Хоча прогнозувати розвиток збройових технологій на 10–20 років уперед — завдання складне, але ґрунтуючись на поточних тенденціях у російсько-українській війні, технологічних інноваціях та глобальних військових розробках можна виділити кілька ключових напрямків.
Автономні та роботизовані системи
Поточна тенденція: Війна в Україні показала значущість безпілотних літальних апаратів (БПЛА) від комерційних дронів до військових моделей, таких як Bayraktar TB2 або “Шахеди”. Роботизовані наземні платформи також застосовуються.
Через 10-20 років:
Повністю автономні бойові дрони зі штучним інтелектом (ШІ), здатні приймати рішення без участі оператора. У їхніх бортових комп’ютерах буде закладено стратегічну мету бою на ділянці фронту, а тактику його ведення, об’єднання в групи для досягнення мети обиратимуть самі дрони. Така концепція стосуватиметься як літальних, так і наземних, надводних, підводних та підземних дронів.
Всі дрони будуть оснащені покращеними системами розпізнавання цілей, ухилення від ППО та протидії засобам РЕБ.
Рої дронів, що координуються через ШІ для виконання складних завдань, таких як придушення ППО, розвідка чи масовані атаки, стануть буденністю на війні.
Наземні бойові роботи оснащуватимуться модульними системами озброєння (кулемети, ракети, лазери) для підтримки піхоти чи автономних операцій.
Підводні та надводні безпілотники для контролю морських територій, будуть здатні самостійно вибирати ціль із закладеної в їхню пам’ять бази, атакувати кораблі, підводні човни або проводити мінні операції.
Високоточна зброя та гіперзвукові технології
Поточна тенденція: Росія активно використовує гіперзвукові ракети, такі як “Кинжал” та “Циркон”, а Україна покладається на високоточні системи, такі як HIMARS. Точність та швидкість доставки боєприпасів стають вирішальними у гонці озброєнь.
Через 10-20 років:
Гіперзвукова зброя стане більш доступною та поширеною. Вона буде інтегрована зі ШІ для адаптації траєкторії в реальному часі, що зробить її практично невразливим для сучасних систем ППО.
Розумні боєприпаси з можливістю зміни цілі в польоті та самонаведення на основі даних із датчиків або супутників стануть більш доступними для широкого застосування у військах.
Компактні ракети зі збільшеною дальністю та маневреністю будуть здатні запускатися з малих платформ, включаючи дрони або мобільні наземні установки.
Лазерна та електромагнітна зброя
Поточна тенденція: Лазерні системи для боротьби з дронами та ракетами вже тестуються (наприклад, в Україні, США та Ізраїлі). Електромагнітні імпульси (ЕМІ) також розглядаються як засіб виведення з ладу електроніки, але для їх використання хоча б на радіусі 500 метрів необхідне потужне джерело енергії або ядерний вибух.
Через 10-20 років:
Бойові лазери високої потужності, здатні знищувати не тільки дрони, а й бронетехніку або навіть літаки, що низько летять. Вони будуть компактними і встановлюватимуться на танки, кораблі, безпілотні системи або літаки.
ЕМІ-зброя стане більш точковою та портативною, здатною відключати електроніку противника на полі бою без фізичної руйнації.
Мікрохвильова зброя для придушення дронів і систем зв’язку на великих відстанях.
Кіберзброя та інформаційна війна
Поточна тенденція: Кібератаки на інфраструктуру, системи управління військами та цивільні об’єкти вже відіграють важливу роль. Пропаганда та дезінформація також активно використовуються – широке поширення цей вид зброї набув у Росії.
Через 10-20 років:
Кіберзброя на базі ШІ, здатна автономно знаходити вразливості в мережах противника та проводити масовані атаки, включаючи відключення енергосистем, супутників або систем управління зброєю, стане додатковим фактором ведення війни.
Глибокі фейки та ШІ-генерована дезінформація будуть практично не відрізняються від реальності для маніпуляції суспільною думкою або дестабілізації противника.
Інтеграція кіберзброї з фізичною зброєю: наприклад, дрони, які одночасно атакують ціль та проводять кібератаку на системи ППО та РЕБ.
Космічна та протисупутникова зброя
Поточна тенденція: Супутники відіграють ключову роль у розвідці, навігації та зв’язку (наприклад, Starlink в Україні). Протисупутникові технології тестуються США, Росією та Китаєм.
Через 10-20 років:
Орбітальні платформи з лазерною чи кінетичною зброєю для знищення супутників чи наземних цілей відіграватимуть вирішальну роль на війні.
Мікросупутники з функціями розвідки, зв’язку або навіть атаки, які запускатимуться масово для підвищення стійкості угруповань.
Протисупутникова зброя, включаючи кіберзасоби для злому супутників та фізичні перехоплювачі стануть засобом протикосмічної оборони (ПКО).
Біотехнології та нестандартна зброя
Поточна тенденція: Хімічна та біологічна зброя офіційно заборонена, але дослідження в галузі біотехнологій продовжуються. Війна в Україні порушила питання про можливі ризики – навіть підписанти всіляких угод та меморандумів, перебуваючи у вразливому становищі можуть відмовитись від їх виконання (Росія – яскравий тому приклад).
Через 10-20 років:
Генетично модифіковані патогени, які можуть бути використані як високоточна біологічна зброя, що впливає на певні групи або системи.
Нейротехнології для дії на психіку солдатів або населення, включаючи пристрої для придушення волі або підвищення бойової ефективності.
Наноматеріали для створення броні, зброї або навіть “розумного пилу” – мікроскопічних датчиків для розвідки чи диверсій.
Клоновані люди з модифікованими генами, які покращують окремі функції.
Енергетичні технології
Поточна тенденція: Сучасна зброя потребує великих обсягів енергії, що стимулює розробки компактних джерел живлення.
Через 10-20 років:
Компактні ядерні реактори або батареї на основі нових матеріалів (наприклад, графена) для живлення лазерів, зброї ЕМІ, дронів або роботизованих систем.
Енергетична зброя, що використовує нові фізичні принципи, такі як плазмові технології або високочастотні імпульси.
Чинники, що впливають на розвиток
Російсько-українська війна: Конфлікт прискорив розробки в галузі дронів, високоточної зброї та систем РЕБ. Росія та Україна продовжуватимуть удосконалювати ці технології, що вплине на глобальні тренди.
Глобальна конкуренція: США, Китай, ЄС та інші гравці активно інвестують у ШІ, гіперзвук та кіберзброю, що створює гонку озброєнь.
Економічні обмеження: Росія, яка зіткнулася з санкціями, може зосередитися на дешевих та асиметричних технологіях (дрони, кібератаки, хімічна та біологічна зброя, пропаганда, терор), тоді як Захід розвиватиме дорогі системи, такі як лазери чи космічну зброю.
Етичні та правові питання: Міжнародні угоди можуть уповільнити розвиток автономної зброї чи біотехнологій, але їхнє порушення у конфліктах залишається величезним ризиком.
Держави об’єднуватимуться в коаліції окрім політичних переконань, ще й навколо можливостей зброї, що є у них.
Прогноз на 2035-2045 роки
Через 10 років (2035) основна увага приділятиметься автономним системам, високоточній зброї та РЕБ. Дрони та ШІ стануть основою тактики, а лазери почнуть витісняти традиційні системи ППО.
Через 20 років (2045) ми можемо побачити інтеграцію космічної, кібер- та енергетичної зброї, яка створює принципово нові бойові платформи.
Доступність технологій для недержавних акторів (терористів, хакерів) може призвести до нових загроз.