Росія наростила виробництво плануючих бомб УМПБ Д-30СН до 600 одиниць на місяць. Ці боєприпаси вагою 250 кг можуть запускатися з відстані 90 км (російські мілблогери кажуть про те, що вони діють у радіусі до 120 кілометрів) і використовуватися різними типами літаків.
Вочевидь, ці бомби окупанти запускають на Запоріжжя. Їх випробували минулою весною, коли виготовили 110 одиниць. У серпні виробництво цих боєприпасів зросло до 600. Ймовірно, виробництво зростатиме, а їх характеристики – покращуватимуться, оскільки ці бомби показали свою ефективність.
УМПБ Д-30СН є новоствореним боєприпасом орієнтовною вагою близько 250 кілограмів. У порівнянні з бомбами з комплектами УМПК, ці боєприпаси ворог може скидати з більш віддалених рубежів, або для ураження більш віддалених цілей. УМПБ Д-30СН – це російська копія американської “розумної” бомби GBU-39/B SDB. На УМПБ Д-30СН турбореактивний двигун – підвісний, і його наявність дозволяє засобу ураження як збільшити дальність польоту, так і підвищити ефективність прориву ППО в ближній та середній зоні. УМПБ Д-30СН може запускатися як з авіаційних носіїв, так і РСЗВ, зокрема – “Смерч” та “Торнадо-С”.
Авіаційна версія УМПБ Д-30СН має реактивний двигун чи ракетний прискорювач. Носіями УМПБ Д-30СН є не лише фронтові бомбардувальники Су-34, хоча скидати їх можуть і Су-30 чи Су-35, а й російський важкий реактивний БПЛА С-70 “Охотник”.
Сучасні керовані авіаційні бомби, якою э УМПБ Д-30СН, дорогі у виробництві та застосуванні, а звичайних авіабомб ще радянського виробництва, на складах десятки тисяч, тому росіяни мінімально модернізують і використовують звичайні авіаційні бомби, додаючи їм модулі планування УМПК. Традиційно у даному типі зброї, як і в усіх інших видах російських засобів ураження, використовується іноземна мікроелектроніка, з’ясували експерти, які обстежили залишки цих бомб.