні візуальні докази, які суперечать більшості тверджень російських мілблогерів. Багато російських мілблогерів стверджували, що станом на 14 серпня українські сили контролюють або значну частину, або всю Суджу, і постійно стверджували, що російські сили намагаються відповісти на українське вторгнення – це дуже далеко від заяв Алаудінова про те, що російські сили повністю стабілізували ситуацію. Твердження Алаудінова були зосереджені на зображенні російських сил як спроможної оборонної сили, яка перемагає невмілі українські сили, і тому спиралися на кілька інформаційних операцій Кремля з цією метою. Те, що Алаудінов називає себе, а отже й чеченські сили під його командуванням, дієздатною оборонною структурою, також дисонує з широко поширеним уявленням про ефективність чеченських сил у широкому російському інформаційному просторі. Російські мілблогери постійно критикували чеченські підрозділи, що діють в Україні та поблизу міжнародного кордону, за ухилення від виконання бойових завдань і низьку дисципліну, а російські джерела висунули подібні скарги на чеченські сили, які діяли в Курській області після початку вторгнення. Можливо, Алаудінов намагається реабілітувати імідж чеченських військ, представляючи себе надійним джерелом інформації, але його заяви підкреслюють дисонанс між повідомленнями видатних російських воєначальників, російським інформаційним простором і поточною реальністю бойових дій у Курській області.
Добою раніше:
Огляд подій на транскордонній українській сухопутній операції в Курській області Росії, яки мали місце 13 серпня: ISW