Порівняння сучасного політичного режиму в Росії під керівництвом Володимира Путіна з нацистським режимом Адольфа Гітлера та фашистським режимом Беніто Муссоліні вимагає обережного підходу, оскільки ці системи мають різні історичні, ідеологічні та соціальні контексти.
Нижче наведено аналіз подібностей і відмінностей, заснований на ключових характеристиках кожного режиму.
Подібності
Авторитарне правління та концентрація влади
Путін: У Росії під керівництвом Путіна спостерігається концентрація влади в руках президента. Конституційні зміни (наприклад, 2020 року) дозволяють продовжувати його правління, а політична опозиція придушується (арешти, залякування, обмеження свободи слова).
Гітлер: Нацистський режим був тоталітарним, із абсолютною владою фюрера. Усі державні інститути підкорялися Гітлеру, опозиція знищувалася (наприклад, Ніч довгих ножів, концтабори).
Муссоліні: Фашистський режим також був авторитарним, із Муссоліні в ролі “дуче” (лідера). Опозиційні партії були заборонені, а влада зосередилася в руках фашистської партії.
Подібність: У всіх трьох випадках влада зосереджена в руках одного лідера або вузької групи, а політична конкуренція придушується.
Пропаганда та контроль над ЗМІ
Путін: Державні ЗМІ (наприклад, Перший канал, Росія-24) активно просувають офіційну позицію, виправдовуючи дії влади, включаючи зовнішню політику (наприклад, війну в Україні). Незалежні ЗМІ обмежуються або оголошуються “іноземними агентами”.
Гітлер: Нацистська пропаганда під керівництвом Геббельса використовувала ЗМІ, кіно та мистецтво для створення культу особи Гітлера та просування ідеології нацизму.
Муссоліні: Фашистська Італія також контролювала ЗМІ, прославляючи Муссоліні та фашистську ідеологію, придушуючи будь-яку критику.
Подібність: Усі режими використовують пропаганду для формування громадської думки та придушення інакодумства.
Націоналізм і зовнішня агресія
Путін: Режим активно просуває російський націоналізм, ідеї “русского мира” та відновлення історичної ролі Росії як великої держави. Це проявляється в анексії Криму (2014) та війні в Україні (2022).
Гітлер: Нацистська ідеологія базувалася на радикальному націоналізмі, ідеї “арійської переваги” та прагненні до “життєвого простору” (Lebensraum), що призвело до Другої світової війни.
Муссоліні: Фашизм Муссоліні спирався на італійський націоналізм і мрії про відновлення Римської імперії, що виразилося в агресії проти Ефіопії та Албанії.
Подібність: Усі три режими використовують націоналістичну риторику для виправдання зовнішньої експансії та внутрішньої консолідації.
Придушення опозиції та громадянських свобод
Путін: Опозиційні лідери (наприклад, Олексій Навальний) зазнають арештів, отруєнь або вигнання. Протести придушуються, а НКО та незалежні організації обмежуються.
Гітлер: Нацистський режим знищував опозицію через терор (Гестапо, концтабори), а громадянські свободи були ліквідовані.
Муссоліні: Фашистська Італія придушувала опозицію через таємну поліцію (OVRA) та заборони на політичні партії.
Подібність: Усі режими обмежують свободу слова, зборів і політичної діяльності.
Відмінності
Ідеологічна основа
Путін: Режим не має чіткої ідеології, порівнянної з нацизмом чи фашизмом. Він поєднує елементи націоналізму, консерватизму, православ’я та прагматичного авторитаризму, але не пропонує універсальної утопічної ідеї. Основний акцент — на стабільності та особистій владі.
Гітлер: Нацизм базувався на радикальній расистській ідеології, антисемітизмі та прагненні до світового панування “арійської раси”.
Муссоліні: Фашизм Муссоліні був менш расистським, ніж нацизм, і зосереджувався на корпоративній державі, мілітаризмі та національній величі.
Відмінність: Режим Путіна менш ідеологічно догматичний і більш прагматичний, ніж тоталітарні ідеології нацизму та фашизму.
Масштаб репресій
Путін: Репресії в Росії мають системний, але вибірковий характер. Політичні опоненти та активісти зазнають переслідувань, але масовий геноцид чи терор, порівнянний із нацистськими концтаборами, відсутній.
Гітлер: Нацистський режим здійснював геноцид (Голокост), знищивши мільйони людей на основі расових та ідеологічних критеріїв.
Муссоліні: Репресії в Італії були менш масштабними, ніж у нацистській Німеччині, але включали політичні вбивства та масові арешти.
Відмінність: Масштаб і жорстокість репресій у нацистській Німеччині значно перевищують як режим Муссоліні, так і сучасну Росію.
Економічна система
Путін: Економіка Росії — це змішана модель із сильним державним контролем над ключовими галузями (нафта, газ), але з елементами ринкової економіки. Олігархи підпорядковані політичній владі.
Гітлер: Нацистська Німеччина мала централізовану економіку, орієнтовану на мілітаризацію та підготовку до війни, з тісною співпрацею між державою та великим бізнесом.
Муссоліні: Фашистська Італія впроваджувала корпоративну модель, де держава координувала діяльність приватного сектору, але економіка залишалася менш ефективною.
Відмінність: Режим Путіна більш гнучкий в економічному плані, ніж тоталітарні системи Гітлера та Муссоліні, і не прагне до повної націоналізації.
Міжнародна позиція
Путін: Росія позиціонує себе як противага Заходу, але діє в рамках багатополярного світу, використовуючи дипломатію та альянси (наприклад, із Китаєм).
Гітлер: Нацистська Німеччина прагнула до світового панування через військову агресію та альянси з іншими тоталітарними режимами (Вісь).
Муссоліні: Італія Муссоліні була менш амбітною, але прагнула до регіонального домінування (Середземномор’я).
Відмінність: Зовнішня політика Путіна більш прагматична і орієнтована на збереження впливу, а не на глобальне панування, як у Гітлера.
Культ особи
Путін: Існує культ особи, але він менш виражений, ніж у Гітлера чи Муссоліні. Образ Путіна як “сильного лідера” просувається, але не досягає рівня міфологізації.
Гітлер: Культ фюрера був центральним елементом нацистської ідеології, із майже релігійним поклонінням.
Муссоліні: Дуче також був об’єктом культу особи, але менш містифікованим, ніж Гітлер.
Відмінність: Культ особи Путіна більш стриманий і прагматичний, ніж у нацистській Німеччині чи фашистській Італії.
Висновок
Подібності: Усі три режими характеризуються авторитаризмом, придушенням опозиції, використанням пропаганди та націоналістичною риторикою для виправдання внутрішньої та зовнішньої політики.
Відмінності: Режим Путіна менш ідеологічно догматичний, менш репресивний у масштабах і більш прагматичний, ніж нацистський чи фашистський режими. Нацизм Гітлера вирізняється своєю расистською ідеологією та геноцидом, а фашизм Муссоліні — акцентом на корпоративну державу та меншою жорстокістю порівняно з нацизмом.
Порівняння показує, що, хоча режим Путіна має авторитарні риси, він не досягає рівня тоталітаризму, характерного для нацизму чи фашизму, і діє в іншому історичному та глобальному контексті тому цей режим знайде нову назву в історії (путінізм чи подібне).
Прагнення Путіна реанімувати СРСР і Варшавський договір, виражене в спробі захоплення України, частковій окупації Грузії та погрозах його пропагандистів республікам і країнам, які раніше входили до цих утворень, — це друга спроба Кремля після невдалого ГКЧП (Державного комітету з надзвичайного стану) з 18 по 21 серпня 1991 року відродити Російську імперію. На відміну від ГКЧП, дії Путіна не спрямовані на відновлення СРСР у його комуністичній формі. Але спроби Путіна мають деякі відмінності – вони зосереджені на створенні авторитарної держави з імперськими амбіціями, яка використовує історичні наративи про велич Росії (включно з ідеалізацією Російської імперії та СРСР), а не на спробі встановити радянський соціалістичний режим.
GROK